Отримати вегетативну масу сидерата на півдні вкрай проблематично, а зиск з покривної культури — реально
Сидеральні культури та їхні суміші — шлях поліпшити здоров’я ґрунту, залучити до нього корисні мікроорганізми. Та у південних і частково центральних областях виростити вегетативну масу сидератів це випробування. Шляхом спроб і помилок аграрії виходять на практику покривних культур. В чому різниця та як це працює, розповіли в агрофірмі «Колос» та фермерському господарстві «Аннушка».
Роман Карлов працює у Царичанському районі на Дніпропетровщині, де за вегетаційний період випало 297 мм опадів, а навесні озимі потрапили у немилість пізньовесняних приморозків. І це призвело до пересівів: пересівали озимий ріпак соняшником, пересівали горох. Пан Роман каже, альтернатив для сівозміни стає все менше. За більше ніж 400 км від нього, на Миколаївщині, господарює Максим Максименко. Він з радістю б практикував сівозміну «пшениця — кукурудза — соняшник», яку він підгледів у американських колег, які мають 300 мм опадів за рік. На полях господарства «Аннушка» випадає схожа кількість 300-350 мм, проте ці опади дуже неоднорідні, тому надіятися на практичність цієї сівозміни ризиковано. І все ж, на 10% площ він її випробував.
Посуха 2012 року повернула нас до покривних культур, і хоча великої маси не отримуємо, продовжуємо експериментувати
Після трирічної паузи в господарстві «Колос» почали вирощувати горох. Повернулися до нього не заради заробітку, а для отримання насіння, щоб вирощувати в суміші покривних культур. В цьому році на площі 500 га висіяли суміш з п’яти культур: горох ярий, вика яра, сорго зернове, гречка і овес.
Висівали суміш після озимого ріпаку і ярого гороху. Рослини станом на другу декаду жовтня маленькі, деякі вже навіть встигли замерзнути. Зокрема, гречка. І все ж Роман Карлов щиро дивується, що хоча б така маса є, адже за серпень випало лише 14 мм, а за вересень і жовтень 21 мм. Тобто, зволоження верхнього шару землі було на глибину 5-6 см.
«Хорошої маси на наших полях я поки не бачив, щоб виросло хоча би з метр висоти покривних культур», — ділиться Роман Карлов, головний агроном господарства.
Власне тому тут не займаються сидератами.
Є й ще одна причина — досвід минулих років, коли в 2000-х кожні 3-4 роки висівали гірчицю перед сівбою цукрового буряка. Тоді технологія вирощування включала оранку. З іншого боку виникала проблема з приорюванням гірчиці, яка місцями виростала до 2 м висотою.
«Рекомендації спеціалістів на той момент були такі: не можна мульчувати, не можна дискувати, лише приорати, щоб сидерат не пересихав. Я тоді ще не працював у господарстві. Але я прийшов на наслідки цих посівів. Через кожні 30-40-50 м на полі були цілі гребені гірчиці. Якщо поставити в полі трактор ХТЗ 17221, то гірчиця була до рівня капота і вона цвіла. Було важко її загортати, хлопці інколи було чаділи від цього запаху. А потім треба ці кучі розтягувати по полю, щоб під буряк була рівномірна поверхня», — розповів Роман Карлов.
Потім господарство стикнулися з падалицею гірчиці в посівах буряка. Тож мусили на рік відійти від сидерації, щоб розібратися як вирішити проблему. Потім продовжили. Зі слів головного агронома, частіше результат був позитивним, тож продовжували цю практику доти, доки дозволяла волога в ґрунті. А після того як пару років підряд отримали цвітіння рослин висотою 20 см під час збирання пшениці, відмовилися на термін до чотирьох років.
Повернутися до сидеральних культур, але вже в новому амплуа, змусили посухи. Починаючи з 2010 року, коли за рік випало 320 мм опадів, ситуація на Дніпропетровщині суттєво погіршилася. Фінальний удар завдала посуха 2012 року. Тож, в господарстві продовжують відпрацьовувати технологію вирощування.
Читайте також:
- Битва за вологу: як аграрії півдня змінюють сівозміни та технології вирощування — АгроЕкспедиція 2025
- Фокус на verti-till і прямий висів роблять аграрії Полтавщини, Дніпропетровщини та Черкащини
- Цукрові буряки 2025: технології вирощування, проблеми та тенденції на прикладі господарств АгроЕкспедиції
Максим Максименко на Миколаївщині теж вирощує покривні культури і на противагу сидератам віддає перевагу їм як оптимальному способу «прокачати» біоту в ґрунті.
Якщо покривні культури допоможуть нам зменшити норми внесення добрив, ми будемо щасливі
«За допомогою покривних культур можливо знизити норми мінеральних добрив або навіть відмовитися від них. Ми ще такого результату не досягли, але йдемо до цього. Дай Бог, щоб нам це вдалось», — каже Максим Максименко, директор ФГ «Аннушка».
Любов до експериментів у пошуках кращого рішення — це те, що найяскравіше характеризує господарство «Аннушка».
Тут люблять експериментувати з сівозмінами, обробітками, живленням і нормами висіву. Завжди залишають контрольні ділянки, щоб побачити ефект від того чи іншого заходу. До прикладу, знижені норми кукурудзи дозволили мати господарству хоч якийсь урожай культури. Соняшнику збирали від 0,7 до 3,2 т/га. Відмітили таку закономірність: у сівозмінах, де між соняшником і кукурудзою протягом 2-3 років були попередниками культури, які зберігають вологу (озимий ріпак, горох, пшениця), збирали 2 т/га соняшника. Навіть якщо перед соняшником була сівозміна «пшениця — озимий ріпак — пшениця». А ось після кукурудзи результат був гіршим.
Як каже Максим Максименко, в сівозміні, де присутні ріпак, соняшник і кукурудза складно робити відстань, бо всі вони потребують багато вологи. Тому в умовах її дефіциту кращим варіантом буде зупинитися на одній з цих культур. Можливо навіть увести в сівозміну льон. Його тут висівають на площах 10-20 га на насіння для покривної суміші, але також придивляються до культури, щоб вирощувати її окремо.
Господарство «Аннушка» демонструє хороший приклад вирощування покривних культур. Цього року суміш вирощують під соняшник.
Вегетативна маса рослин у суміші не більша, ніж у полі Романа Карлова, проте сама суміш відрізняється: суданська трава, вика яра, конюшина, фацелія, льон, озимий ячмінь (для контролю глибини висіву — 3 см).
«Цей досвід показав, що озимий ячмінь непоганий як покривна культура, тому що він сходить завжди. Адже в цьому році ми не могли отримати сходів, хоч і посіяли 16 липня і 28-го пішли дощі (ред. — 30 мм) і, начебто, склалися ідеальні умови для того, щоб наросла велика маса. Але потім була посуха протягом місяця, сходи були в аморфному стані. Через похолодання суданка підмерзла, конюшина ще маленька зелена, а яра вика ще буде розвиватися. Ну подивіться на льон, яка краса!», — прокоментував пан Максим.
Висіяли суміш у нормі 12 кг/га при міжрядді 25 см сівалкою Bourgault. Попередньо на полі була посіяна озима пшениця.
«Зважаючи на те, що з травня ми не мали продуктивних опадів, то сходи покривних культур ми, на жаль, отримали не такі, як хотілося б. Однак ми їх отримали і за рахунок того, що ми працюємо по нульовій технології, нам вдалося накопичити вологу, достатню, щоб отримати сходи в наших південних умовах, — додав головний агроном господарства Євген Гортовенко.
Практика покривних культур на відміну від сидератів відрізняються тим, що тут за ціль не ставиться вирощування вегетативної маси, наголошує Максим Максименко. В його господарстві покривну суміш висівають для того, щоб нагодувати біоту в ґрунті і сприяти її розвитку. Вона ж, у свою чергу, сприятиме розвитку рослин. Процес починається тоді, коли культура доходить до регенеративних фаз, додає аграрій.
Він сторонник ідеї, що покривну культуру необхідно зупиняти, коли вони ще не увійшла у фазу бутонізації. Тому що навколо кореневої системи створюється сама культура, створюється середовище, де розвивається біота, яка накопичує поживні речовини. Тоді як під час бутонізації, цвітіння і наливу зерна покривна культура починає сама живитися тим, що накопичила навколо себе.
Серед інших особливості господарювання ФГ «Аннушка»:
- Усі сільгоспкультури висівають з нижчими нормами. Максим Максименко каже, раніше висівали озиму пшеницю в нормах від 1 до 5 млн схожих насінин/га. В останні роки — 2 млн/га. Хоча, хороші результати мають при нормі 1,5 млн/га. Соняшнику висівають 40-60 млн/га залежно від рельєфу поля.
- Навчилися отримувати сходи по no-till: навіть дрібнонасінних культур як ріпак. На круг мали урожайність 2,5-2,7 т/га.
- Озимий ріпак вивели з сівозміни, бо він не вписується із соняшником, який заходить до сівозміни через раз із пшеницею. Якщо ти сієш сівозміну «пшениця — соняшник — пшениця — ріпак», хорошого ріпака не виходить. А там, де озима пшениця заходить через рік після ріпака, знижується врожайність пшениці.
- На кожному масиві своя сівозміна: «пшениця — кукурудза — соняшник» (10% площ), «пшениця — кукурудза — льон» (80%) та «пшениця — озимий горох» (на лужних ґрунтах, 10%).
- Головне табу — застосування гербіцидів з тривалою післядією. Через це вагаються з введенням льону до сівозміни, розглядаючи культуру не лише з призми збагачення сівозміни і заробітку, але й питань його гербіцидного захисту.
- Основна філософія господарства у підході до живлення культур — не зробити дурного. Слідуючи правилу, на полях зробили аналіз ґрунту і певні висновки, які дозволили відкоригувати азотне живлення: замінити аміачну селітру на сульфат амонію. Так, порівняно з минулим роком норму азотних добрив зменшили на 30%. На лужних ґрунтах (10% зембанку) почали вносити сульфат цинку.
Читайте також: Сульфат амонію для осіннього живлення культур: переваги та ефективність
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
