АгроЕкспедиція Пшениця 2017. Львівська область. Західний Буг

У цій поїздці нас супроводжували представники компаній-партнерів АгроЕкспедиції Пшениця-2017: «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Так склалося, що в цей день у нашому маршруті було тільки одне господарство — підрозділ с. Суходоли агрохолдингу «Західний Буг». Проте ми вирішили використати цю ситуацію й показати вам більш повну картину стану посівів озимої пшениці.

Для цього команда АгроЕкспедиції не лише завітала в межах одного господарства на 3 поля з різними сортами пшениці, а ще й порівняла результати з кількома випадковими масивами пшениці в даному регіоні.

Дорогою до села Суходоли Бродівського району Львівської області, де розкинулись поля ПП «Західний Буг», наша експедиція зупинялась біля випадкових посівів пшениці поруч із різними селами та проводила їхню оцінку. І ось які результати ми отримали.

• с. Дітківці, Тернопільський р-н Тернопільської області
• Середня кількість колосків на м2 — 560
• Кількість зерен у колосі — 54
• Врожайність на корені — 8,46 т/га.

Ми обрали випадкове поле, тому не мали жодних даних про сорт і технологію вирощування цієї пшениці. Для розрахунків взяли масу 1000 зерен у 50 г і вважали, що в кожному колоску розвинеться в середньому по 3 насінини. Отриманий нами потенціал врожайності, з урахуванням поправок, склав 8,46 ц/га, хоча таких показників тут явно не буде. Пшениця на всій площі була уражена септоріозом та іншими хворобами, спостерігалась невелика кількість бур’янів, видова та сортова домішка.

• с. Підберізці, Зборівський р-н Тернопільської області
• Середня кількість колосків на м2 — 700
• Кількість зерен у колосі — 55
• Врожайність на корені — 10,78 т/га

Тут поле мало значно кращий вигляд — жодних хвороб чи шкідників, жодних домішок, хороша вирівняність посіву. Дуже рідко зустрічалась падалиця ріпаку — можливо, він був попередником культури. Розрахунок вели за тією ж схемою, що й на першому полі, але тут дійсно можна було сподіватися на такий високий показник урожайності, адже всі елементи технології вирощування, вочевидь, були дотримані.

• с. Стиборівка, Бродівський р-н Львівської області
• Середня кількість колосків на м2 — 633
• Кількість зерен у колосі — 60
• Врожайність на корені — 10,63 т/га

На цьому посіві також було помітно хорошу роботу агронома — немає хвороб, немає шкідників, практично відсутні бур’яни. Посів не такий густий, як на попередньому полі, але більша площа живлення і, напевно, хороше забезпечення добривами, дозволили рослинам сформувати хороший колос - тут більшість колосків мали по 3-4 зачатки  зерен. Із проблем помітили тільки гофрованість прапорцевого листка, яка могла бути викликана несприятливими погодними умовами, домішок інших сортів і культур немає.

Слід зазначити, що Львівщина відрізняється за погодно-кліматичними умовами від більш східних областей, адже тут зазвичай випадає більше опадів, що приносить агрономам, з одного боку, краще забезпечення посівів вологою, а з іншого — додаткові клопоти із захистом від хвороб.

Проте цьогоріч погода на Західній Україні була загалом більш сприятливою для пшениці, ніж торік, тому урожай пшениці можна прогнозувати непоганий. Принаймні у тих господарствах, де вчасно і якісно проводились усі агрономічні операції.

Нам пощастило щей натрапити на поле квітучого льону. Не зупинитись було неможливо!!!

 «Західний Буг», с. Суходоли, Бродівський р-н, Львівська область

Після проведення такого невеликого експрес-зрізу ми вирушили й до нашої точки призначення — села Суходоли на Бродівщині. Тут нас уже чекали агроном-насіннєвод Бродівського кластеру  агрохолдингу «Західний Буг» Ігор Левковський і старший агроном Роман Стрюков.

