Вплив мікробіологічних препаратів на живлення культур та родючість ґрунту: BTU і KERNEL поділилися результатами застосування біотехнологій

Отже, як впровадження елементів біотехнологій в технології вирощування культур на етапах обробітку ґрунту, обробки насіння та стимуляції живлення, дозволяє зберегти прибутковість виробництва?

«Дуже важливим є місце біопрепаратів в технологіях при вирощуванні культур. Адже при інтенсивній технології вирощування використовуються токсичні хімічні засоби захисту. На одній й тій самій площі вирощуються культури, які часто повторюються. Це більше економічний фактор. Ми щороку бачимо наслідки такого ставлення. Збудники хвороб та шкідники стають резистентними до хімічного захисту. Натомість є альтернативні методи боротьби із ними. Це біологічні препарати. Наша перспектива — це часткова або повна біологізація. Не хочу сказати, що треба відмовитись одразу від всього, від добрив, від хімії. Ні. Потрібно правильно поєднувати, аргументовано впроваджувати і тим самим нарощувати як економічні показники, так і позитивний вплив на ґрунти. Також в умовах зміни клімату ми бачимо, що кожного року наслідки посухи впливають на стресостійкість рослин. Є можливість регулювати біологічним шляхом і відновлювати природні процеси рослин під час дії таких негативних факторів», — зазначила Тетяна Хоменко, комерційна директорка Біотехнологічної компанії BTU.

Тетяна Хоменко, комерційна директорка Біотехнологічної компанії BTU

Заступник директора СТОВ «Дружба Нова» Ігор Тихончук зауважив, що застосування біопрепаратів вже охоплює більшу частину земельного банку компанії.

«Наше взаємовигідне партнерство з BTU триває понад 10 років. За цей час ми пройшли великий шлях від тестувань та випробувань мікробіологічних препаратів в рамках НДП до масштабних стратегічних проєктів», — розповів він.

Ігор Тихончук, заступник директора СТОВ «Дружба Нова»

У рамках «Польової студії 2.0» досліджували роботу біопрепаратів на трьох культурах: соняшнику, кукурудзі та сої. Ґрунти на дослідних ділянках — середньокислі, близькі до нейтральних (рН 4,5-5,8), з підвищеним вмістом гумусу (3,1-3,6%).  Проведення агрохімічного обстеження ділянок досліду у травні виявило задовільний рівень родючості ґрунту. Видима неоднорідність показників була допустимою в межах кожного конкретного досліду.

У липні, у період піку літньої активності мікробного ценозу ґрунту та фізіологічної активності рослин ступінь збагаченості ґрунту мікробіотою на ділянках досліду змінювався від дуже бідного до дуже багатого. Було характерним недостатнє забезпечення мікробного ценозу легкодоступними елементами живлення та переважання процесів трансформації органічних сполук азоту над мінеральними. На ділянках з внесенням біопрепаратів кількість грибів була на 17-73% більшою, ніж у контролі. Коливання частки потенційних патогенів, антагоністів, токсиноутворювачів залежало від застосування агротехнічних чинників у дослідах.

Соняшник: дослідження біопрепаратів та перші результати

На дослідному полі було висіяно гібрид НК Конді. У попередні 6 років сівозміна на цьому полі була наступною: соняшник—озима пшениця—кукурудза—соняшник—кукурудза—кукурудза.

Обробіток ґрунту під соняшник:

• Глибоке рихлення агрегатом Horsch Tiger 6МТ на глибину 31-35 см із внесенням сухих добрив, проводилося 21-23 листопада 2023 року.
• Навесні (31 березня) дискування на глибину 9-12 см дискатором Case IH True-Tandem задля закриття вологи.
• Передпосівна культивація (26 квітня) — дискування на глибину 5-8 см дискатором Case IH True-Tandem.

Сівба проводилася з 29 квітня по 14 травня сівалками Great Plains 8070 з нормою висіву насіння 64 тис. насінин/га.

Дослідні ділянки соняшнику

Система живлення соняшнику:

1. Розчин карбаміду 21% в нормі 260 л/га + Екостерн Триходерма гель 1 л/га — у якості основного азотного живлення та для мінералізації рослинних решток, перед проведенням глибокого рихлення.
2. Локальне внесення на глибину 15-17 см потрійного суперфосфату 60 кг/га + хлористий калій 70 кг/га одночасно з глибоким рихленням.
3. Стартові РКД при сівбі.

