Перезимівля озимого ріпаку: фактори, що на неї впливають
Озимий ріпак — високоінтенсивна, по суті одна з головних на сьогодні олійна культура як мінімум у 28 країнах світу. Цікавість до ріпаку у світі зростає, тоді як в Україні через несприятливі погодні умови за останні 2 роки площі під ним помітно скоротилися.
Проте відмовлятися взагалі від озимого ріпаку вітчизняні аграрії не планують. Адже це цікава експортна культура, для якої практично немає таких коливань ціни, як для тієї ж пшениці, наприклад. Ріпак — це перші обігові кошти, які отримує господарство, адже збирають його зазвичай раніше, ніж озимі зернові. До того ж за правильної технології та сприятливих умов перезимівлі є можливість отримати до 4 т/га врожаю, а це, враховуючи ціну, таки досить приваблива перспектива.
Погодні тенденції та прогнози на майбутній сезон
Які тільки сюрпризи нам не підкидала погода в останні роки. Це і відсутність опадів в період посівної кампанії ріпаку, і ранні осінні та пізні весняні приморозки.
«Минулий сезон, знову ж, запам’ятався нам нетиповою зимою та осінньою посухою. Сівба масово відбувалася в ранні строки, в той період був запас вологи в ґрунті і господарства йшли на ризик заради отримання дружніх сходів. Далі вегетація проходила теж не дуже активно, восени тривалий час не було дощу. Подекуди була масова навала шкідників — від звичних нам хрестоцвітих блішок до капустяної молі та підгризаючих совок. Також не відпочивали і збудники хвороб. Що цікаво, в рослин ріпаку практично не було періоду зимового спокою, зима була тепла і водночас майже без опадів. З відновленням весняної вегетації стало зрозуміло, що частина посівів не перезимувала, такі посіви начебто спочатку починали активно вегетувати, але коренева система була пошкоджена і вони швидко випали. Шкідники почали з’являтися на посівах теж дуже рано. Далі знову була посуха з суховіями, яка змінилася холодним періодом затяжних дощів. Тим не менше, урожай був отриманий, але основним лімітуючим фактором все ж була волога. На даний момент в регіонах, де останнім часом спостерігалися опади, ріпак вже посіяно і навіть почали з’являтися сходи», — розповів Володимир Салієнко, технічний спеціаліст із розвитку продуктів компанії «FMC Україна».
Дійсно, деякі господарства, зокрема у північних регіонах, встигли досить рано посіяти озимий ріпак та вже отримали сходи. Проте тепер, зазначають фахівці, потрібно буде приділити окрему увагу росторегуляції цих посівів, щоб у зиму вони входили у більш-менш оптимальній фазі розвитку, без переростання.
Ріпак починається з осені
Як відзначають аграрні експерти, озимий ріпак — це технологічна культура, що потребує гарного знання і дотримання технології вирощування, а також максимальних вкладень восени. Вважається, що 70% успіху у вирощуванні озимого ріпаку — це саме вкладення в осінній період. Адже від цього залежатиме і перезимівля, яка є одним з найбільш проблемних моментів вирощування культури, і відновлення весняної вегетації, і навіть здоров’я рослин у весняний період.
«Ріпак — дуже технологічна культура. Отримати гарний урожай без постійного моніторингу фітосанітарного стану посівів неможливо. Окрім захисту від шкідників та знищення бур’янів, важливою операцією на посівах ріпаку є проведення осінньої росторегуляції. Різні гібриди мають різний стартовий ріст, стійкість до хвороб, тому кожне окреме поле вимагає окремої уваги. Рістрегуляція унеможливлює витягування точки росту, сприяє накопиченню цукрів і, в загальному, сприяє кращій перезимівлі. Хоча ринок ретардантів на ріпаку доволі широкий, більшість із цих препаратів, хоч і мають фунгіциду дію, проте недостатню. Тому обробку доцільно скомпонувати із профілактикою чи боротьбою з хворобами. Симптоми таких хвороб як фомоз, альтернаріоз починають проявлятися саме в осінній період, хоч вони малопомітні і мало хто надає їм великого значення. Явні симптоми ми спостерігаємо навесні. Але саме весняне ураження фомозом завжди є наслідком осінньої інфекції. Перші зрілі аскоспори утворюються на рештках озимого ріпаку восени, і спороношення продовжується навесні. Аскоспори поширюються потоками повітря і, на відміну від конідій, здатні долати велику відстань. Для успішного інфікування рослин спорами потрібна крапельна волога (не менше 4 годин). Збудник викликає появу великих (діаметром до 3 см) некротичних плям на листках і стеблі, а також у зоні кореневої шийки. На некротизованих органах ріпаку утворюються численні чорні пікніди гриба з конідіями, що сприяють поширенню хвороби протягом періоду вегетації. Проти цієї хвороби потрібно починати фунгіцидний захист саме в осінній період», — пояснює Володимир Салієнко.
Він зазначає, що найперша помилка багатьох агрономів — ігнорування хвороб при плануванні рістрегуляції, внесення препаратів зі слабкою фунгіцидною дією. Такі хвороби, як фомоз, навесні завдають значної шкоди, але не лікуються, тому що зона ураження (коренева шийка — основа стебла) навесні уже недосяжна для фунгіцидів. Також іноді застосовуються потужні ретарданти на посівах, що знаходяться в стресовому стані (через посуху, перепади температур тощо). Такою обробкою можна завдати більшої шкоди, ніж користі. Рослини майже зупиняються в розвитку на тривалий час.
«Хоча мало хто звертає на це увагу, але восени ріпак може вражатися багатьма хворобами. Основні джерела ураження хворобами — рослинні рештки та уражене насіння. Також деякі хвороби можуть уражувати хрестоцвіті бур’яни, а звідти уже перезаражувати посіви. Серед них альтернаріоз, циліндроспоріоз, чорна ніжка, фомоз. Здавалося б, збудники, які локалізовані на листі та кореневій шийці, не повинні перезимувати на рослині, але це не так. Таке ураження, хоч і знижує зимостійкість, все ж основної шкоди завдає навесні», — наголосив технічний спеціаліст із розвитку продуктів компанії «FMC Україна».
Компанія FMC, каже експерт, постачає на український ринок потужний фунгіцид з ретардантною дією для застосування на ріпаку озимому — Імпакт Т. Але, як і для будь-якого препарату, при його застосуванні потрібно дотримуватися рекомендацій.
«Першу рістрегуляцію потрібно проводити в фазу 3-4 листки ріпаку, особливо на ранніх посівах та гібридах із сильним стартовим ростом. Норма Імпакт Т — 0,6 л/га. Наступна обробка повинна проводитись, залежно від умов, у фазу 5-6 листків ріпаку, норма Імпакт Т — 0,8-1,0 л/га. Такий підхід забезпечить не лише ретардантну дію, але і надійно захистить посіви від осіннього ураження хворобами. Наступні обробки варто проводити з огляду на середньодобові температури: якщо вони нижчі 10°С і ріпак набирає вегетативну масу, доцільно проводити препаратами на основі інших речовин», — розповів Володимир Салієнко.
Експерт пояснює, які саме переваги фунгіциду Імпакт Т роблять його «продуктом вибору» для осіннього внесення на посівах ріпаку.
«Ви можете подумати, а чому двокомпонентний препарат? Саме з огляду на фунгіцидну ефективність. Флутріафол, що його містить Імпакт Т майже 2/3 повної гектарної норми, це найактивніший триазол з тривалою захисною дією (до 4 тижнів), і він значно підсилює саме фунгіциду активність тебуконазолу. Крім того, флутріафол починає проявляти фунгіцидну активність за нижчих температур (5°С- 6°С), ніж тебуконазол (від 10-12°С), тобто працює в ширшому діапазоні температур, що дуже доцільно восени. Обидві діючі речовини системні, і мають як профілактичну, так і лікувальну дію. Особлива і формуляція препарату — Імпакт Т виготовлений у формі концентрату суспензії. Вона більш стабільна, тому препарат менш чутливий до умов зберігання, слабше випаровується (актуально за температур вище +20°С), краще розчиняється і забезпечує більшу стабільність розподілу діючої та допоміжних речовин в робочому розчині (відсутні ризики кристалізації, піноутворення)», — каже Володимир Салієнко.
Озимий ріпак — це та культура, з якою не потрібно експериментувати і намагатися скорочувати операції, щоб щось заощадити. Строго дотримуватися розробленої технології та приділити особливу увагу акумуляції й збереженню вологи — ось головний «рецепт успіху».
Вирощування ріпаку починається з агротехніки: сівозміни, обробітку ґрунту, які знижують запаси інфекції в ґрунті. Важливі також і добрива та правильно підібрані гібриди. Вони дозволяють отримати сильні рослини ріпаку, відповідно, стійкіші до несприятливих факторів. Потрібно постійно моніторити посіви на наявність шкідливих організмів, не заощаджувати на осінньому внесенні інсектицидів, щоб посіви не пішли в зиму ослабленими шкідниками. Також необхідно проводити обліки і спостереження за розвитком хвороб. Успіх в захисті ріпаку від хвороб залежить насамперед від своєчасного застосування ефективного фунгіциду. А Імпакт Т від FMC дозволяє ще й поєднати боротьбу з хворобами із незамінною рістрегуляцією.
Олена Баснець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
