АгроПолігон КВС-УКРАЇНА: озимий ріпак на Волині й Хмельниччині — протистояння зі спекою та посухою

Аномально теплий квітень вплинув на ріпак в обох областях. Тож як почуваються посіви в кожному з господарств в останній декаді травня — детальніше розберемося далі.

Стан озимого ріпаку в господарстві Соломія

У ФГ «Соломія», в село Кульчин Турійського району на Волині, свій четвертий візит ми здійснили 23 травня. Цього разу нас зустрів сам голова підприємства Олег Свінчук. За його словами, з часу нашого останнього приїзду на обстежуваному полі ріпаку ГИБРІРОК площею 25 га провели цілу низку агротехнічних заходів, аби ріпак міг реалізувати свій потенціал.

«Минулого разу вам розповідали, що було внесено по 200 кг/га селітри. Якщо пам’ятаєте, погодні умови тоді були дуже складні — неможливо було в’їхати в поле. А друге внесення азотних добрив, вже у нормі 300 кг/га селітри, зробили буквально через 2 тижні, коли земля підсохла. На цьому азотне підживлення завершили», — зазначив Олег Свінчук.

На черзі були заходи із захисту рослин та внесення інших елементів живлення. Так, 12 квітня здійснили обприскування баковою сумішшю препаратів у таких нормах: фунгіциди Унікаль — 0,7 л/га і Дерозал 500 SC — 0,5 л/га; інсектицид ІЛ-200 — 300 г/га; мікродобрива Бор — 1,5 л/га, Фолікар 12:46:8 — 3 кг/га, сульфат магнію — 3 кг/га, Українські гумати — 150 г/га; карбамід — 9 кг/га.

Надалі 28 квітня обробили посіви інсектицидом АЦ Люкс у нормі 250 г/га та фунгіцидом Піктор у нормі 0,5 л/га. Остання обробка була за три дні до нашого приїзду — 20 травня. Уже по стручках внесли знову Піктор у нормі 0,5 л/га та ІЛ-200 у нормі 300 г/га.

«Ми бачимо на цьому полі, що проблем немає ні зі шкідниками, ні з хворобами. Тому що всі потрібні технологічні операції в господарстві вже зробили. Провели і фунгіцидний захист, й інсектицидний. Єдине, на мою думку, вносити мікроелементи, можливо, вже було й не варто. Бо на той час рослини відцвіли, тож фактично це зайві витрати», — зазначив Святослав Гриневич, торговий представник компанії «КВС-УКРАЇНА» по Західній Україні.

Як бачимо, господарі старались, як могли. Однак у змаганні з природою важко вийти 100-відсотковим переможцем. Особливо, якщо вона створює аномальні погодні умови. Такою, власне, в західній частині України є цьогорічна весна.

«Фактично за всю весну, з початку відновлення вегетації, не випадало жодного дощу — навіть до кінця цвітіння. І рослини просто скидали квітки, абортували їх, бо температура повітря в момент цвітіння сягала 28–32 0С. Тож наразі видно, що  цього року врожайність буде зменшена. І це проблема не лише ріпаків. Схожа ситуація і в тих же зернових культур», — зауважив Святослав Гриневич.

Окрім спеки, додалась і відсутність вологи. Різке підвищення температури повітря швидко висушило із ґрунту накопичену взимку вологу, а поповнювати її не було чим — з кінця березня до початку травня опади тут були відсутні. У найвідповідальніший період розвитку ріпаку.

Огляд рослин показав, що вони також старались — і цвіту було достатньо, і на нижніх ярусах почали пускати пагони із пазух. Але коли «зрозуміли», що сил довести усю зав’язь до «завершення» не буде, — квіти скинули, а зародки пагонів — відмерли.

«Минулого року я був дуже задоволений урожаєм гібриду ГИБРІРОК. У заліку зібрали по 4,2 т/га. Цього року розраховуємо максимально на 3 т/га, те, що за нинішнім станом можна спрогнозувати. Звісно, збитків ми не зазнаємо. Адже, за нашими розрахунками (якщо взяти за основу прогнозовану цьогорічну ціну на ріпак близько 10 тис. грн за тонну), за врожайності 2 т/га ми вже вийдемо на нуль. Тож 3 т/га — цілком терпимо. Але, знаючи потенціал гібриду ГИБРІРОК, дуже шкода, що погода нас так підвела», — зітхає Олег Свінчук.

