Двопільна сівозміна Нібулон Агро. Ризики високі, але альтернативи наразі немає

«Ми майже досягли цього. Відтепер у нас в сівозміні лише дві озимі культури — ріпак і пшениця», — каже він.

Сівозміну б розширили, але вибору немає, коли доводиться балансувати між економікою, технологією і посухами. Посухи не залишають вибору і в останні два роки лише посилилися внаслідок війни та, зокрема, руйнування Каховського водосховища. Навіть соняшник, який раніше виручав як страхова і прибуткова культура, — вирощувати стало недоцільно. Тож наступного року його сіяти не планують.

«У нас було 4 тис. га засіяно соняшником із загальної площі (ред. — 16,1 тис. га). Це ми пересіяли озимий ріпак, який випав після трьох травневих приморозків, останній був -7°C під час цвітіння. І цей соняшник загнав нас в мінус при урожайності від 0,2 до 1 т/га. На деяких полях ми ледве збирали 200 кг, причому не могли навіть його зібрати соняшниковими жатками: десь 60% соняшника мусили збирати звичайними зерновими жатками. Поля, які давали більше 0,2 т/га ми збирали, тому що це нам окуповувало хоча б сам процес збирання. Тому на майбутнє вирішили відмовитись від соняшника. Для Миколаєва це вже не актуальна культура», — поділився Веселов.

Цьогоріч на території Миколаївського кластеру «Нібулон Агро» випало лише 120-140 мм опадів.

Озимі в таких умовах півдня краще себе почувають і забезпечують урожайність, якої достатньо, щоб вийти на прибуток. Озимої пшениці тут отримали 3,5 т/га і заробили близько 150 $/га, озимого ріпаку — 1,3 т/га із прибутком 130 $/га.

Ризики двопільної сівозміни є, але без ризиків на півдні ніяк

Перше, що спадає на думку, коли чуєш про двопільну сівозміну — це вузький пул для нівелювання ризиків: та ж сама посуха, весняні приморозки та накопичення збудників хвороб в ґрунті. Тим паче, якщо роками до цього на полях вирощувався соняшник. Головний агроном відкидає ризик накопичення хвороб, аргументуючи це, власне, посухами.

«Хвороб на півдні не так багато через низьку вологість повітря. А зі шкідниками ми можемо боротися. Головне — отримати сходи і хоча б якусь вологу», — каже Олександр Шевченко, головний агроном.

Більшу проблему на півдні мають з ґрунтовими шкідниками як дротяник і озима совка. Втім, ця проблема переслідує не лише південних аграріїв. 

«Совка, капустяна міль по черзі почали відроджуватися, прихованохоботники. Якщо у західних областях навесні ставиш чашку-пастку і відстежуєш прихованохоботника, підраховуєш комах… Тут тільки одного побачиш, все, треба «залітати» з обприскувачем і бомбити», — розповідає Олександр Шевченко.

Перевагою південного клімату є відсутність холодних зим, які спричиняють загибель посівів озимих культур. Основною проблемою тут залишається отримання сходів восени. Особливо це стосується ріпаку.

Сіяти мусили в суху землю, спочатку ріпак, потім в серпні пшеницю. Фактично це не сівба, а консервація, жартує пан Олександр. Адже сходи отримали тільки через півтори місяці, коли випало 8 мм опадів.

«Ми починали сіяти ріпак в липні, а сходи на деяких полях отримали тільки на початку жовтня після перших 8 мм дощів, які промочили 4 см ґрунту. Є поля, де ріпак дуже пристойний. А є поля, де було менше опадів і відбулася провокація сходів, але надалі вологи не вистачило, плюс температура до 30°C і ріпак випав. І ми зараз думаємо, що з цим ріпаком робити. На щастя, таких локацій небагато», — розповів він.

У другій декаді жовтня засівали пшеницею останні поля.

«Ми розуміємо, що ми при наших південних температурах навіть з опадами 8 мм получаємо гарні сходи. Викопуєш рослину і бачиш, що є вторинна коренева система і на ній трохи тримається ґрунт. Значить, він десь набрав вологи трохи, можливо, за рахунок роси. У нас локаціях у Снігурівці випало максимум 25 мм, тут (ред. — Прибужани) — 50», — додав Олег Веселов. 

