Озима пшениця та кукурудза на Чернігівщині: оптимізація технології під конкретний результат
У ПрАТ «Чернігівеліткартопля», незважаючи на назву, сівозміну будують на цілому спектрі сільгоспкультур. Зокрема, тут, біля Седнева Чернігівської області, на кислих, дерново-підзолистих ґрунтах навчилися успішно вирощувати кукурудзу та озиму пшеницю. Ми дізнались, що є запорукою гарних результатів та непоганих прибутків господарства.
Продуктивна пшениця без хвороб та з надійним захистом
Ми відвідували підприємство 9 вересня. І саме в цей день тут якраз сіяли озиму пшеницю. Перед сівалкою ходив трактор МТЗ з причіпом і розкидав по полю крейду. Адже господарство вирощує культури біля Седніва, що в Чернігівському районі, а ґрунти тут мають рівень кислотності pH 5,0-5,1. Тож мусять їх розкислювати.
Сіяли сорт Патрас (DSV), який у господарстві вирощують уже не перший рік.
«Цей сорт ми вже випробували давно і дуже ним задоволені. Минулого року отримали по ньому максимальний урожай — 8,2 т/га, зерно ІІ класу. Окрім стабільно високої врожайності, сорт вирізняється тим, що не осипається, якщо трохи десь перестояв, не боїться спеки. А ще дуже важливо, що він стійкий до багатьох хвороб, які дошкуляють озимим зерновим у нашому регіоні. Загалом же до 80% площ пшениці у нас займає селекція німецької компанії DSV», — розповів Ігор Шкурко, керівник ПрАТ «Чернігівеліткартопля», кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України.
Правда, цьогоріч погодні умови не дали змоги досягнути ще кращих результатів. Починалося наче все непогано. Як зазначив Володимир Кальмуцький, менеджер зі збуту по Чернігівській області компанії «Ерідон», затяжна й волога весна позитивно вплинула на розвиток ранніх зернових (пшеницю, ячмінь, жито) й озимого ріпаку (він мав можливість гарно розгілкуватись). Але у період наливу зерна встановились рекордно високі температури і повітряна посуха, що вплинули на врожайність. В середньому по пшениці отримали 5,6 т/га, хоча деякі сорти дали й по 7 т/га; по ячменю середній показник становив 5,1 т/га. При цьому, як додав Ігор Шкурко, вологість зерна була значно нижчою, ніж зазвичай: пшениці — десь на рівні 7-8%, а ячменю — 5%.
Та які б погода не приносила сюрпризи, потрібно планувати і розраховувати на кращий результат. У господарстві завжди намагаються дотримуватись визначених технологій. А визначають їх комплексно, не шкодують вкладати кошти у ті ж живлення чи захист (хоч і намагаються оптимізувати витрати — таку змогу їм дає, за словами директора, співпраця з компанією «Ерідон»), якщо бачать, що отримають більшу віддачу.
Кінець першої декади вересня — якраз оптимальний термін для сівби озимої пшениці в цьому регіоні. Тож у терміни вкладаються. З 2300 га зембанку під цю культуру відводять десь п’яту частину площ (під урожай 2021, наприклад, сіяли 557 га). Загалом намагаються до 1 жовтня посіяти усі заплановані озимі зернові.
«У пшениці всі генеративні органи закладаються з осені. Якщо вона не розкущилась, не заклала кількість пагонів, то навесні вже потрібні будуть лише ідеальні умови, аби закласти високу врожайність. Але й зарано сіяти не варто. Бо якщо пшениця рано проросте, то доведеться робити зайві фунгіцидні обробки. Загалом у сорту Патрас такої проблеми немає, він стійкий до багатьох хвороб, але все одно краще сівбу проводити вчасно. Він не любить пізніх термінів посіву, бо куститься лише восени. От сорт Самурай, який теж сіють у господарстві, можна сіяти й пізніше, він обов’язково докуститься навесні», — пояснює Володимир Кальмуцький.
