Сорго — альтернатива кукурудзі в умовах степу

Практично усі спікери порівнювали сорго з кукурудзою, відзначаючи його переваги в посушливих умовах.

Як зауважив Володимир Середа, директор ТОВ «НВЦ «Синельниківський інститут насінництва, агроінновацій та селекції», сорго — це передусім культура степової зони України, де є дефіцит вологи.

«Вирощувати культуру в зоні достатнього зволоження, де добре росте кукурудза, — це неправильно. Якщо ми вирощуємо в більш вологому кліматі, наприклад, тому ж Поліссі гібрид або сорт сорго, то він має називатись «кукурудза», — пожартував науковець.

Читати також: Битва за вологу: як аграрії півдня змінюють сівозміни та технології вирощування — АгроЕкспедиція 2025

Олексій Шелест, менеджер з регіонального розвитку компанії Nufarm, передусім розповів про ті напрями, в яких застосовують продукцію сорго.

Де використовують сорго

Кормовий напрям:

• Силос
• Сінаж
• Сіно
• Гранулят
• 30% у комбікорм для всіх видів тварин (білок 14% в зерні)

Технічний:

• Альтернативна енергетика (пелети, біогаз, етанол тощо)
• Папір
• Одяг
• Будівельні матеріали

Харчовий:

• Борошно та хліб (без глютену)
• Сироп і патока (варення, цукерки, пиво тощо)
• Цукор
• Спирт (харчовий та технічний)

Переваги вирощування сорго

Такий широкий спектр можливого використання цієї культури — один із аргументів у порівнянні з кукурудзою. Втім, важливі також технологічні моменти у вирощуванні цих двох культур, на яких також наголосив Олексій Шелест, виклавши їх у порівняльній таблиці.

Чому сорго найкраще придатне до вирощування саме в степу, деталізував Володимир Середа.

За його словами, сорго здатне впадати в анабіоз у разі настання несприятливих умов. І цей анабіоз може тривати до 45 днів в очікуванні дощу.

«З одного боку, це справді класно працює, адже рослини чекають сприятливої погоди, щоб нормально розвиватись далі. Але з другого боку, така властивість може затягнути вегетацію, що теж спричиняє певні проблеми. А загалом свого часу академік Вавилов назвав сорго «верблюдом рослинного світу». Адже ця культура адаптувалась у процесі еволюції, пристосувалась і здатна витрачати обережно витрачати ресурси, вологу — саме це потрібно в таких умовах», — пояснив фахівець.

Також сорго є своєрідним індикатором проблемності ділянки. Бо якщо на якомусь полі сорго не росте, то це означає, що ця площа зовсім непридатна, принаймні для вирощування ярих культур.

Посухостійкість — це одна із важливих характеристик сорго, але й жаростійкість не менш вагома. І за нинішніх кліматичних змін та тривалих спекотних періодів влітку ця властивість додає переваг культурі.

Загалом Володимир Середа назвав такі основні аргументи на користь вирощування сорго у степовій зоні:

• Сорго — найбільш жаростійка культура серед польових культур.
• Зменшення доз добрив та ефективніше використання вологи порівняно з кукурудзою.
• Можливість без зрошення отримувати досить високі та стабільні врожаї в умовах, за яких багато інших зернобобових культур взагалі не дають урожаю.
• Стабільний попит на зерновому ринку.

Щодо останнього пункту, то саме в Україні поки що стабільного попиту на сорго немає, але кліматична та політико-економічна ситуація, яка зараз склалася в країні, спонукає шукати нові рішення та альтернативи основним культурам, для яких є досить серйозні проблеми як в отриманні врожаїв, так і у вигідному збуті.

Читати також: Нішеві культури: можливості експорту, переваги та недоліки. Проблеми експорту нішевих в Україні

Так, Володимир Середа навів порівняльну таблицю, в якій вказано транспіраційний коефіцієнт для деяких зернових. Як бачимо, для сорго цей показник найменший.  

 Особливості сівби сорго

 Сорго можна сіяти трьома способами:

• суцільним (15-21 см),
• широкорядним на 45 см,
• широкорядним на 70 см.

