Фальсифікат насіння, нішеві культури й тренди: чим живе насіннєвий ринок України перед новим сезоном
Перед стартом нового сезону аграрії традиційно рахують, зважують і переглядають свої підходи. НАУ ділиться своїм баченням ситуації на ринку насіння – що відбувається з фальсифікатом, які напрями та ніші цікавлять фермерів і як формується попит по ключових культурах. Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України розповіла про все це SuperAgronom.com.
Як змінилася ситуація з фальсифікованим насінням
Ситуація на ринку насіння за останній рік помітно змінилася. Контроль став жорсткішим, уваги до теми – більше, власники сортів працюють з урахуванням нових реалій. Водночас недобросовісні продавці теж не стоять на місці й підлаштовуються під нові умови та використовують українське походження як “прикриття” діяльності, що дуже негативно бʼє по репутації України.
Одна з актуальних проблем сьогодні – фальсифіковане насіння стало складніше розпізнати. Якщо раніше підробки було видно одразу, то тепер схеми стали хитрішими. Про те, як відрізнити оригінал від підробки, багато пишуть у медіа, про це говорять на заходах, і фермери загалом стали уважнішими. У відповідь шахраї змінюють підходи й намагаються працювати в так званій «сірій зоні».
Моніторинг ринку, який проводить НАУ, показує: порушення прав власників сортів продовжуються, але виглядають інакше, ніж кілька років тому. Зокрема, по ключових польових культурах з’явилося поняття «насіння – бренд невідомий». Наприклад, кукурудза за ціною 80-90 євро або соняшник у схожому діапазоні. Частка такого насіння на ринку, за оцінками, становить 7-10%. Ціна при цьому не виглядає підозрілою – вона близька до середньої ринкової. Тому агровиробники, включно з великими, часто купують таке насіння, навіть якщо на упаковці немає назви компанії-виробника.
Окрема тенденція – зростання продажів неоригінального товару через інтернет. Насіння пропонують на маркетплейсах, у соцмережах, спеціалізованих групах. Там же можна зустріти й пропозиції насіння F2 та інших поколінь, що напряму порушує права селекціонерів. Серед озимих культур особливо вразливою єситуація з ріпаком.
В Україні діє закон про охорону прав на сорти рослин, працює Державний реєстр сортів, де зафіксовані майнові та інтелектуальні права селекціонерів. Тобто базові правила на ринку є. Водночас на практиці цього часто недостатньо: питання роялті й доступу до сучасної генетики залишаються напруженими. За таких обставин НАУ виступає за баланс інтересів, щоб захист прав селекціонерів не обмежував аграріїв у доступі до легального й якісного насіння.
Поки взаємодія між селекціонерами та виробниками насіння залишається складною, український ринок втрачає доступ до нових розробок. Компанії не готові виводити у виробництво інноваційні сорти туди, де вони не впевнені у захисті своїх прав.
Нішеві культури: можливість для диверсифікації, але не універсальне рішення
Інтерес до нішевих культур традиційно зростає в періоди нестабільності, але ринок тут працює жорстко і прагматично. Попит на насіння амаранту, квасолі, нуту чи сочевиці визначається не модою, а наявністю ринку збуту – контракту з переробником або гарантованої високої ціни.
Для квасолі, нуту та сочевиці потенціал зростання є, але він обмежений можливостями конкретного виробника. До того ж українські аграрії конкурують з готовою продукцією з Канади та Туреччини. Саме тому нішеві культури або залишаються справою невеликих господарств, або заходять у сівозміни великих виробників під чіткий запит.
Читати:
Гречка сьогодні знову повертається в поле. Через зростання цін у магазинах культура стає цікавішою для виробників, особливо в регіонах, де вона добре вписується в сівозміну. Це не масовий напрям, але як нішевий – має потенціал. Також на сезон-2026 очікується пожвавлення інтересу до жита.
З яким насінням фермери заходять у сезон-2026
Соняшник зараз хочуть сіяти майже всі. Причина проста – ціна. Культура зрозуміла в технології й дає прогнозований результат, який добре прораховується. Саме тому при виборі насіння соняшника фермери не експериментують, а беруть те, що вже показало себе в полі.
Найчастіше зупиняються на технологічних гібридах. Express обирають як універсальний варіант, який дає більше гнучкості з гербіцидним захистом – це близько 40% посівів. Там, де є вовчок, без альтернатив працюють гібриди Clearfield Plus – майже третина площ. Класичний соняшник залишається, але скоріше як звичне рішення, а не як стратегія росту.
Високоолеїновий соняшник – історія під контракт. Його сіють тоді, коли є чітке розуміння збуту й премії. В інших випадках фермери обирають стабільність: нормальну олійність, рівну врожайність і витривалість до спеки та посухи.
По кукурудзі підхід такий самий – без зайвого ризику. Обирають гібриди, які швидко віддають вологу і не «зависають» на полі в складний рік. Саме тому більшість площ відводять під ФАО 240-340. При цьому все частіше дивляться і на протруювання: інсектицид на старті сприймають як додаткову страховку. За типом зерна змін небагато – переважають зубовидні гібриди.
Ріпак залишається культурою для тих, хто готовий вкладатися в технологію. Насіння здебільшого імпортне, тому тут не експериментують: беруть гібриди зі швидким стартом і стабільною врожайністю. Для озимого гороху фермери дедалі уважніше дивляться на зимостійкість – навчив досвід останніх сезонів.
Настрої щодо сої стримані. З одного боку, аграрії багато говорять про скорочення площ, і насамперед там, де вона традиційно була в сівозміні. Серед причин в тому числі – 10% мито, витрати на оформлення документів, низькі світові ціни, погода. Крім того, культура підходить не для всіх регіонів України. З іншого боку – культура рентабельна, економічніша у витратах на добрива (вартість яких висока), дуже добра у сівозміні.
За схожої врожайності соняшник цього року виглядає вигідніше, навіть з урахуванням того, що соя має нижчу собівартість через менше внесення добрив. Водночас, попри все, соя залишається однієї з найбільших рентабельних культур. В деяких регіонах її маржинальність перевищує навіть показники по соняшнику. Тому якщо зменшення площ і буде, то невеликим.
Загалом аграрії давно рахують насіння як інвестицію, а не як витрату. І що далі, то більшої ваги набувають прозорі правила та довіра до походження продукту.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