Під час сівби сорту Патрас, за якою ми спостерігали, агрегатом Kverneland одночасно вносили добриво Росаферт NPK 8-24-24 у нормі 150 кг/га. Обрали таку формулу, бо в тутешніх дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається дефіцит багатьох поживних елементів, зокрема калію. А стійкість до хвороб посилили, обробивши насіння фунгіцидним протруйником Вітавакс 200 ФФ в.с.к.
Раніше до системи живлення озимих входила аміачна селітра. Але потім відмовились від цього добрива, адже воно закислює і так кислі ґрунти. Відтоді вже тривалий час застосовують КАС-32. А декілька років тому поліпшили схему – почали застосовувати разом із КАСом Thio-Sul® (розчин тіосульфату амонію).
По-перше, таким чином забезпечили рослини сіркою, при цьому уникнувши додаткового виходу в поле. По-друге, підвищили ефективність засвоєння азоту з КАСу — цьому сприяє наявність двох форм сірки — чистої S та оксиду SO3. Плюс Thio-Sul® дещо зменшує кислотність ґрунту. Вносять ці добрива по мерзлоталому ґрунту, обприскувачем, в баковій суміші у нормі: КАС 250 кг/га, Тіосульфат амонію 30 кг/га.
Система захисту озимої пшениці в господарстві заснована переважно на продуктах бренду IFAGRI.
Перше внесення під урожай 2021 року проводили в середині — кінці кущення. Застосовували гербіцид Дифлейм, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) у нормі 0,5 л/га, плюс інсектицид Еванс, КЕ (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,15 л/га від зимуючих шкідників. До бакової суміші додають також мікродобриво Розасоль 15-45-10+МЕ у нормі 2,5 кг/га — для кращого розвитку рослин, зміцнення продуктивних пагонів а також додаткового розвитку кореневої системи.
«Цієї весни спостерігалося значне насичення хворобами, такими як септоріоз і борошниста роса. Що могло негативно впливати на розвиток культурних рослин. Тому крім того, що загалом підбираємо сорти, максимально стійкі до цих хвороб, ми також плануємо надійний захист від них», — зауважив експерт компанії «Ерідон».
Фунгіцидне внесення проводили десь на початку виходу в трубку. Застосовували Мегнер, КС (тіофанат-метил, 500 г/л) у нормі 1,2 л/га та Кларк, ВГ (азоксистробін, 500 г/кг) у нормі 0,3 кг/га. Також до бакової суміші додали інсектицид Інстрайкер, КЕ (ацетаміприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,15 л/га. Під час цієї обробки внесли також 3 кг/га спецдобрив Розасоль 18-18-18+МЕ. За словами Володимира Кальмуцького, це добриво забезпечує дуже гарний грін-ефект, пшениця швидко зеленіє і добре почувається упродовж не менше 1-2 тижнів.
«Продукти від компанії ROSIER S.A ми використовуємо вже не один рік. Практично на всіх вирощуваних культурах. І вибираємо формулу під кожну із них — відповідно до потреб. Наприклад, застосовуючи лінійку препаратів Розалік, для картоплі робили акцент на фосфорі, для кукурудзи — на азоті, фосфорі, сірці, цинку, застосовували Розалік Zn, P, N, S, і для протруювання пшениці також. Так само і з лінійкою Розасоль — підживлюємо культури необхідними елементами у відповідні фази розвитку», — додав зі свого боку Ігор Шкурко.
Ще один фунгіцидний захист здійснили під час цвітіння — від фузаріозу та септоріозу колоса. Вносили Букат, КС (тебуконазол, 500 г/л) у нормі 0,5 л/га + Вето, КЕ (пропіконазол, 250 г/л) у нормі 0,5 л/га.
«Тут важливо не пропустити фазу внесення. А саме початок цвітіння. Пшениця цвіте 5-7 днів, і за цей період потрібно якомога швидше внести необхідний захист», — додав Володимир Кальмуцький.