А здоров’ю ґрунту така сівозміна не шкодить, каже він, аргументуючи, що пшениця і ріпак доповнюють одне одного. Адже одна культура із мичкуватою кореневою системою, а інша зі стрижневою, що добре для сівозміни. Тим більше, що в господарстві практикують мінімальні обробітки ґрунту без порушення його структури. Це сприяє накопиченню корисної біоти.  

З кліматичними ризиками все серйозніше, проте без них у південному регіоні ніяк. 

«Ми не чекаємо дощів, сіємо в суху землю, тоді пішов дощ — отримали сходи, потім знову два тижні посухи, сходи загинули. Пересіваємо знову ріпаком. У південному регіоні без ризиків ніяк. Це не західний регіон, де не посіяв озимий ріпак, окей, посію соняшник або сою. Тут так не вийде. На півдні мало альтернатив. Назвіть мені культуру, якою ми можемо замінити ріпак на півдні?», — аргументує він.

Бобова культура економічно недоцільна, бо не формує в умовах півдня нормальної урожайності. Гороху тут збирають 0,5-0,8 т/га. Коріандр? Можливо. Але чи вдасться виростити великий обсяг насіння на експорт — велике питання. Як експортно-орієнтована компанія «Нібулон Агро» мислить в рамках обсягів і ціни. Велику площу засіяти коріандром можна, але чи не спричинить це обвал ціни на нього? Адже це така сама нішева культура, як і гірчиця та сорго.

Озимий горох як варіант страхової культури для півдня, можливо, льон

Як варіант страхової культури для пересівання озимого ріпаку в «Нібулон Агро» розглядають озимий горох і льон. 

«Як такої ярої культури для півдня немає. Потрібно вибирати між соняшником і льоном. Ярого гороху тут отримуєш 10%, соняшнику, можливо, 50%, щоб окупити витрати. Тож ми хочемо зробити собі запас насіння озимого гороху і льону, щоб за потреби швидко лавірувати. У пізню осінь, якщо випав ріпак і ми розуміємо, що якісь площі «підуть», то в листопаді зможемо пересіяти їх горохом чи залишити на весну під льон», — поділився Олег Веселов.

Читайте також: Озимий горох: сівба і захист. Вдале рішення для сучасних кліматичних умов

І хоча льон не ідеальний варіант для «Нібулон Агро», бо не є маржинальною культурою, та все ж до нього схиляються як до «плаваючого варіанту».

Підхід до живлення озимих культур в посушливих умовах

Якщо насіння висівають у вологу землю, то роблять припосівне внесення азотних добрив, у суху землю сіють без добрив. Добрива вносять уже в лютому-березні, коли бачать, що рослини вийшли з зими в оптимальній фазі. Добрива розраховують на урожайність 5 т/га пшениці і 2,5 т/га ріпаку. На вищі показники не розраховують.

«Можна було б зарядити добрив на 8 т/га пшениці, але їх тут не буде ніколи», — аргументує Олег Веселов.

Потім протягом сезону підживлюють посіви через оприскувач мікродобривами, карбамідом.

Азоту на такі врожайності дають в нормі 100 кг/га аміачної селітри (64 кг у діючій речовині). Фосфор і калій не використовують взагалі. Калію мають достатньо в ґрунті, які представлені чорноземами, а фосфор не окуповується. 

Внесення по мерзлоталому роблять, якщо цей мерзлоталий є. Сніг на Миколаївщині випадає вкрай рідко, його мало (2-3 см) і тримається він не більше двох днів. Тому, якщо така вдача випадає, в господарствах Миколаївського кластеру «Нібулон Агро» реагують швидко: заходять технікою і розвидають добриво.

Норма висіву знижена: краще виростити 3 мільйони здорових розкущених рослин, ніж 6 мільйонів чахликів

Озиму пшеницю висівають у нормі 3,2 млн схожих насінин/га в середньому. У Снігурівці, де сіяли пізніше, норму збільшили до 4 млн/га, на останніх 650 га збільшили до 4,5 млн/га, бо засівали їх останніми вже протягом жовтня. В цьому році збільшили міжряддя до 25 см.

