Чіа в Україні: перші кроки в селекції українських сортів, особливості вирощування та перспективи

Саме тому сьогодні все більше говорять про розвиток селекції чіа в Україні — як необхідний крок для створення сортів, здатних давати стабільні врожаї у наших умовах. На питання про перспективи, вирощування та особливості чіа для SuperAgronom.com відповів Дмитро Чуйко, доктор філософії з агрономії (PhD) та викладач кафедри генетики, селекції та насінництва Державного біотехнологічного університету.

Досліди вирощування чіа на ділянках кафедри та їх мета

Перші досліди з чіа (Salvia hispanica L.) на кафедрі генетики, селекції та насінництва Державного біотехнологічного університету (раніше — ХНАУ ім. В.В. Докучаєва) розпочалися у 2020 році. Наше головне завдання — «прописати» цю екзотичну культуру в умовах України, створити власні сорти, які були б стійкими, врожайними та цікавими для фермерів.

Чіа для нас не випадковий вибір. Кафедра вже багато років займається так званими нішевими культурами — тими, що ще не мають великої конкуренції на ринку. Це амарант, гречка, квасоля, а тепер і чіа. Наприклад, саме наші сорти зернового амаранту (Ультра, Харківський 1, Сем, Лера, Студентський) свого часу заполонили український ринок.

Сьогодні ми — єдина установа в Україні, яка системно працює над селекцією амаранту. Тож наступним логічним кроком стало освоєння ще однієї перспективної культури — чіа, яка може відкрити нові можливості для українського агробізнесу та здорового харчування.

Досвід країн, на який спираються у проведенні досліджень

Основними світовими виробниками чіа є країни Латинської Америки — Парагвай, Аргентина, Болівія, Мексика та інші. Саме їхні досягнення й агротехнологічні підходи ми насамперед враховуємо у своїх дослідженнях. Водночас цікавим є й європейський досвід: у Франції вже реалізуються селекційні програми, результатом яких стало створення власного сорту чіа, придатного для вирощування в умовах Європи.

Сорти чіа є в Україні та перспективи українських сортів

Нині в Україні ще немає офіційно зареєстрованих сортів чіа. Проте ми вже підготували до передачі на державну реєстрацію два власні сорти. Якщо все складеться успішно, то протягом найближчих кількох років Україна отримає свої перші офіційні сорти чіа та можливість організувати їхнє насінництво. Головною перешкодою наразі є відсутність затвердженої методики опису та реєстрації в Українському інституті експертизи сортів рослин. Це пояснюється тим, що чіа є для нашої країни новою культурою, і розробка необхідної документації потребує часу.

Перший із наших сортів створено у співпраці з Юрієм Миргородом, власником ФГ «Amarant Bio». Це пізньостиглий різновид (130–140 днів), із сіро-смугастим насінням та класичним фіолетовим забарвленням квітів. Другий сорт, розроблений безпосередньо на кафедрі, є ранньостиглим (110–115 днів), має біло-кремове насіння та білі квіти. Такі морфологічні відмінності дають змогу вести насінництво та підтримувати сортову чистоту культури.

Перспективи українських сортів очевидні. Головна складність полягає у біологічних особливостях чіа: це культура короткого дня. Для формування суцвіть і достигання насіння їй необхідна тривалість світлового дня менше ніж 12–13 годин. У наших умовах це обмеження можна подолати завдяки селекції — шляхом добору фотоперіодно-нейтральних або ранньостиглих форм, що ми й зробили. 

Показовим є приклад Франції: там за десять років вдалося створити лише один сорт, тоді як у нас уже є два. Водночас сорти європейської селекції в українських умовах можуть не давати урожаю: рослини активно нарощуватимуть вегетативну масу, але не сформують суцвіть і насіння. Пізні посіви (липень–серпень), які подекуди застосовують у Європі, для України також непридатні, адже чіа абсолютно не витримує приморозків.

Порівняння рослин, які короткого дня не закладають суцвіть, поруч з сортом кафедри, що достигає (фото: Дмитро Чуйко)

Наші ж сорти мають перевагу саме в можливості висіву в ранні строки. В умовах Харківської області це перша або друга декада травня, залежно від температурного режиму. Саме така особливість робить українські сорти найбільш перспективними для виробництва.

Складність чіа для українських умов 

Як і будь-яка нова культура для нашого регіону, чіа має свої особливості, які ускладнюють її вирощування. Насамперед це фотоперіодична чутливість: за несприятливої довжини дня рослина може взагалі не сформувати урожаю. Другою проблемою є теплолюбність. Зниження температури до 0 °С спричиняє пошкодження рослин, а при 10°С їхній активний ріст фактично зупиняється. Водночас зі зростанням температури розвиток швидко відновлюється.

З іншого боку, чіа належить до посухостійких культур. Вона має добре розвинену кореневу систему з численними бічними відгалуженнями, що дозволяє ефективно використовувати навіть незначні опади (до 5 мм) у спекотний літній період. Листя чіа вкрите опушенням, яке знижує інтенсивність випаровування води, що додатково підвищує стійкість рослин до посухи. У різних наукових роботах відзначено, що чіа здатна розвиватися навіть за річної норми опадів 400–600 мм.

Найбільш критичним для вологи є період від сходів до кущення. У цей час коренева система ще слабко розвинена, і за умов високих температур чи дефіциту опадів рослини можуть суттєво пригнічуватися.

Чи є взагалі технологія вирощування чіа?

