Розуміння та підтримку — жінкам, турботу та шану — чоловікам! Жінки-агрономи вітають зі святом весни
З прадавніх часів так повелося, що господарем і головним робітником на полі був чоловік. А жінка, хоч і докладала своєї праці до того поля, була ніби осторонь. Отже, чоловіки — хлібороби та годувальники, а жінки — наче й ні до чого тут, їхня справа хати та дітей глядіть. Проте часи змінилися, і ось уже й жінки прийшли у хліборобські професії, що здавна вважалися суто чоловічими.
Напередодні традиційного жіночого свята прекрасні представниці «агрономічного племені» розповіли, чому варто забувати про стереотип «агроном — то професія нежіноча», та привітали своїх колег і чоловіків своєї родини зі святом. Традиційно 8 березня вітають жінок, а не навпаки? Ну, то ми ж руйнуємо стереотипи!
Дівчата, що грають за чоловічу команду
З кожним роком дівчат серед агрономів стає все більше, і чим далі, тим менше така ситуація викликає подив. Але стереотипи «агроном — професія чоловіча» і «жінка не може реалізувати себе в аграрній сфері повністю, бо діти, домівка, чоловік, а ще ж і чоловіками на роботі керувати не зможе» все ж нікуди ще не поділися.
«Я думаю, що тут стать взагалі не має ніякої різниці. Головне — знати свою роботу, любити землю, любити професію, яку ти обрав, і працювати з віддачею. А чоловік ти чи жінка — це взагалі тут не важливо. Я так вважаю», — каже Світлана Ремез, головний агроном Чернігівського підрозділу холдингу «Агро-Регіон».
Так само думає і Єлизавета Даценко, агроном компанії LNZ Group.
«На посаді агронома немає понять «чоловік» чи «жінка», є агроном. Є лише посада і знання людини. На роботі усі рівні, запитувати з усіх потрібно однаково і ставитися однаково. Звісно, є роботи, де ключовою є фізична витривалість, однак деякі жінки у цьому не поступаються чоловікам», — каже вона.
І, треба сказати, жінки почуваються у професії досить впевнено.
«Суперово себе почуваю в нежіночій професії. Завжди на свіжому повітрі, з людьми, з рослинами. Люблю спостерігати, як те, що ми сіємо, росте, розвивається та дає врожай. У мене часто питають, як працювати в чоловічому колективі, одразу кажу: не здаватись ніколи, говорити їхньої мовою. Бачиш, що чоловіки роблять, і ти те роби, вони бачать, що ти своя людина і починають ставитись, як до друга. Я маю вже чималий досвід — 36 років, а обрала агрономію, бо мама моя цим займалась, спеціалізувалась на цукрових буряках», — розповіла Людмила Онуфрієнко, агроном ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина».
«Мені працювати в чоловічій сфері зручно, чоловіки не ображають, а навпаки допомагають. Я б не сказала, що жінки важче здобувають авторитет серед чоловіків у своїй професії, але їм складніше на рівні з іншими чоловіками. Тато у мене селекціонер, спочатку сказав, що не варто йти по його стопам. Я навчалась на інженера-механіка, але більше 20 років працюю в агро. Кажуть, агрономами не народжуються — агрономами стають. Наша компанія стояла у витоків приватної селекції ще у 1999 році, тому я спробувала багато: і на когось працювати, і в держустановах, і на себе. Я завжди стараюсь навчатись в людей, які більше знають, ніж я, в тій чи іншій сфері, і ніколи не боюсь запитувати. У мене є «прийомчики» в роботі з чоловіками, і перш за все, це жіноча чарівність. Мій бухгалтер завжди мені казав: «Хороших людей більше і неважливо, чоловік це чи жінка», — ділиться Алла Фєдосєєва, директор АПФ «Флора», що займається селекцією соняшника.
«Я працюю агрономом досить недавно, але це моє. Мені постійно треба щось читати, десь покращувати свої знання, дізнаватись нове. У мене є бажання вдосконалюватись у цій сфері. Я постійну росту — і це кайфово. Маю таке негласне правило: щодня треба прочитати якийсь розділ із книги або вивчити щось нове, це йде з дитинства», — зазначила Яна Колісник, агроном у агрохолдингу МХП.
Усі наші жінки-агрономи переконані, що прекрасна стать має дуже непогані перспективи в агросфері. І оскільки професія агронома наразі досить затребувана, дівчат в ній ставатиме дедалі більше.
Справи приватні
Звичайно, дружина, яка їде з дому вдосвіта та повертається вже поночі, не кожного чоловіка влаштує. Хтось радіє, що його «прекрасна половинка» знайшла себе в професії і натхненно працює, а комусь хотілося б бачити поряд «домашню кицю», яка дбатиме про родину та домівку і не витрачатиме час на роботу. Тож, як кажуть наші жінки-агрономи, головне обрати чоловіка, який розумітиме тебе та підтримуватиме.
«Якби не було розуміння та підтримки, то треба було б вибирати: або родина, або робота. Та мій чоловік все розуміє. На ньому всі домашні турботи. Знаю, що вдома у мене надійний тил і підтримка. Так що, дівчатка, вибирайте таких чоловіків», — радить Світлана Ремез.
І нехай у сумочці Світлани замість помади лежить вологомір, а у багажнику автівки на господиню чекають не туфлі на підборах, а парасолька та пенетрометр, — вона чудово знає, як бути коханою жінкою та люблячою дружиною. І бажає того ж усім жінкам, незалежно від професії.
Має підтримку і від колективу, і від власної родини й Наталія Березовська.
«Підтримку я маю зусібіч. І хочу побажати жінкам-агрономам вдалих починань, рівноваги, думкам пошуку та красивих перемог. Також хочу побажати всім залишатися людьми завжди. І подякувати своїй родині за те, що вона в мене є і підтримує мене», — каже вона.
А от Людмила Онуфрієнко нагадала, що розуміння та підтримка у родині повинні йти з обох сторін.
«Сім’ям жінок-агрономів доводиться нелегко, чоловікам не вистачає уваги, турботи та шани. Тому жінкам-агрономам треба трохи більше приділяти уваги своїм чоловікам. Дівчатам агрономам бажаю натхнення, мирного неба, гарних врожаїв, щоб виходили в поле з натхненням, але й додому поспішали, бо їх там чекають і люблять», — зазначила пані Людмила.
«Від чоловіків я хочу завжди отримувати підтримку і хочеться, аби вони пам'ятали, що ми слабкі. Мені на життєвому шляху завжди щастило, адже траплялись хороші, розумні чоловіки, які завжди розуміли, а якщо вони були не такі — то забувала і йшла далі», — ділиться Алла Фєдосєєва.
І бажає усім жінкам знаходити саме розумних і розуміючих чоловіків. А чоловікам — розумних та турботливих жінок, які не забувають, що інколи потрібно і слабкими побути:)
«В цей день чоловіки моєї родини дарують подарунки та кажуть мені приємні слова. А я їм кажу одне: дякую, що ви в мене є!», — каже Єлизавета Даценко.
Тож бажаємо жінкам-агрономам знайти себе у професії, мати розуміння та підтримку в родині і не забувати, що увага та турбота потрібна чоловікам не менше, ніж вам. А чоловікам бажаємо терпіння, мудрості та кохання. Нехай у ваших родинах свято буде кожного дня, а не лише у певні дати!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.