Із хворобами озимих боротися треба вже з осені

Рослина, так само як людина, хворіє в найбільш незручний момент, тому до надання першої допомоги потрібно бути готовим завжди. Про патогени, котрі загрожують посівам ячменю, пшениці та інших культур, про їхнє поширення та методи боротьби розповіла доктор біологічних наук, завідувачка відділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту «Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення» (СГІ-НЦНС) Ольга Бабаянц. 

«Озимий ячмінь — стратегічна культура для українських аграріїв, тому що це перша зернова культура, яка дає врожай. Питання хвороб є основним стримувальним фактором для отримання високих результатів. Сажкові хвороби, різноманітні види іржі  — те, з чим доводиться боротися протягом усього сільськогосподарського сезону», — стверджує Ольга Бабаянц. 

Темно-бура плямистість 

Першим дає про себе знати саме темно-бурий гельмінтоспоріоз, який з’являється вже після сівби культури. Хвороба дуже поширена, та найбільше проблем викликає на півдні країни. Там, де велика кількість опадів, вона не така поширена. Темно-бура плямистість може призвести до знищення 70% врожаю. Якщо поширення хвороби відбувається на 10-15%, то втрати врожаю в середньому становитимуть 5-10%.

Насіннєвий матеріал — ось джерело даної хвороби. Якщо насіння ячменю уражене збудником, то розвиток хвороби стає помітним уже при отриманні сходів. Якісно протруєне насіння є одним з основних факторів, що забезпечує захист та профілактику насіння від різних хвороб та патогенів. Слід не забувати, що через насіннєвий матеріал можуть поширюватися збудники хвороб, які призводять як до погіршення цінності самого насіння, так і в подальшому до зниження продуктивності рослин. Крім цього, активному поширенню хвороби сприяють сухі й теплі погодні умови, а також завищені норми висіву насіння. Тому першочергова порада —  якісно протруювати насіння, а вже після цього регулювати норму висіву.

У зимовий період розвиток хвороби призупиняється, за умов, якщо є мінусова температура, а на посівах лежить сніг. Тоді вже боротися з плямистістю треба буде навесні за допомогою фунгіцидних обробок. Якщо ж зими немає, то, звісно, розвиток хвороби продовжується — патоген працює навіть за температури +2/+3℃.

Темно-бура плямистість ніколи не проявляється «вогнищем», його розвиток завжди поступовий (від тижня до місяця), але небезпечний.

Сітчаста плямистість ячменю 

Наступний ворог ячменю, збудником якого є гриб Drechslera teres, більш відомий як сітчастий гельмінтоспоріоз. Основним шляхом розповсюдження грибкової інфекції є вітер, відповідно, це не ґрунтовий збудник, патоген з’являється навесні.

Втрати врожаю можуть досягати 50%, але інкубаційний період проходить набагато швидше, якщо порівнювати з темно-бурою плямистістю. Від появи крихітних цяточок на листках до серйозного поширення хвороби минає менше тижня. Хвороба стрімко займає всю поверхню прапорцевого та підпрапорцевого листків і рослина не має змоги формувати фотосинтетичну поверхню.

За вегетативний період хвороба розвивається один раз, але через високу швидкість розповсюдження з допомогою вітру, може нанести велику шкоду посівам ячменю.

Фунгіцидна обробка тут може бути не одна, зазвичай перше внесення проводиться у фазу кущення.  Якщо ж погодні умови сприятимуть подальшому розвитку, то знадобиться і друге внесення.

Смугаста плямистість

На сьогодні науковці не прийшли до спільної думки, якими є методи поширення хвороби. На думку Ольги Бабаянц, все-таки насіння є основним джерелом патогену.

«Найбільш шкодочинною є саме смугаста плямистість. У нас були ситуації, коли на півдні України ми втрачали до 100% посівів озимини. За тиждень до того помітили невеличкі прояви патогену, та не звернули на це уваги, а через 7 днів ми повернулися на поле і побачили повністю чорний ячмінь», — зауважила Ольга Бабаянц.

Ринхоспоріоз

Хвороба, яка напряму залежить від географічного положення. У північних регіонах вона починає проявлятись на початку колосіння ячменю, а у південних ці терміни можуть бути більш пізніми. Найбільш поширена на Поліссі, бо клімат їй там «подобається» найбільше. 

Розвиток ринхоспоріозу не є стрімким, але ураження може бути значним. Щоби «зачепитися» на рослині, збудник шукає некротичну поверхню і в процесі розвитку охоплює весь листок. На листках та листкових пазухах хвороба виявляється у вигляді сіро-зелених плям, які швидко збільшуються,  набуваючи неправильної форми. Пік розвитку спостерігається у фазі молочної стиглості зерна. 

Для профілактики гельмінтоспоріозів та ефективного контролю ринхоспоріозу  найкращим рішення буде комбіноване застосування фунгіцидного протруйника Систіва®, який наноситься на насіння та захищає весь листовий апарат рослини з осені аж до прапорцевого листка, та трьохкомпонентного фунгіциду Адексар Плюс® уже по прапорцевому листку. 

За такої схеми захисту на озимому ячменю норма застосування Систіви® становить 1-1,5 л/га. Відповідно, у фазу прапорцевого листка варто вносити 0,5 л/га фунгіциду Адексар Плюс®.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com