Бродівський кластер агрохолдингу має в обробітку близько 4000 га земель, з яких пшениця озима займає 1300 га, а яра — 270 га. До структури посівних площ також входять:

• соя — 590 га;
• горох — 340 га;
• багаторічні трави — 280 га;
• ріпак — 300 га;
• кукурудза на силос та на зерно.

Загалом по агрохолдингу основною культурою є цукровий буряк, але в цьому році у Бродівському кластері його не сіяли. Горох у сівозміні випробовують перший рік. Його введення обґрунтовують необхідністю збільшити площі під хорошими попередниками для пшениці.

«Соя — пізня культура, як попередник вона підходить не для всіх культур. Пшеницю ми вирощуємо від ультраранніх до пізніх сортів. Залежно від морфології сорту, його треба висівати в оптимальні строки, якщо ми хочемо хоча б на 70% використати потенціал. Велику роль відіграють і погодні умови. Тому соя підходить тільки для пізніх сортів німецької селекції. Через це ввели горох як попередник під озиму пшеницю», — пояснює Роман Стрюков.

Ґрунти в господарстві є різного типу: сірі лісові, сірі чорноземи змиті, чорноземи, торф'яні ґрунти. Але з ґрунтами у цій місцевості існує певна  проблема  —  на 70% площ проявляється значна карбонатність. Тому це накладає свій відбиток на загальну технологію вирощування.

У першу чергу — це мінімальна кількість ґрунтообробних операцій, щоби зменшити втрати вологи.

Для цього тут намагаються використовувати комплексні знаряддя й багатофункціональні посівні комплекси, щоб підготувати поле за 1 прохід.

Основний обробіток ґрунту більшості площ — безполицевий. Використовується культиватор Horsch Tiger та шестиметрова сівалка Vaderstad.

Остання добре себе показує в роботі — уся пшениця сіється нею, проте техніка вже доволі стара, тому серед побажань агронома на оновлення машинного парку — нова сівалка.

«Головний критерій — яка буде комплектація робочих органів. Одна з головних вимог — мінімізувати ґрунтообробіток перед посівом. Щоб сівалка була оснащена дисками, лапами, вирівнювачами і її можна було пускати зразу після лущення чи після комбінованого обробітку, щоб не треба було робити вирівнювання, нести зайві витрати», — розповідає старший агроном.

Оранку на господарстві використовують лише виводячи поле з-під багаторічних трав. Тоді поле переорюють на глибину 25-30 см.

Адаптація технологічних карт до місцевих умов, інтенсифікація технологій дають свій результат.

«Маємо потенціал збільшення урожайності за останні 3 роки, щороку  збільшується. Я прийшов сюди на роботу 2013 року, ми збирали озимину по 55 ц/га, 2014 рік — по 60 ц/га, 2015 рік — 60 ц/га, минулого року зібрали вже по 70 ц/га. Цьогоріч потенціал, проти минулого року, набагато більший», — похвалився Роман Стрюков.

За словами старшого агронома, цього року можуть вийти на середню урожайність пшениці близько 8 т/га. Не в останню чергу й завдяки постійній роботі над сортооновленням.

Добір сортів озимої пшениці відбувається за багатьма критеріями, але одні з основних — рівень витрат на вирощування цього сорту, стабільність та урожайність. Якщо сорт потребує більшої кількості обробок для захисту від хвороб чи шкідників, то він має ці всі затрати виправдовувати вищою урожайністю.

Тому багато уваги в господарстві приділяють власному сортовивченню, не покладаючись на характеристики установи-оригінатора, а визначаючи самостійно усі кількісні та якісні показники урожаю, стійкість до хвороб, реакцію на несприятливі умови тощо.

«У нас посіяно 32 сорти озимої пшениці. Ми намагаємося вирощувати їх якусь певну кількість років. Кожного року міняємо: якісь сорти викидаємо, додаємо щось нове… Але стараємося все ж сіяти 2-3 роки підряд і спостерігаємо, як вони себе поводять у цей час, бо я вважаю, що за один рік визначити, що сорт нам підходить, і ми так само можемо закуповувати його на другий рік, — то є помилка» — говорить агроном Роман Стрюков.