Як зазначив директор господарства, на сорті Патрас потреби у подальших обробках уже не було — для нього цілком достатньо двох фунгіцидних.
«І в цьому році, і в минулому, ми уже використовували препарати під маркою IFAGRI. І переконалися в їхній ефективності. А девіз у мене — навіщо платити більше, якщо ціна-якість збалансовані й продукти працюють. Тому й далі плануємо схеми захисту із включенням до них гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів від цього бренду», — каже Ігор Шкурко.
За його словами, незважаючи на не дуже сприятливі для озимих зернових умови, що склалися цьогоріч, добре вибудувана технологія — починаючи з вибору генетики — дала можливість по сорту Патрас отримати 6,6 т/га.
Загалом же господарство націлюється на середній показник по пшениці 8 т/га. Через постійні погодні «сюрпризи» в останні роки поки що цю відмітку не стабілізували, але свої середні 6-7 т/га мають завжди. Враховують досвід, випробовують новинки, тож поставлена мета — цілком реальна.
Холодостійка кукурудза — нові гібриди, посилені інокулянтом
Окрім поля пшениці, Ігор Шкурко продемонстрував також 29 демо-ділянок гібридів кукурудзи. У господарстві, перш ніж ввести будь-який новий гібрид у товарні посіви, його спочатку випробовують на власних ділянках. Цьогоріч на демо висіяна лінійка продуктів брендів IFAGRI (Сканер, ФАО 250; Староф, ФАО 290; Вархол, ФАО 300; Блекрок, ФАО 340; Мітинг, ФАО 380), DSV (Пятов, ФАО 350) і RAGT (РЖТ Гекксагон, ФАО 370, РЖТ Екксклам, ФАО 270, РЖТ Інедіккс, ФАО 320, РЖТ Ліпеккс (ФАО 290) та інші.
«Більшість гібридів, і на цих демо-ділянках, і у нас в товарних посівах, мають ФАО вище 300. Минулого року, наприклад, ми по гібридах із ФАО 360 отримували урожайність 11 т/га за вологи 24%. Хоч загалом це трохи ризиковано, бо останніми роками не знаєш, чи вистачить вологи у ґрунті, щоб кукурудза вегетувала потрібний для дозрівання термін. Але, як бачите, зараз майже середина вересня, а зерно ще визріває, перебуває у фазі кінця молочної стиглості. Хоча цьогоріч влітку були такі температури, що кукурудза могла й не вижити», — каже Ігор Шкурко.
Володимир Кальмуцький зауважує, що в останні роки рекомендує господарствам звертати увагу на холодостійкі гібриди кукурудзи, адже площі під культурою постійно розширюються і засіяти усі поля в оптимальні терміни вдається не завжди.
«Має бути градація за ФАО, холодостійкістю гібридів. Щоб можна було розтягнути збирання кукурудзи у часі і при цьому вона не перестоювала в полях, якщо увесь масив дозрів одночасно. В лінійці IFAGRI наразі маємо гібриди з ФАО від 250 до 370, це оптимальний діапазон для зони, в якій розташоване господарство. Крім того, саме в цій зоні себе чудово проявляють гібриди RAGT з ФАО 370, але частка таких гібридів від загальної площі посівів кукурудзи повинна становити не більше ніж 15-20%. Варто наголосити і про густоти рослин кукурудзи на момент збирання. Кожний наступний рік відрізняється від попереднього, тобто шаблонів густоти посіву не може бути. Ті густоти, які ми раніше сіяли, — в межах 80-95 тис./га, все частіше негативно впливають на врожайність. Адже в умовах несвоєчасного забезпечення вологою, особливо в критичні періоди вегетації, дані густоти спричиняють неповноцінне формування качана або взагалі його відсутність. Наше бачення — густота посіву в Чернігівській обл. має бути в межах 60-72 тис./га, залежно від гібриду», — каже фахівець.
Пан Володимир акцентує увагу на гібриді ДСВ Пятов (ФАО 350), який було зареєстровано в Україні тільки цього року.
«Ми ще самі його випробовуємо, адже для України це абсолютна новинка. Тож разом з партнерськими господарствами, такими, як «Чернігівеліткартопля», висіяли цей гібрид і тепер придивляємося, оцінюємо його. Можу сказати, що на всіх цих демо-ділянках є досить непогані види на врожай, але все, звичайно, покаже бункер», — зазначив Володимир Кальмуцький.
Прогнози на продуктивність кукурудзи у господарстві роблять досить оптимістичні, враховуючи, що цьогоріч тут вперше застосували інокулянт для кукурудзи. Про такі препарати в Україні вже чули і дехто навіть встиг їх випробувати в себе на полях, проте тема інокуляції кукурудзи поки що залишається досить новою.
«У цьому році ми вперше завезли в Україну продукт МайкроСорч Плюс Кукурудза N + P Мобілайзер — якісний інокулянт із вмістом азотофіксуючих та фосформобілізуючих бактерій», — каже Володимир Матраєв, менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон».
За словами фахівця, фосфор є одним з основних поживних макроелементів для рослини, а його достатня наявність у ґрунті в доступній для рослин формі є обов'язковою умовою для успішного вирощування сільгоспкультур. Однак
ґрунтові запаси доступного для рослин фосфору знижуються через винос цього елементу з ґрунту рослинами, а після внесення фосфорних добрив у ґрунті швидко формуються сполуки, які рослини не здатні засвоювати. Перспективним підходом у вирішенні зазначеної проблеми є використання фосформобілізуючих бактерій, які здатні мобілізувати фосфор з ґрунту шляхом його мінералізації та розчинення і перетворити недоступні для рослин сполуки у форми, що є оптимальними для рослинного метаболізму. Вони стають доступні для розвитку кореневої системи кукурудзи. Оскільки у кукурудзи коренева система стрижнева, на перших етапах вона слабо засвоює поживні елементи, поки не перейде на автотрофне живлення, і треба їй у цьому посприяти.
«Ми не впроваджували цей препарат 2 роки, приглядатися до нього, випробовували у своїх господарствах, і дійшли висновку, що він справді ефективний. Тому що, наприклад, в 2019 році ми випробували його в Житомирській області, в нашому дослідному господарстві. Прибавка урожаю тоді становила 0,85 т/га на кукурудзі порівняно з контролем. А минулого року в цьому ж господарстві за тих посушливих умов отримали прибавку 1,29 т/га порівняно з ділянкою, яка було необроблена. Тепер ми почали його пропонувати сільгоспвиробникам. У цьому році вже є позитивні результати випробування даного продукту на інших культурах — одне з господарств області використало його для обробки посівного матеріалу соняшнику в товарних посівах. Отримані результати вселяють оптимізм — урожайність плюс 0,5 т/га до контролю та натура зерна вища на 20 г», — розповів Володимир Матраєв.
Директор господарства Ігор Шкурко взявся перевірити ефективність інокулянта на власних посівах, щоб розуміти, наскільки він буде працювати в умовах його господарства.
«Моє завдання — досягти середньої урожайності 13 т/га, щоб було не гірше, ніж в США. Тож шукаю нові рішення та підходи, зокрема, випробовую інокулянт для кукурудзи. Якщо ми спробували і побачили, що є результат, ми вводимо в технологію цей продукт. Я ще завжди дивлюся на рентабельність і роблю аналіз по кожному полю. Адже якщо витрати будуть захмарними, то і врожайність 13 т/га не таке вже досягнення», — каже Ігор Шкурко.
Комплексний підхід, гарні партнери, вміння рахувати — основні секрети успіху господарства «Чернігівеліткартопля», в якому, незважаючи на назву, вміють отримувати прибутки з широкого спектру вирощуваних культур.
SuperAgronom
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