Сіяли напряму після мінімального обробітку агрегатом Horsch Cultro.

Олег Веселов каже, якщо вологи мало, то сіяти більше не варто, інакше в результаті ти просто вирощуєш солому: «… отримуєш зелену масу, а в травні починається посуха і в тебе маса колоса 0,4 г на збирання, зате 8 млн стеблостій, тоді як 3 млн стебел дають те саме, що й 6 млн у вологих умовах; краще 3 млн здорових розкущених рослин, ніж 6 млн чахликів».

Загалом на півдні є фермери, які зменшують норму висіву до 1,5 млн/га. В Нібулоні так не ризикують.

«Якби я знав, що я посію на початку вересня і отримаю через тиждень сходи, я б сіяв 1,5 млн без проблем», — додає головний агроном. 

Закладають досліди з нормами 2 млн/га, 2,2 млн/га, 2,4 млн/га, 2,8 млн/га, щоб побачити різницю.

Станом на другу декаду жовтня пшениця після дощу мала фазу кущіння, пізні посіви — один-два листка. Для контролю грибкових хвороб насіння протруювали прохлоразом. По сходах падалиці ріпаку працювали МЦПА.

Сорти озимої пшениці вирощують Одеської селекції, адже вони володіють високою посухостійкістю. Гібриди ріпаку обирають середньостиглі, сіють насіння F2 компаній DSV, Dekalb, Monsanto, Limagrain. 

Озимий ріпак сіють в нормі 300 тис./га з міжряддям 70 см сівалкою Horsch Maestro, пробують також сіяти на ширину 35 см.

«Наша сівалка за сезон висіває порядку 5-6 тис. га за рахунок того, що по всіх кластерах Нібулон ми сіємо три культури — ріпак, кукурудзу і сою на одну ширину. Сівалка відпрацьовує тут, на Миколаївщині, потім навесні прямує в інші кластери в центральній і західній частинах. Так техніка швидко окуповується і нам потрібно менше сівалок для роботи. Другий чинник — strip-till. На 70 см нарізаються смуги і в них потім висівають культуру. На всіх кластерах компанії працює 6 strip-till культиваторів», — пояснив Олег Веселов.

Strip-till у компанії домінуюча технологія обробітку ґрунту з огляду на дефіцит вологи і високі температури влітку. Розглядають перехід на вертикальний обробіток, або краще його назвати мінімальним, адже використовуватимуть для цього агрегати Horsch Cultro. Вони дають змогу обробити 2-3 см поверхні, закрити капіляри і залишити солому на поверхні. За рахунок цього волога менше випаровується і ґрунт захищений від сонячних променів.

Озимий ріпак на час нашого візиту до господарства (16 жовтня) був у фазі 4-6, подекуди 6-8 листків. На полях, де випало менше 8 мм опадів і була провокація проростання, тож ріпак довелося пересіяти — у фазі сімядолей. 

Питання, чи пересівати озимий ріпак по осені визначає сума ефективних температур. В компанії порахували, що до середини листопада ще буде тепло і є волога, тож ризикнули. По рістрегуляції приймають рішення так само, бо є негативний досвід минулих років.

«Позаминулого року зробили рістрегуляцію на ріпаку у фазі 8 листків. Волога в ґрунті ще була. Ми внесли, а потім до жовтня місяця була посуха і наш ріпак перетворився на екібану. Але він вижив. Перші 800 га пшениці теж загинули тоді від посухи. Ми отримали перший листок і вона почала в солому перетворюватися», — розповідає Олег Веселов.

Невідворотні зміни, які ще й під впливом повномасштабної війни, посилилися, спонукають аграріїв шукати альтернативи, щоб втриматися на плаву: зробити прибуток і при цьому не нашкодити ґрунту. Ще в 2022 році у структурі посівних площі всієї компанії «Нібулон Агро» (51 тис. га) 40% було під соняшником. З наступного року — жодного гектара. Чи вдасться зробити економіку і сівозміну із озимим горохом і льоном — дізнаємося наступного сезону.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_