Зараз у господарстві вирощується пшениця переважно німецької та чеської селекції.  Загалом увесь набір сортів пшениці підібрано таким чином, щоб розтягнути збирання зерна на тривалий термін — від ультраранніх сортів до пізніх. Це дає змогу більш рівномірно розподілити навантаження як на збиральну техніку, так і на насіннєвий завод, який також є у кластері.

З ультраранніх сортів сіють сорт чеської селекції Бодічек від французької компанії RAGT.

«Найяскравішим його ефектом є ультраранність. Ми були на Тернопільській дослідній станції і за показниками щодо початку цвітіння, він почав цвісти 25 травня. А сорт Кубус, для порівняння, почав цвісти 6 червня. Це показує, що сорт має в запасі 2 тижні, що він проскочить літню спеку й у нього відбудеться гарний налив зерна. Також він буде хорошим попередником для озимого ріпаку, тому що ви встигнете зібрати пшеницю, зробити обробіток і зайти знову вже з ріпаком. Компанії, у яких є ячмінь, пшениця, зазвичай по стиглості культури мають деякі проміжки, і Бодічек може заповнити цей ранній проміжок», — зауважує Ігор Левковський.

Із сортів середнього строку дозрівання першим на господарстві починають збирати Кубус, дещо пізніше переходять до збирання сортів Цепелін, Памір, Опал, Мулан, Скаген та інших.

«Селекція — це дуже рухливий механізм, який рухається з роками. Ви всі знаєте такі сорти, як Актер, вже перевірені, не «заїжджені«, але це все-таки селекція, вона змінюється. Кожні 3-5 років формується новий тип селекції, який формує нові генотипи, різні потенціали урожайності та якості зерна. Ми відслідковуємо генетику по світу, збираємо найкраще, випробовуємо у себе і вже потім маємо якісь відносини з тими колегами, які цим займаються», — каже агроном-насіннєвод.

Велика увага приділяється також захисту пшениці, адже зона вирощування вирізняється високою вологістю, тому тут є значний ризик захворювань. Із ЗЗР на підприємстві намагаються використовувати лише оригінальні препарати Bayer, BASF, Syngenta, Adama та ЕкоОрганіка (гумати). Генерики вкористовують дуже обмежено і лише в сумішах з оригінальними препаратами.

Загалом по області стан пшениці кращий, ніж торік, коли була посуха й багато пшениці «попідгорало». Але в 2017-му теж погода не балувала — снігів хоч і не було, але були зливи, були похолодання. Та й із забезпеченням добривами в деяких господарствах існували проблеми. Десь 20% господарств відчували дефіцит добрив, особливо дрібні. Агрохолдинги ж переважно закуповували все заздалегідь з минулого року. А от фермерам довелось цього року придумувати різні схеми — хто карбамід вносив, хто аммофос — у кого що було.

«Якщо говорити щодо даного господарства, то тут стан пшениці доволі непоганий, бо господарство відрізняється хорошим підходом до технологій, до планування, мають свою інфраструктуру — насіннєвий завод, елеватор. Тому вони в принципі завжди всім забезпечені і з ними всі хочуть працювати. І дистриб’ютори, і фермери купують насіння, здають на елеватор урожай. Ми ж співпрацюємо по насінню кукурудзи і плануємо також по насінню пшениці. Зокрема, пропонуємо випробувати сорт Колонія, який добре показує себе в інших господарствах регіону», — говорить менеджер з продажу компаанії «Бізон-Тех» Іван Сич.

Команда АгроЕкспедиції також вирішила дослідити стан пшениці в господарстві на прикладі кількох сортів різних груп стиглості, які були б добре знайомі українським хліборобам.

Поле пшениці №1

Перше поле пшениці було засіяне після ранньостиглого сорту сої. Тут сіяли сорт пшениці Кубус із нормою висіву 3,2 млн/га. Строк посіву — 29 вересня.