«Особисто мені подобається на 45 см, загалом широкорядний. Але можна так само сіяти й суцільним способом — якщо витримувати норму висіву. Але сію я на 70 см, хоч мені й подобається на 45 см. Чому? Бо у моїй технології прописано проведення міжрядного обробітку 2-3 рази. Цим прийомом ми не лише контролюємо бур’яни, а й намагаємося у посуху зберегти вологу. Але якщо є така можливість, то краще сіяти з шириною міжряддя 45 см, і для системи no-till також краще 45», — пояснив Володимир Середа.

За його словами, у зону степу зазвичай сіють у нормі 100-140 тис./га — залежно від умов господарства. При цьому фахівець наголосив, що загущувати посів не варто. Краще вже посіяти 60 тис./га, аніж 200 тис./га.

«Бо за рахунок кущення сорго набере більше урожайності. Називаю ці цифри, бо був досвід в одному з господарств, коли посіяли з вищою густотою досить великі площі — декілька тисяч га. Але на початковому етапі склалися погані умови і було отримано сходи з густотою десь 60 тис. рослин/га. Але далі літо було вологе й кожна рослина дала по три волоті. В результаті отримали 150-160 тис. шт. волоті на гектар. Якраз оптимальна кількість», — розповів Володимир Середа.

Додав, що у разі загущення в результаті виростають так звані «мишачі хвости», тобто волоть з низькою кількістю насінин. А якщо додасться посуха, то ситуація ще погіршиться, бо, як уже згадувалось, за несприятливих умов сорго впадає в анабіоз і в умовах високої конкуренції за ресурси, може знизити урожайність.

Щодо попередників, то, як зауважив, Володимир Середа, звісно, краще було б сіяти сорго по гороху чи сої, чи люцерні або ж по озимій пшениці. Однак краще цю культуру сіяти по гіршому попереднику. Наприклад, по соняшнику. Тому що сорго сіється пізніше і таким чином можна поборотись із падалицею соняшнику та іншими бур’янами.

«Коли ми вирощуємо сорго, то розглядаємо його не в форматі тут і зараз просто сорго. Ми його розглядаємо в форматі сівозміни. Сорго буде як фітомеліорант. Ми зачищаємо поле від дводольних бур'янів. Наприклад, у нас на полях такі проблемні бур’яни, як амброзія, лобода, щириця, а ще осот і ваточник. Тому саме після соняшника і до сівби сорго ми даємо їм прорости, а потім підчищаємо», — роз’яснив фахівець.

Технологія захисту сорго

Оскільки сорго жаростійка культура,  то його сіють у другій половині весни або навіть на початку літа.

За словами Володимира Середи, сьогодні на ринку є спеціальний протруйник для насіння сорго, який є фактично антидотом для фітотоксичності на культурі деяких гербіцидів, що захищає сходи від їхньої дії.  Містить флуксофенім, який прискорює метаболізм s-метолахлору.

До схеми захисту, яку фахівець використовує на своїх ділянках вирощування сорго, входять:

• ґрунтовий гербіцид з д.р. метолахлор, 315 г/л + тербутилазин, 190 г/л — у нормі 4,5 л/га;
• у фазі 4 листка препарат з д.р. 2,4-Д диметиламінна сіль, 344 г/л, + дикамби диметиламінна сіль, 120 г/л, у нормі 1-1,1 л/га + д.р. тифенсульфурон-метил, 750 г/кг, у нормі 5 г/га — як захист від дводольних.

«Якщо біда з амброзією після першого внесення, то до 10 листка можна використовувати препарат з д.р. просульфурон, 750 г/кг, у нормі 15-20 г/га. Взагалі, завдяки тому, що сорго сіємо пізніше, то для боротьби з бур’янами аж до середини травня ми можемо використовувати гліфосати, інші препарати, які ефективно контролюватимуть такі злісні бур’яни, як згадана амброзія, а також осоти, і навіть ваточник пригнітять. Таким чином вирощування сорго ще й допоможе загалом поборотись на полях із дводольними бур’янами», — додав він.