При цьому він констатує, що в деяких сусідів справи з ріпаком ще гірші. Тому, на думку Святослава Гриневича, як для таких умов, посівам ріпаку на цьому полі можна ставити тверду 4-ку.

Тепер залишається чекати вже на збирання врожаю. Найімовірніше, за словами директора підприємства, доведеться провести десикацію. Тож повернемося сюди десь через місяць — щоб побачити вже підсумковий етап, тобто обмолот.

Стан озимого ріпаку в господарстві «Агро-Еко XXI»

Наступного дня, тобто 24 травня, пунктом призначення стало господарство «Агро-Еко XXI». Це вже Поділля, хоч і західне. Поле, за яким спостерігаємо, розташоване біля села Крушанівка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Хоч відстань від попереднього господарства, що на Волині, — чималенька, але проблеми ті ж самі. Суха і спекотна цьогорічна весна.

Нагадаємо, що тут ми також «ведемо літопис» посівів озимого ріпаку ГИБРІРОК. Площа досліджуваного поля — 30 га. Останній наш візит відбувся 30 березня. Згадуємо, як тоді загрузли на полі, адже 20-сантиметровий шар снігу зійшов мало не напередодні. Нині картина вже інша. Все ті ж високі температури й тривала відсутність опадів.

«Як і у всій Західній Україні, тут спостерігається абортування квітів і немає тієї кількості стручків, яка б мала бути. Бачимо, що стручки не повністю заклалися, особливо на нижніх ярусах і на верхівках основних гілок. Це наслідки впливу посухи й аномальних активних температур. Коли таке було, щоб у квітні місяці в цьому регіоні температура досягала 32-35 0С? Плюс на цьому полі у тому ж квітні не випало жодного дощу. Невеликі опади на початку травня вже ніякої ролі не зіграли. Тож ми зараз бачимо, що в ґрунті практично немає вологи. Ріпаку доводиться діставати її з нижніх шарів», — пояснює ситуацію Святослав Гриневич.

З часу нашого останнього візиту тут були проведені заходи з хімічного захисту посівів. Першу обробку здійснили в фазі бутонізації перед цвітінням інсектицидом Нурел Д в нормі 0,6 л/га з додаванням бору 0,5 л/га. Другий захист був проведений в середині фази цвітіння, коли вже листки верхніх квітів почали опадати. Застосували фунгіцид Піктор у нормі 0,5 л/га й інсектицид Моспілан у нормі 150 г/га. А в кінці цвітіння був ще один захист — проти стручкового комарика та хвороб. Цього разу застосували інсектицид Канонір Дуо АХТ (Агрохімічні технології) з додаванням чистого тебуконазолу в нормі 250 мл/га.

Заходи спрацювали добре, хіба що з останнім засобом дещо припізнилися. Бо комарик до того часу вже встиг трохи похазяйнувати на рослинах.

«Спостерігаємо часткове ураження стручковим комариком — здебільшого по краях поля. У глибині поля ураження менше, але все-таки десь 3% стручків пошкоджені. Його вже тут немає, тому що проведена відповідна інсектицидна обробка, тож проблема знята», — зауважив Святослав Гриневич.

Загалом же, за його словами, на врожай вплине не цей чинник, а все ті ж погодні умови. Якби не вони, ГИБРІРОК міг би чудово розкрити свій потенціал.

«Хочу відмітити гарне гілкування цього гібриду. Посіви були дещо зріджені, при цьому видно, що пагони він утворив хороші. Однак на них не до кінця закладені стручки, особливо на нижніх гілках. На око можна сказати, що на гілках закладено лише 30% стручків від потенціалу. І врожай матимемо за рахунок насамперед верхніх пагонів. Нижні не дадуть того врожаю, який може потенційно створити цей гібрид», — зазначив експерт «КВС-УКРАЇНА».

Але він вважає, що іноді зрештою потрібно дивитись на результат. Тож наступного разу ми приїдемо сюди у жнива, щоб переконатися, як реалізовується потенціал гібриду навіть у таких несприятливих умовах.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com