Зійшла пшениця восени доволі пізно, тому не встигла розкущитись до зими і все кущення відбувалося лише навесні. Тим не менше, сформувались і хороша густота посіву, і гарний колос.

Насамперед це стало можливим завдяки хорошому підживленню поля. Загалом за 3 прийоми тут було внесено до 200 кг азоту. Ранньовесняне підживлення по мерзлоталому ґрунту проводилося сульфат амонієм(150 кг/га), а далі вносили селітру у фазу трубкування.

Також у сівозміні застосовуються органічні добрива  по 25-35 т гною на гектар, який вноситься під кукурудзу.

Використовують і підживлення мікроелементами. Цього року внесли бор у нормі 300 г/га, використовували гумати, хелатовані мікродобрива.

Гербіцидний захист проводився лише навесні препаратом Ланцелот, а потім — по прапорцевому листку — Паллас. Також вносили тричі інсектициди та фунгіциди.

Обов’язковою є обробка регуляторами росту, щоб зменшити вилягання пшениці, хоча сорт і є низькорослим. Цього року внесли хлормекват-хлорид (1,2 л/га).

«Під  час кожної фунгіцидної і гербіцидної обробки використовуємо листкове підживлення — різні мікроелементи, у різних сумішах - від монокалійфосфатів до гуматів, Реаком Зерно, хелатовані мікродобрива», — ділиться досвідом агроном.

Прогноз агронома щодо врожайності на даному полі складає 8 т/га. Наші підрахунки показали урожайність на корені у 8,9 т/га.

Поле пшениці  №2

На другому полі ми побачили результат застосування технологій вирощування на сорті пшениці Памір, селекції SSW Seed. Цей сорт було посіяно пізніше —10 жовтня, після цукрового буряка. Через погані погодні умови та ранній сніг зійти пшениця восени не встигла. Сходила вона взимку під снігом і весь розвиток відбувся вже навесні. Але, тим не менш, посів виглядає дуже добре, густота його не гірша, ніж на першому полі, та й колос сформувався хорошої якості.

Технологія вирощування була аналогічною тій, що використовувалась на першому полі. Цей сорт, говорить Ігор Левковський, не вирізняється рекордною врожайністю, проте є досить стабільним та добре протистоїть виляганню, тому також потрапляє до набору сортів компанії на Бродівщині.

Поле пшениці №3

На третьому полі посіяно сорт Скаген  найбільш пізній з тих, що ми сьогодні оцінювали. Попередником тут теж був цукровий буряк, тому посіяли сорт у середині жовтня — 11 числа. Норма висіву складала 3,7 млн/га.

Скаген теж не зійшов до настання зими і практично увесь його розвиток відбувався навесні, але завдяки хорошій технології та живленню він зміг сформувати непогану густоту стеблостою. А через дещо більшу, ніж зазвичай, площу живлення кожної рослини, колос видався дуже хорошим. На деяких рослинах навіть можна було спостерігати появу третього ряду колосків у колосі, що є ознакою високого агрофону.

За нашими підрахунками, цей сорт на даному полі міг сформувати урожайність на корені до 10 т/га, проте все залежатиме від подальших погодних умов у фазі наливу зерна. Як, власне, залежать і решта сортів.

Загалом третій день агроекспедиції показав, що в західних областях, зокрема й на Львівщині, ситуація з посівами пшениці значно краща, ніж у центральних областях, де озимі потерпають від засухи. І вкотре ми переконалися, що в сільському господарстві ще довго буде важливою роль агронома, як людини, яка приймає важливі рішення, коригує технологію на місці та забезпечує її адаптацію до будь-яких умов. Тому в хорошого агронома комори завжди будуть повні зерна, хоч яким би видався рік.

А ми вже прощаємося зі Львівщиною та вирушаємо далі маршрутом АгроЕкспедиції. Завтра на нас чекають Волинь і Рівненщина — тож слідкуйте за новими блогами.