Щодо інсектицидного захисту, то однією з найбільших проблем для сорго на півдні України є злакова попелиця. Дієвим заходом, за словами фахівця, є препарати на основі ацетаміприду. Також можливе застосування д.р. імідаклоприд або альфа-циперметрин.

Живлення сорго

Схеми живлення для сорго в різних регіонах виглядатимуть по-різному. Якщо вологи достатньо і вирощується зернове сорго з плановою урожайністю 5 т/га, то система живлення потрібні більш інтенсивна. Однак в умовах посушливого півдня до живлення варто підходити ощадливо, адже немає сенсу витрачати кошти й ресурси на посилені дози того ж азоту, якщо тих же 5 т/га можна досягнути лише за справді сприятливих умов.

Тому Володимир Середа рекомендує стартове внесення одночасно з сівбою карбамід у нормі 50-80 кг/га.

«Звісно, можна давати і до 100 кг/га, але ми все-таки працюємо нижчою нормою. Її цілком вистачає для степу. Щодо внесення азотних добрив раніше, то я би не рекомендував це робити, адже в цій зоні їх ефективність буде нижчою. А карбамід тому, що це повільний  азот, який буде живити рослину впродовж 2 місяців», — зауважив фахівець.

Він додав, що в Синельниківському районі, де його підприємство вирощує сорго, фосфору та калію достатньо для формування врожаю. Хоча хелатований фосфор по листку сорго не завадить.

Також для стимуляції врожаю пан Володимир радить підживлення сорго по листку тим же карбамідом (як варіант — КАС) по 3-8 кг/га. Плюс сульфату магнію 1-1,5 кг/га і гумат 0,5 л/га.

«Це така найдешевша і при цьому досить дієва схема. Проводимо її тричі протягом вегетації. Можна навіть і 5 разів, якщо умови кращі й ви плануєте вищу врожайність», — розповів він.

Пояснив, що перше таке підживлення зазвичай проводить за 1-2 дні після внесення гербіцидів, адже сорго дуже чутливе до гербіцидних стресів. Тому його потрібно підтримати.

Друге внесення — до цвітіння. У сам період цвітіння підживлення не рекомендується. Наступне — під час формування зерна.

«Тут схожий процес, як і на пшениці, так зване якісне підживлення. Тобто для формування маси тисячі зерна», — каже Володимир Середа.

З мікроелементів у сорго чимала потреба в цинку. А на Дніпропетровщині, де він господарює, якраз ґрунти бідні на цей мікроелемент. Тому двічі вносить його під час листкового підживлення.

Читати також: Кукурудза та сорго в Україні: урожайність, насінництво та перспективи

Збирання урожаю сорго

Як наголошує Володимир Середа, у сорго є досить велика проблема зі збиранням. Адже на момент збирання, коли зерно вже дозріло, то стебло і навіть іноді листки в нього ще можуть бути зелені. На самому півдні — на Одещині чи Херсонщині — цієї проблеми може й не бути в нинішніх кліматичних умовах. А ось північніше — на тій же Дніпропетровщині, де вирощує сорго Володимир Середа, вже постає питання десикації.

«Десикацію ми зазвичай робимо двома діючими речовинами — дикватом і гліфосатом. Хоча багато хто закидає мені, що по сорго гліфосатом працювати не можна, бо будуть залишкові речовини. Але дикват може тут не спрацювати. Бо сорго — рослина потужна і вона «бореться» з десикацією. І ми начебто його спалюємо, але за сприятливих умов воно може навіть відрости і ще погіршити ситуацію. Тому до цього прийому потрібні правильні підходи. Провели десикацію — і збираємо врожай не зволікаючи, в потрібні терміни», — каже фахівець.

Жнивувати сорго можна як прямим комбайнуванням,  так і роздільним способом. Але Володимир Середа зауважив, що в його підприємстві застосовують перший спосіб. Роздільний йому «не подобається». Є також варіант застосування очісувальної жатки.

А загалом Володимир Середа наголосив, що вважає сорго цікавою культурою, вартою популяризації як серед фермерів, так і серед населення.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій