АгроЕкспедиція Жито. День 5. Хмельниччина: Лотівка Еліт, Маяк та Подільський бройлер

ЛОТІВКА ЕЛІТ

Перше господарство, яке ми відвідали — «Лотівка Еліт» і входить воно до агрохолдингу «Сварог Вест Груп». Тут нас зустрів головний агроном північного регіону корпорації Филимон Антонюк. Сільським господарством він займається з 1983 року, пройшовши усі кар’єрні сходинки: від студента сільгосптехнікуму до керівника великого господарства. Починаємо одразу ж допитуватися про жито.

«Минулого року «КВС-УКРАЇНА» організовувала для нас виїзд до Німеччини. Ми були в селекційному демо-центрі, два дні вивчали технологію і вирішили в цьому році посіяти 396,5 га гібриду жита ПІКАССО. Жито невибагливе: вирощується на більш бідних грунтах Полісся, менш вибагливе до азотного добрива, менше вражається хворобами і шкідниками. Тому, як казали раніше, жито годує все населення, а пшениця — вибірково. Жито ніколи не було збитковим», — говорить пан Филимон.

Технологія вирощування

Цього року у господарстві планують вийти на урожайність жита 6 т/га. Ми, в свою чергу, цікавимося, як тут сподіваються цього досягти.

Попередником під цьогорічне жито був льон-кудряш.

«На полі було проведено поверхневий обробіток. Потім, одночасно з посівом, дали 150 кг/га діамофоски. Сіяли стрічковим способом з міжряддям 15/45 сівалкою точного висіву. Такого ще не бачили в Україні», — розповідає Филимон Антонюк.

Насіння тут обрали селекції KWS — гібрид ПІКАССО. Як говорить агроном, це жито відноситься до групи А, з якого можна випікати хлібобулочні вироби. Чим воно привабилює аграріїв? Воно дозволяє вдвічі зменшити норму висіву.

«Якщо раніше ми сіяли сортове жито 4,5-5,5 млн/га з нормою висіву 220-230 кг/га, то жито KWS сіємо 1,5-2 млн/га і вагова норма виходить близько 85 кг/га. Також жито KWS менш вибагливе до азоту і ми при внесенні 120-130 кг/га діючої речовини, можемо отримати 55-60 ц/га», — детально розповідає Филимон Антонюк.

Що стосується системи захисту, на посівах жита у господарстві уже провели кілька пестицидних обробок. Спершу внесли Ретацел 1,5 л/га, Елдозін 0,6 л/га та гербіцид Гранстар 30г/га. Потім працювали з регулятором росту Хлокмекват-хлоридом 1,5 л/га. Зараз вносять фунгіцид Фалькон 0,5 л проти бурої іржі та інсектицид Коннект 0,5 л/га проти трипсу. Агроном каже, що хотіли внести ще Моддус, але колоски і так добре налилися.

Раніше, за словами агронома, у нього була хибна думка, що жито потрібно сіяти в більш пізні строки. Зараз він зрозумів, що це неправильно. Жито потрібно висівати наприкінці серпня—на початку вересня, щоб воно розкущилося і встинло увійти в зиму в нормальному стані.

Головною причиною не надто високої популярності жита, на думку Филимона Антонюка, є низька ціна.

«Якщо буде нормальна ціна, то аграрії будуть вирощувати жито. Нам було б цікаво в озимому клині мати ⅓ жита. Чому? Строки посіву озимої у нас здвинулися. Якщо в 1983 році найкращими строками посіву були 10-15 вересня, то зараз з 1 по 5 жовтня. Тому нам у вересні було б добре заповнити нішу посівами жита. У нас є своя лабораторія, кожен рік проводимо аналіз грунту. Ми б посіяли жито на більш кислих грунтах», — говорить агроном.

Не цураються на фірмі і нових технологій. Филимон Антонюк розповідає, що в цьому році вони використовували спеціальну сівалку, яка одразу вносить гербіциди і накриває рядки плівкою, що розкладається за 3 місяці. Це дозволяє збільшити врожайність на 40-50%, оскільки вегетаційний період збільшується на 60%. Цього року цю технологію застосовували на соняшнику та бобових.

МАЯК

Екватор останнього дня АгроЕкспедиції ми зустріли в господарстві «Маяк».

Тут житом займаються вже давно. Раніше не отримували високих урожаїв і не мали потреб у якісному насінні. Але років п’ять тому придбали декілька посівних одиниць жита гібриду ПІКАССО селекції KWS. Тоді, на демо-посівах побачили, що навіть без особливого догляду гібридне жито дає гарні результати — 42 ц/га. Наступного року врожай склав уже 70 ц/га.

«Ми зрозуміли, що вартість гібридного насіння окупається», — зазначає головний агроном господарства «Маяк» Володимир Баран.

Цього року вперше посіяли гібриди БРАЗЕТТО і ГУТТІНО селекції KWS. Одразу ж зацікавила агронома господарства і невелика норма висіву насіння — 80 кг/га. До того ж гібридне жито гарно розкущується, має від 9 до 12 стебел. Завдяки цьому можна компенсувати навіть низьку схожість.

З 2014 року, згадує Володимир Дмитрович, урожайність гібриду ПІКАССО на різних полях господарства складала вже 89-93 ц/га.

Чоловік розповідає, на третій рік своєї практики вирощування жита до них приїхали представники місцевої компанії, що займається хлібопекарством. Взяли жито на аналіз. І вже наступного дня о 8 ранку під стінами «Маяка» вишикувалася черга з автомобілів.

«Тоді ми зрозуміли, що у жита є майбутнє. Бо воно має дуже гарні хлібопекарські якості. Це закладається вченими у гібрид, а наше завдання — підтримувати правильною технологією те, що закладено генетично», — говорить агроном.

Секрет успіху — правильна технологія

Зазвичай посіяти жито намагаються до 10-го вересня. Якщо ж вкластися у ці терміни не виходить, доводиться збільшувати норму висіву, а значить і затрати. Попередники обирають найліпші, запевняє агроном: соя, горох та озимий ріпак.

Коли ж побачили перспективи гібридного жита і відчули попит на свою продукцію, на господарстві змінили підхід до технології живлення та захисту посівів на більш серйозний. Наразі модель виглядає так: восени вносять 150 кг/га діамофоски під посів та гербіцид Марафон 4 л/га. Весною —150 кг/га сульфату амонію, 100 кг/га селітри на перше підживлення і стільки ж у фазі виходу в трубку. На 32-ій фазі проводять фунгіцидну обробку 0,4 л/га препаратом Альто Супер. Зараз пильнують появу бурої листової іржі. У разі перших проявів із захворюванням боротимуться 1 л/га фунгіциду Амістар Тріо.

«За кілька років, що ми дотримуємося цієї системи захисту, потреби у третьому обробітку не було. Обходимося двома», — зауважує Володимир Баран.

Від шкідників застосовують інсектицид Коннект 0,5 л/га. Регулятор росту — Хлормекват-хлорид 1 л/га + Моддус 0,2 л/га. Пропорції повторної обробки — мікс Хлормекват-хлориду 0,5 л/га та Моддусу 0,2 л/га.

У господарстві переконані: сьогодні питання жита актуальне. Адже самі працюють з хлібокомбінатами, тому знають, що в Україні продовольчого жита не вистачає. До того ж є перспектива, що у майбутньому вирощування цієї культури на корм може стати більш популярним.

«Жито компанії «КВС-УКРАЇНА» містить речовини, що викликають апетит у тварин. Тому його можна розглядати як гарний корм для свиней», — розповідає Володимир Дмитрович.

Показове господарство

У питанні попередників працівники господарства самі себе називають «застарілими».

«Ми дотримуємося класики. Якщо десь щось змінюється в агрокультурі — сівозміни намагаємося дотримуватися. Багато питань, на які мало звертають уваги, але потім вони дають про себе знати. Це і шкідники, і хвороби, і бур’яни. Коли мова іде про монокультуру — розмножується один і той самий шкідник, розвиваються специфічні бур’яни», — зазначає Володимир Баран.

Спитали ми і про ставлення працівників господарства до органічного виробництва. Тут переконані, що переходити на органіку потрібно тоді, коли на це буде попит в країні. Поки ж його немає, тому цей напрямок не розглядають. Негативне ставлення мають і до ГМО-культур. Підтримує цю думку і продакт-менеджер із зернових культур компанії «КВС-Україна» Ігор Давидюк.

«Я думаю, що сьогодні Україна може обійтися без ГМО. Питання це складне, бо воно не вивчене до кінця. Ніхто не скаже, що це правильно чи неправильно. Але того врожаю, який ми отримуємо на своїх полях, може досягти будь-яке господарство, якщо дотримуватися технології. І тоді відпаде потреба у генно-модифікованих культурах і продуктах», — говорить експерт.

Ігор Давидюк

Для спеціалістів компанії «КВС-УКРАЇНА» поля господарства «Маяк» показові, адже вони на 100% дотримуються технології.

«Ми впевнені, що тут отримаємо те, що нам потрібно. Ми відповідаємо за якість насіння перед нашими клієнтами і робимо все по максимуму, щоб воно було якісним. Тому вибрали це господарство», — говорить Ігор Давидюк.

А на цьому наші відвідини «Маяка» завершилися і ми попрямували до третього і останнього господарства АгроЕкспедиції «Жито 2016».

ПОДІЛЬСЬКИЙ БРОЙЛЕР

З розповіді агронома з захисту рослин Миколи Тимоша, господарство тісно співпрацює з місцевими фермерами (майже 2 тис. га), що суттєво збільшує його земельний банк — до 3,162 тис. га. Сіють пшеницю, ріпак, соняшник, сою, кукурудзу і, звісно, жито.

Жито посіяне на землях трьох фермерів, що в загальному складає 612 га, при тому, що минулого року (а він був першим для господарства, коли ця культура з’явилася у сівозміні) площі під житом складали лише 256 га. До збільшення посівів спонукало те, що культура невибаглива, і, як пам’ятає пан Микола ще з дитинства, «жито любить глинку».

Агроном запевняє: сіятимуть жито і в наступному році. Площі під ним також з часом зростатимуть і вже через рік можуть скласти 700 га.

«До речі, я не просто агроном, а ще трішки й фермер. Поле, на якому ми зараз знаходимося — моє. Власне господарство назвав «Дамія-К» (152 га). Тут ми сіємо безпосередньо жито», — зауважує пан Микола.

Агроном зазначає, що цього року жито «почувається» набагато краще, ніж минулого. У насінні «Подільський бройлер» надає перевагу гібриду ПІКАССО, якого мали 72 ц/га. В планах — отримати 80-82 ц/га.

Попередником під жито тут слугує соя. Посіяли його цього року приблизно 5-7 вересня. Натомість, через несприятливі погодні умови (опадів було всього 132 мм) сходи отримали лише в жовтні.

«Інколи здається, що в нас тут зачарована місцевість. В сусідніх селах дощі йдуть, а ми і кашкетами махаємо, а хмар ніяк не нагонимо», — посміхається агроном.

Наразі посіви жита вже пройшли обробку як гербіцидами, так і фунгіцидами. Закупляють препарати в компаній BASF, Bayer, Альфа Хімгруп і т. д.

«Грунти тут — чорноземи, але гумусу всього 1,3%. З осені зробили тестування, внесли 200 кг/га діамофоски під дисковку та посіяли гібрид. Весною по відновленню вегетації внесли 300кг/га аміачної селітри. Потім зробили перше оприскування: вносили гербіцид, інсектицид та селітру. Друге оприскування робили в фазу другого міжвузля. Використовували фунгіцид з діючою речовиною тебуконазол, 10 кг/га карбаміду та стимулятор. Третє оприскування здійснювали в фазу прапорцевого листка. Обробили системним фунгіцидом Амістар Екстра, інсектицидом і стимулятором Гумат і внесли карбамід. Остання обробка відбулася тижнів три тому», — розповідає Микола Тимош.

Жито в господарстві «Подільський бройлер» йде на відгодівлю курей. Є також супутне господарство «Адамівка Агро», котре займається свинарством. Тож і сюди жито постачають на корм. Крім того, жито господарства купує місцевий хлібзавод.

На думку агронома, жито є культурою перспективною.

«Пшеницю ми продали по 3,4 тис. грн/т, а за жито дали 3,45 тис. грн. Тож, якщо розібратись із ЗЗР і порівняти, що потрібно для пшениці та жита, то останнє, звичайно, вийде в плюс. Але цю культуру з осені купляти ніхто не хоче, лише навесні. Тому потрібно місце для його зберігання. На щастя, ми маємо власний елеватор», — говорить пан Микола.

Прощаємося з представниками «Подільського бройлера» і завершуємо першу АгроЕкспедицію по житу. Уже в дорозі самі собі робимо висновки про реалії та перспективи цієї культури в Україні. А висновками поділимося в пілчумковомц блозі.