Імунітет урожаю: сучасні підходи до створення конкурентних гібридів соняшника

Знівелювати подібні ризики допомагає селекція. Вона виводить на перший план не лише урожайність гібрида як ключову ознаку, а його здатність витримувати комплекс викликів. Визначаючи, чи здатний гібрид поєднати високу продуктивність із генетичною стійкістю до вовчка, хвороб і стресових чинників.

Про те, як працюють гени стійкості, чому поєднати врожайність і імунітет рослин так складно та які етапи проходить гібрид соняшнику перед виходом на ринок, розповіла команда фахівців селекційної компанії ВНІС (Всеукраїнський науковий інститут селекції), яка протягом багатьох років допомагає вирішити актуальні проблеми вирощування соняшнику, створюючи гібриди для різних кліматичних умов і технологій вирощування. 

Проблема поширення вовчка і хвороб грибного походження у посівах соняшника

Кліматичні зміни у вигляді підвищення температур на 1,0-1,5°C та зміни режиму опадів по всіх агроекологічних зонах сприяють ураженню посівів вовчком соняшниковим, вугільною гниллю та склеротиніозом, підтверджує фітопатолог компанії Ірина Боровська. 

«Нестача повітряної та ґрунтової вологи призводить до зниження чи невідновлення тургору рослинами. Втрата тургору сприяє ураженню рослин бур’яном-паразитом вовчком і вугільною гниллю», — аргументує вона. 

Ірина Боровська додає, що вугільна гниль більш притаманна степовим областям, але все частіше зустрічається в Лісостепу з не менш ніж середнім рівнем шкідливості. Звуження культур у сівозміні до соняшника, кукурудзи і сої всюди по Україні зробили свою справу.

Поштовхом для різкого підвищення поширеності інфекції нерідко стають м’які умови перезимівлі, затяжна й волога весна, волога осінь. Якщо мова йде про аерогенну інфекцію спорових мас. Або навпаки — кілька посушливих років поспіль блокують розвиток ґрунтових грибів-антагоністів і відбувається накопичення ґрунтової інфекції патогенних грибів. Наприклад, як у випадку фузаріозних гнилей кукурудзи (кореневої, прикореневої та стеблової форм), або — несправжньої борошнистої роси.

«П’ять років поспіль на молодих рослинах соняшнику не спостерігалося масового прояву несправжньої борошнистої роси. Але надмірні весняні опади минулого року охопили епіфітотією цієї хвороби практичну всю Одеську область, для якої високий рівень її поширення не притаманний. І такий прояв хвороби відбувся на повсюдному використанні протруєного від пероноспорозу насіння. Що ж говорити про західні області, в яких спалахи несправжньої борошнистої роси відбуваються повсякчасно?», — ставить риторичне питання Ірина Боровська.

Очевидно, що попри зміну клімату, хвороби нікуди не зникають, а навіть виникають нові передумови для їх еволюції. А отже, команда селекціонерів, фітопатологів, агрономів і біотехнологів ВНІС продовжує працювати, поєднуючи класичні селекційні підходи з сучасними молекулярно-біологічними методами дослідження генетики рослин.

Читайте також: Пероноспороз і вовчок на соняшнику — це must have чи must have be done with

Широкий вибір гібридів соняшнику і кукурудзи для будь-яких умов!

Як працюють гени стійкості до вовчка і хвороб соняшника?

«Селекціонери з усього світу працюють над стійкістю соняшника до різних рас вовчка, а матінка природа — над подоланням цієї стійкості. І, на превеликий жаль для сільського господарства, у природи виходить краще», — жартуючи, каже Юрій Нагорний, провідний агроном ВНІС.

У фокусі роботи Всеукраїнського наукового інституту селекції — створення гібридів із високим потенціалом урожайності, стабільною олійністю та комплексною стійкістю до основних стресових чинників, у тому числі й хвороб.

Цікаво, що гени стійкості до вовчка і пероноспорозу виявлені у культурних рослин соняшника. Генами стійкості до решти найбільш розповсюджених хвороб соняшнику у більшості випадків володіють дикорослі види. 

Втім, утримати «робочий» ген стійкості разом із комплексом генів урожайності, олійності, певного жирнокислотного складу в селекційному процесі дуже складно, додає фітопатолог Ірина Боровська. Наприклад, у середньоранньому SU-гібриді Кентавр селекціонерам ВНІС вдалося поєднати стійкість до сульфонілсечовин, стійкість до рас вовчка 7+ з високим потенціалом урожайності до 5 т/га та олійністю 50%. З інших переваг гібрида — висока посухостійкість та висока стійкість до склеротиніозу (бал 9), тоді як до пероноспорозу гібрид толерантний (бал 7). Натомість, середньостиглий гібрид Марвін, призначений для класичної технології вирощування, володіє високою стійкістю до пероноспорозу (бал 9), ще вищим вмістом олії (51-52%), проте нижчою стійкістю до вовчка (A-F) і врожайністю 3,5-4 т/га.

Для відбору стійких батьківських компонентів до вовчка соняшникового фахівці тестують їх на штучному інфекційному фоні в лабораторних і польових умовах на території України і за кордоном. 

Стійкість гібридів соняшника до імідазолінонів і сульфонілсечовин уповільнює розвиток вовчка 

Перспективним напрямом в селекції залишається стійкість до певних груп діючих речовин — імідазолінонів і сульфонілсечовин.

Селекціонер компанії Вікторія Бабич каже, що стійкість до імідазолінонів (ІМІ) та сульфонілсечовин (SU) є точковою мутацією в гені, який контролює фермент синтезу амінокислотних ланцюгів — ацетолактатсинтазу (Als) або ацетогідрокислоту (Ahasl). 

«Існують препарати на основі галауксифен-метилу, який належить до синтетичних ауксинів. Ці речовини рекомендують використовувати як на класичних гібридах, так і на гібридах зі стійкістю до гербіцидів. Однак нами була відмічена генотип-залежна реакція. У 2021 році ми провели експеримент у полі з високим інфекційним фоном вовчка. Посіяли три групи гібридів: класичні, ІМІ та SU-гібриди. Внесли гербіциди. Як результат, класичні гібриди були уражені вовчком у першу чергу, через 2 тижні були уражені SU-гібриди та ще через 2 тижні — ІМІ-гібриди. Це свідчить, що використання гібридів, що мають стійкість до гербіцидів може уповільнити розвиток вовчка навіть якщо вони не мають генетичної стійкості до нього», — поділилася досвідом Вікторія Бабич. 

Створення гібрида соняшника в середньому займає від 3 до 6 років

Селекційний процес багаторівневий і починається з визначення базових ознак майбутнього гібрида — від архітектоніки до продуктивності і стійкості.

Щороку селекційна програма ВНІС охоплює сотні селекційних комбінацій. На різних етапах досліджень знаходяться тисячі селекційних ліній, серед яких фахівці відбирають матеріал із найкращими показниками продуктивності, стійкості до вовчка та хвороб.

«По-перше, для створення гібрида, стійкого до вовчка соняшникового, необхідно обрати батьківські компоненти, які або вже містять гени стійкості до цього паразиту (or гени), або з попередньо відібраними батьківськими лініями, що не містять необхідні ознаки, за допомогою класичних методів схрещування створити лінії, які будуть містити цільові гени», — каже Вікторія Бабич.

Аналогічно відбувається відбір батьківських компонентів для створення стійких гібридів до  гербіциду сульфонілсечовинної групи, орієнтуючись на лінії з генами стійкості Ahasl 1.

Пояснюючи детальніше, Вікторія Бабич наголосила, що гібрид соняшника складається з трьох основних компонентів: стерильна лінія (лінія А), лінія закріплювач стерильності (лінія Б) — це лінія без якої неможливо розмножувати стерильну лінію та лінія відновник фертильності (лінія В). Тому цільові гени мають бути присутніми у всіх трьох компонентах. 

«Спершу відбувається висівання розплідника, в якому будуть зосереджені лінії-реципієнти та лінії-донори ознак. Наприклад, лінії із загальною комбінаційною здатністю, без стійкості до гербіцидів, або лінії із специфічною комбінаційною здатністю зі стійкістю до гербіцидів, але без стійкості до вовчка. У розпліднику проводиться схрещування і добір ліній за морфологічними особливостями», — пояснила селекціонерка.

Компанія ВНІС переконана, що сучасний гібрид має поєднувати не лише високий потенціал урожайності, а й здатність стабільно працювати в умовах кліматичних змін, посухи та поширення хвороб. Наприклад, генами стійкості  Ahasl 1 володіє ранньостиглий гібрид соняшника Тенет. Він має стійкість до 7 рас вовчка, вирізняється високим потенціалом урожайності, високою посухостійкістю та олійністю 50%. Тенет — це пластичний гібрид, а тому забезпечить хороший результат в умовах Полісся, Лісостепу і Степу.

Читайте також: Технологія вирощування соняшнику: етапи, нюанси від сівби до збирання

В селекційній роботі компанія ВНІС приділяє особливу увагу комплексній стійкості та адаптивності гібридів до різних технологій вирощування. Нові гібриди створюються з урахуванням клімату та зон вирощування України.

Робота з батьківськими лініями починається з першого схрещування. Після цього протягом 6 циклів гібридизації проводяться насичувальні схрещування для того, щоб у конкретну лінію ввести певну ознаку (наприклад, стійкість до вовчка). Потім наступні 6-7 циклів проводиться гомозиготація ліній. Під час перших 2-3 циклів гомозиготації спостерігається максимальне різноманіття за морфологічними ознаками. Дуже пізні лінії за вегетаційним періодом та дуже високі рослини вибраковуються. 

Після 12-13 циклів, що складає 6-7 років, селекціонери відбирають лінії, які в подальшому використовуються в створенні гібрида.

Фахівці зазначають, що робота з лініями не припиняється навіть після виведення гібрида на ринок, оскільки створення однієї лінії може тривати від 6 до 8 років. Для покращення ліній ВНІС використовує зимові розплідники у Південній Америці та молекулярно-біологічні методи. 

Коли встановлена найкраща гібридна комбінація та проведено реєстрацію гібриду, наступний етап — розмноження батьківських компонентів. Вже після ділянок розмноження лінії переходять на ділянки гібридизації, після яких вже отримане насіння F1 проходить етапи доробки на заводі. 

Гібриди ВНІС проходять випробування в різних областях України та в інших країнах Європи

Система випробувань гібридів ВНІС включає кілька рівнів досліджень — від попередніх селекційних тестів до екологічних і промислових випробувань. Щороку гібриди компанії проходять тестування в різних регіонах України, а також у країнах Європи. Такий підхід дозволяє оцінити потенціал кожного гібриду в різних умовах вирощування та забезпечити агровиробникам максимально стабільний результат.

Загалом гібриди соняшника проходять кілька етапів тестування: 

• попередні випробування включають проведення оцінювання гібридів з описом усіх ознак як початок цвітіння та його кінець, настання фізіологічної стиглості, у т.ч. морфологічних ознак (висота, нахил кошика, забарвлення насіння тощо), стійкість до хвороб та до вовчка, урожайність, олійність;

Щороку ВНІС у попередніх випробуваннях тестує 300 гібридів соняшника. Гібриди, що показують гарний результат переходять на етап екологічних випробувань. 

«Якими б перспективними не були батьківські компоненти схрещування, результат може виявитися неочікуваним», — підкреслила Ярослава Шарипіна, фахівчиня з відділу випробувань гібридів соняшника ВНІС. 

Оскільки Україна має велику територію, що охоплює декілька кліматичних зон, створення гібрида, який би демонстрував високі показники в усіх зонах вирощування, — складне завдання. І воно визначає важливість екологічних випробувань. 

• екологічні випробування (проводяться протягом 2-3 років у різних агрокліматичних умовах, що дозволяє оцінити гібриди, їхню врожайність та стійкість до місцевих умов (хвороб, шкідників, посухи); 

У випробуванні застосовуються технології, типові для області. Це дозволяє оцінити реакцію кожного гібрида на умови вирощування. А також порівняти гібриди між собою та з топовими стандартами, наявними на українському ринку. Їх теж висівають на ділянках екологічного тестування.

До етапу промислових випробувань, як правило, залишається близько 10-20 гібридів.

До прикладу, в 2025 році команда ВНІС протестувала 150 гібридів у 9 різних локаціях на території України. Крім того, екологічні випробування гібридів відбулися у Туреччині, Румунії, Франції, Італії та інших країнах. 

• промислові випробування. 

В кількох локаціях випробувань відібрані гібриди оцінюють за комплексом господарських і морфофізіологічних ознак, у тому числі за імунофенотипічною оцінкою до збудників хвороб, адаптивністю до агроекологічних умов регіону вирощування і фізіологічною витривалістю. 

Так створюються гібриди соняшнику, здатні задовольнити самого вимогливого покупця

Від невеликого одноосібника до величезного агрохолдинга, підкреслює провідний агроном компанії Юрій Нагорний. Фахівці допомагають агровиробникам підібрати гібрид під конкретні умови. 

У ВНІС переконані, що розвиток селекції — це один із ключових чинників конкурентоспроможності українського аграрного сектору, який варто посилювати гібридами, пристосованими до українських умов — посухи, весняних приморозків, локальних хвороб і вовчка соняшникового.

«Для півдня і сходу України ми пропонуємо гібриди екстенсивного типу, які мають здатність формувати стабільні врожаї у несприятливих умовах і при слабкій агротехніці. Це такі гібриди як Фолк, Тенет, Лайм, Кентавр. Ці гібриди соняшнику витримують посуху та мають високу стійкість до вовчка соняшникового. Для більш сприятливих умов вирощування ми пропонуємо інтенсивні гібриди, такі як: Мастак, Магнум, Карлос 105, Карлос 115, Марвін, Альмера. При достатній кількості опадів і хорошій агротехніці вони здатні формувати максимальні врожаї з високими показниками якості зерна. Ми в основному їх рекомендуємо на частину центральної України, а також західну та північну частину», — розповів він. 

На питання, на які критерії зважати, щоб правильно вибрати гібрид соняшнику, Юрій Нагорний відповів: на умови, в яких він буде вирощуватися. Саме вони дають зрозуміти, чи варто обирати високоврожайний гібрид, але з нижчою стійкістю до хвороб, чи гібрид з трішки нижчим потенціалом, але із високою стійкістю. Адже селекція соняшнику — це довготривалий і складний процес, у якому кожна нова ознака є результатом багаторічної роботи селекціонерів, агрономів і науковців. І кожен генотип потребує індивідуального підходу до технології вирощування. 

Читайте також: Які гібриди соняшнику є на українському ринку до посівної 2026?

Тому компанія ВНІС продовжує інвестувати в наукові дослідження і міжнародні випробування задля створення гібридів, адаптованих, насамперед, до українських умов вирощування та різних технологій. Лише поєднання генетики, польових досліджень із сучасними технологіями вирощування дозволяє отримувати стабільний результат в полі.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com, 2026

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_