Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Міфи та фейки про зміни клімату поширюються в інформпросторі —дослідження
Нові форми дезінформації про зміну клімату поширюються в глобальному інфопросторі. Їхня мета — сповільнити розвиток відновлюваної енергетики, яка вважається ключовим рішенням кліматичної кризи.
Про це повідомляє американський веб-сайт про комп'ютерну техніку The Verge.
Відновлювана енергія, сонячна, вітрова, геотермальна, стає дедалі доступнішою і стійкішою альтернативою вугіллю, нафті та газу. Це ставить під загрозу позиції традиційної енергетики. У відповідь нафтогазові корпорації та їхні союзники вдаються до більш витончених стратегій інформаційного тиску, щоб утримати ринок.
Міжнародна група експертів з інформаційного середовища (IPIE) представила звіт, де описала цю тенденцію як «стратегічне порушення». За їхніми словами, нова хвиля дезінформації маскується під «помірні, розумні та нібито науково обґрунтовані аргументи», які насправді підривають кліматичні ініціативи.
Якщо раніше опоненти заперечували сам факт глобального потепління, сьогодні в хід ідуть більш тонкі прийоми — під сумнів ставлять ефективність, безпеку і стабільність «зелених» джерел енергії.
У звіті особливу увагу приділено президенту США Дональду Трампу. Його передвиборча кампанія отримала 74 млн доларів від нафтогазового лобі. Під час першого терміну він називав кліматичні зміни «містифікацією», а після повернення в політику активно виступає проти будівництва нових вітряних станцій, називаючи їх «кладовищами птахів».
«Ми маємо справу з навмисно спотвореним інформаційним середовищем. Коли влада, корпорації та медіа приховують реальну картину, це призводить до паралічу дій», — каже Клаус Брун Йенсен, професор Копенгагенського університету та голова наукової групи IPIE.
Звіт IPIE ґрунтується на аналізі 300 наукових публікацій, що охоплюють десятиліття досліджень. При цьому експерти наголошують: майже всі дослідження велися англійською мовою, що підкреслює брак даних з країн, що розвиваються, які є найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи.
Олена Басанець, SuperAgronom.com