На сьогодні в Україні повноцінно розробленої технології вирощування чіа ще немає. У практиці ми орієнтуємося на досвід країн Південної Америки та Франції, де ця культура вирощується давно. Більшість їхніх технологічних елементів добре підходять і для наших умов.

Строки сівби зазвичай припадають на першу–другу декаду травня, але важливо бути впевненим у відсутності ризику заморозків. Зниження температури ґрунту для насіння істотної загрози не становить. 

Норма висіву залежить від способу сівби: від 3 кг/га при рядковому (15–20 см) до 6 кг/га при широкорядному (45–70 см). Оптимальною густотою вважають 1,0–1,5 млн рослин/га. У власних дослідах ми використовуємо широкорядний посів (70 см), щоб знизити конкуренцію за вологу, запаси якої в останні роки часто обмежені. Оскільки чіа є теплолюбною культурою, сівбу варто проводити у добре прогрітий ґрунт (10–15 °С).

Щодо удобрення, чіа не надто вибаглива, але на бідних ґрунтах позитивно реагує на внесення мінеральних добрив. Орієнтовна норма становить NPK 40–30–20 кг/га, при необхідності її можна підвищувати.

Система захисту насамперед спрямована на боротьбу з бур’янами. Молоді рослини чіа розвиваються повільно, тому важливий механічний догляд. Широкорядний посів дозволяє його проводити без пошкодження рослин. 

Хімічний захист слід застосовувати обережно, адже чіа належить до суперфудів: насіння та листя можуть одразу використовуватися в їжу. На насіннєвих посівах проти злакових бур’янів ми застосовували Фюзілад Форте у стандартній нормі внесення.

Щодо шкідників, їх небагато. Найчастіше проблеми створюють попелиці та трипси на ранніх етапах розвитку, проти яких ефективні класичні інсектициди. Іноді відзначаються випадки кореневих гнилей, але поки що вони поодинокі. Грамотна сівозміна та використання здорового, якісного насіння — головна запорука успіху у вирощуванні чіа.

Де в Україні можна вирощувати чіа

Загалом чіа може добре рости в усіх регіонах України. Вирішальним фактором є правильно підібраний сорт, придатний до вирощування за умов довгого світлового дня, а також адаптована технологія вирощування з урахуванням місцевих умов.

Ґрунти та попередники

Хоча традиційно вважається, що чіа потребує добре дренованих піщаних ґрунтів, практика показує, що рослини досить успішно ростуть і на типових чорноземах. Потенційну загрозу становить утворення ґрунтової кірки під час проростання, тому передпосівний обробіток має обов’язково включати вирівнювання поверхні поля та подрібнення грудок.
Найкращими попередниками для чіа є зернобобові та зернові культури.

Особливості вирощування та підводні камені

Чіа є перехреснозапильною культурою. Основними запилювачами виступають комахи, а вітер відіграє допоміжну роль. За відсутності комах запилення можливе, але це призводить до зменшення зав’язування квіток і, відповідно, врожайності. Тому для оптимального результату бажано, щоб поруч із посівами розташовувалися пасіки.

Збирання чіа 

Збирання чіа в промислових масштабах, за досвідом інших країн, проводять зерновими комбайнами або селекційними машинами. Важливо дотримуватися певних умов: оберти барабана не повинні перевищувати 500 об/хв, щоб не пошкодити насіння, а продувку слід зменшити, щоб уникнути його видування. Для невеликих ділянок можна використовувати снопові молотарки. Оптимальна вологість насіння для зберігання становить 8–9 %.

Собівартість вирощування чіа, вартість насіння 

За попередніми підрахунками, собівартість вирощування чіа в Україні може сягати до 35 000 грн/га. Основна частка витрат припадає на ручні роботи з догляду за посівами. Водночас, за механізованого догляду, що реально застосовувати при широкорядному способі сівби, витрати можна знизити до 20 000 грн/га.

Що стосується насіння, точну ціну наразі важко спрогнозувати, адже офіційно сертифікованого посівного матеріалу в Україні ще немає. Орієнтовно, враховуючи складнощі вирощування та середню врожайність, вартість високоякісного насіння може становити 1 500–2 000 грн/кг. Це попередня оцінка, яка може дещо варіюватися залежно від конкретних умов і способу виробництва.

Урожайність чіа 

Урожайність чіа порівняно невисока і коливається в межах 0,8–1,5 т/га. Середнє значення для умов України, за сприятливих погодних та агротехнічних умов, може становити близько 1,2 т/га. Виробничі показники насамперед залежать від сорту та застосованої технології вирощування.

Попит на врожай та ціна 

На сьогодні в Україні чіа вирощують лише окремі фермери-ентузіасти. Ринок поступово формується: наразі пропонують викуп насіння за ціною близько 80 000 грн/т. У світі попит на здорове харчування зростає, і чіа є однією з таких культур, що відповідають цьому тренду.

Отже, попит на чіа в Україні є, але він обмежений внутрішнім ринком споживання та залежатиме від перспектив експорту. Однією з переваг культури є її багатофункціональність: використовують насіння, олію (якої близько 35 % у насінні), листя та суцвіття для трав’яних чаїв.

Інтерес до вирощування

Головною причиною став відсутній рівень конкуренції на українському ринку, що дало можливість стати першими оригінаторами сортів чіа в країні. Важливим фактором також була наукова цікавість — робота з новою, маловивченою культурою завжди стимулює розвиток досліджень. Ми вважаємо, що з часом чіа здобуде власну нішу в українському сільському господарстві.