Система захисту соняшнику:

• ВВСН 00 — Оскар Преміум 3,5 л/га
• ВВСН 12-14 — Челендж 1,5 л/га + Меро 1 л/га
• ВВСН 14-16 — Фюзілад Форте 1,1 л/га + Дезарал Екстра 0,8 л/га
• ВВСН 32-50 — Аканто Плюс 0,8 л/га + Оперкот Акро 0,15 л/га + сульфат магнію 3 кг/га + препарати відповідно до схеми досліджень
• ВВСН 65-70 — препарати відповідно до схеми досліджень

Читати також: Результати дослідження біопрепаратів у посівах соняшнику на полігоні Кернел — підсумки Польової студії

На соняшнику випробовували, крім таких препаратів, як фосфор-калій мобілізатор Граундфікс, азотфіксатор Азотофіт, препарати для живлення та захисту МікоФренд, Екостерн Триходерма, Органік-Баланс ще й біофунгіцид Склероцид та добриво-біостимулятор ГуміФренд.

Склероцид вносили нормою 2 л/га в рядок для зменшення поширення кореневої форми білої гнилі. Порівнювали його дію з контрольними варіантами. Слід зазначити, що на випробувальних ділянках, завдяки регулярному застосуванню деструкторів стерні, поширення склеротиніозу було незначним, зустрічались лише поодинокі рослини з ознаками хвороби. Тому порівняльні результати не настільки яскраво відрізняються. Хоча за рахунок того, що Склероцид — препарат комплексний і містить триходерму та корисні бактерії діяльність яких у ризосфері стимулює розвиток кореневої системи і, відповідно, сприяє формуванню вищої врожайності, на цьому варіанті отримали набагато кращий стан посівів. Про приріст врожаю можна буде зробити висновки після збирання ділянок. Цьогоріч також застосували додатковий варіант внесення Склероциду — у період цвітіння, щоб запобігти кошиковій формі склеротиніозу.

Ще один біофунгіцид, який «брав участь» у дослідженнях — Екостерн Триходерма. Цей препарат вносився на дослідні ділянки в нормі 1 л/га, він має кілька важливих функцій у технології: працює як антагоніст для збудника білої гнилі, сприяє заселенню ґрунту корисною біотою, у подальшому впливає на пришвидшене розкладання стерні після збирання культури.

Що стосується використання Органік-Баланс Монофосфор, то в минулому році під час першої «Польової студії» цей препарат вносили по вегетації соняшника у фазу BBCH 13-14 у нормі 1 л/га. Урожайність соняшнику при цьому порівняно з еталоном і контролем підвищилась. Вже тоді фахівці BTU висловили припущення, що внесення Органік-Баланс Монофосфор у пізнішу фазу дасть кращий ефект. Тож цьогоріч препарат вносили у фазу ВВСН 32-35.

«Цей препарат має стимулюючу дію, сприяє формуванню кошика, і з досвіду попередніх досліджень в різних областях України (Чернігівська, Житомирська, Полтавська) його внесення дає прибавку врожайності близько 0,2-0,25 т/га», — зазначив Олександр Шморгун, провідний агроном Біотехнологічної компанії BTU.

Олександр Шморгун, провідний агроном Біотехнологічної компанії BTU

Ще один блок — живлення і захист — було закладено для порівняння застосування мікоризного препарату МікоФренд-т (на основі торфу) — у нормі 100 г/га, Мікофренд-р (рідка форма) — у нормі 0,2 л/га, а також Екостерн Триходерма у нормі 1 л/га. В одному з варіантів Мікофренд-т застосовували без внесення РКД, як зауважив Олександр Шморгун, такий варіант досліду заклали для тих господарств, у яких у технології немає РКД. Звісно, каже фахівець, у порівнянні кращими є посіви, на яких вносились рідкі комплексні добрива: краще формується коренева система, кращий розвиток надземної частини рослини, більший діаметр кошика. З досвіду попередніх років, внесення Мікофренд збільшує врожайність в середньому на 0,2-0,3 т/га.

Схеми закладених досліджень на соняшнику

Варто зазначити, що в якості стартових РКД вносили добрива Квантум Діафан, розроблені в  НВК «Квадрат». Технологія In-Furrow дозволяє сумісно зі стартовими добривами вносити мікроелементи, інсектициди, мікробні препарати, додаткові активатори розвитку кореневої системи та стресостійкості. Тож на дослідних ділянках працювали саме за цією технологією.

«Одним із сучасних підходів до оптимізації живлення рослин є використання рідких стартових добрив (РСД), а максимально ефективний спосіб їх використання — внесення під час сівби за технологією IN-FURROW® (у посівну борозну на насіння або в безпосередній близькості до нього). Основна мета технології — забезпечення потужного стартового ефекту і мінімізація дії негативних стресових чинників на початку розвитку рослин, коли рослина найвразливіша. Цей метод дає гарні результати у поєднанні з біопрепаратами, які застосовуються в цих дослідженнях. Ми проводили окремі досліди на сумісність наших рідких добрив із препаратами BTU, тож вже маємо певні результати, якими готові ділитися. Також окремі досліди проводили в Кернел щодо поєднання внесення рідких стартових добрив з мікроелементами, зокрема з бором на соняшнику», — розповіла Ольга Капітанська, к.б.н., керівниця науково-дослідного відділу НВК «Квадрат».

Ольга Капітанська, керівниця науково-дослідного відділу НВК «Квадрат»

Кукурудза: ефект від застосування біопрепаратів та мікроелементів

На дослідному полі висіяно гібрид ДКС 3972. У попередні 6 років тут мали наступну сівозміну: соняшник—озима пшениця—кукурудза—соняшник—кукурудза—кукурудза.

Обробіток ґрунту під кукурудзу:

• Глибоке рихлення агрегатом Horsch Tiger 6МТ на глибину 31-35 см із внесенням сухих добрив, проводилося 21-23 листопада 2023 року.
• Навесні (31 березня) дискування на глибину 9-12 см дискатором Case IH True-Tandem задля закриття вологи.
• Передпосівна культивація (26 квітня) – дискування на глибину 5-8 см дискатором Case IH True-Tandem.

Сівба проводилася 30 квітня сівалками Great Plains 8070 з нормою висіву насіння 78 тис. насінин/га.

Дослідні ділянки кукурудзи

Система живлення кукурудзи:

1. Розчин карбаміду 21% в нормі 260 л/га + Екостерн Триходерма гель 1 л/га — у якості основного азотного живлення та для мінералізації рослинних решток, перед проведенням глибокого рихлення.
2. Локальне внесення на глибину 15-17 см потрійного суперфосфату 60 кг/га плюс хлористий калій 70 кг/га одночасно з глибоким рихленням.
3. Стартові РКД під сівбу.

Система захисту кукурудзи:

• ВВСН 00 — Оскар Преміум 3,5 л/га
• ВВСН 13-14 — Лаудіс 0,5 кг/га + Меро 1 л/га
• ВВСН 14 — препарати відповідно до схеми досліджень

Загалом експерименти на дослідному полі проводились блоками. У їх ході вивчали вплив на урожайність кукурудзи способів та норм внесення мікробіологічних препаратів, порівнювали з продуктами аналогічної дії, а також визначали вплив застосування елементів біотехнології на властивості ґрунту й інші чинники. Випробовували зокрема фосфор-калій мобілізатор Граундфікс, азотфіксатор Азотофіт, препарати для живлення та захисту МікоФренд, Екостерн Триходерма, Органік-Баланс.

Крім того, до першого блоку експериментів було включено органо-мінеральне добриво ХЕЛПРОСТ® Цинк.  У різних варіантах дослідження цинк вносили або в рядок при сівбі, або фоліарно, щоб порівняти ефективність від способу внесення.

В основі іншого блоку експериментів лежали фосфор-калій-мобілізатори й азотфіксатори. Порівнювали 2 ділянки з еталоном і контролем. На першій при сівбі внесли Граундфікс у нормі 0,75 л/га з Азотофіт у нормі 0,2 л/га (з РКД 25 кг/га). На другій — при сівбі внесли Граундфікс 0,75 л/га, але лише з РКД. Окрім приросту врожайності та економічних зисків, внесення фосфор-калій-мобілізаторів та азотфіксаторів має певний вплив на ґрунт. І цей фактор також досліджували під час випробувань, саме тому перед початком закладання дослідних ділянок взяли проби ґрунту та визначили показники його родючості.

Читати також: Вплив мікробіологічних препаратів на живлення кукурудзи та родючість ґрунту — результати досліджень БТУ-ЦЕНТР і Кернел

Олександр Шморгун розповів про результати випробування препарату Органік Баланс Монофосфор, який вносили фоліарно у нормі 1 л/га у фазу BBCH 13-14.

«Ми цей препарат уже 4 роки досліджували в НДП «Дружба Нова» — з різними нормами в різні фази розвитку кукурудзи. І саме ця норма і фаза (1 л/га — BBCH 13-14) були найбільш оптимальними. Тому їх застосували і на полігоні, для додаткового підтвердження ефективності. Органік-Баланс Монофосфор можна використовувати по вегетації для підвищення урожайності кукурудзи в тих господарствах, де вносять цинк фоліарно або немає можливості внесення препаратів у рядок», — пояснив фахівець.

Схема закладених досліджень на кукурудзі

«Цьогоріч ми повторили найкращі варіанти, щоб продемонструвати їх ефективність на Чернігівщині. А також провели порівняльний аналіз хімічного та біологічного захисту, зокрема на сої. На «Польовій студії 2.0» ми надали можливість ознайомитися з проміжними результатами 2024 року і переконатися в перспективності біологічних рішень», — каже Тетяна Хоменко, комерційна директорка BTU.

А остаточні нові та цікаві результати досліджень компанії BTU і Kernel нададуть після збирання врожаю з дослідних ділянок.

Олена Басанець, SuperAgronom.com

Читати також: Дослідження біопрепаратів у посівах сої на полігоні Kernel — що продемонструвала Польова студія

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_