Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Погода нівелює наслідки війни: стан посівів у різних регіонах
Вже приблизно визначено, що у воєнну посівну 2022 українські аграрії «недорахуються» близько 30% посівних площ. Але там, де можливо, попри всі складнощі, засівали землю й робили максимально все, аби отримати такий потрібний країні урожай. Що ж нині відбувається в полях?
На початок третьої декади травня ще подекуди досівали сою, соняшник та кукурудзу. Переважно затримки відбувались або через те, що довелось чекати розмінування полів, або через дощі — у кожному регіоні своя специфіка.
Спочатку трохи статистики. Загалом, за даними Мінагрополітики, станом на 26 травня площі посівів основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території становили 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше показника минулого року (16 916,3 тис. га).
Сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, адже практично на всій її території тривають бойові дії.
На вказану дату було посіяно:
- кукурудзи — 4 405 тис. га;
- соняшника — 4 267,9 тис. га;
- сої — 1 151,7 тис. га;
- ярого ячменю — 928,4 тис. га;
- ярої пшениці — 189,3 тис. га;
- цукрових буряків — 182,1 тис. га;
- вівса — 156,9 тис. га;
- гороху — 125,9 тис. га;
- гречки — 57,7 тис. га;
- проса — 41,3 тис. га;
- ярого ріпаку — 31,7 тис. га.
Щодо озимих, то під урожай нинішнього року сівбу зернових було проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше показника 2021 р.
З них:
- озимої пшениці та тритикале — 6,5 млн га,
- озимого жита — 109 тис. га,
- озимого ячменю — 969 тис. га.
Крім того, озимого ріпаку посіяли 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше показника 2021 р.
Нинішня зима видалась досить сприятливою, тож більшість посівів озимих пережили її добре, відновили вегетацію в потрібному темпі, критичних стрибків температур не спостерігалось, тож здебільшого розвиток озимих триває «за планом».
Для ярих у «мирні» часи поточна весна вважалась би пізньою і прохолодною. Однак, зважаючи на обставини, цей погодний чинник виявився сприятливим. Адже військові дії, окупація, певний хаос у постачанні й багато організаційних, логістичних та інших проблем завадили чи не більшості господарств розпочати посівну вчасно. Та оскільки і природа поки що не створювала достатніх температурних умов, то хоча б нашим аграріям не довелося нервувати ще й через ризики запізнілої сівби. Травень, правда, приніс подекуди нічні заморозки, які змушували сходи кукурудзи, наприклад, «пригальмовувати» в рості. Але фахівці вважають, що ситуація не критична. Потрібно просто слідкувати за подальшим розвитком рослин і відповідно вирішувати, чи потрібна якась додаткова «підтримка» посівам.
Якщо говорити про другу декаду травня, то агрометеорологи кажуть, що в Україні переважала прохолодна погода із показниками середніх добових температур на 3-7 °С нижчими від норми, локальними заморозками (переважно у західних областях) та денними температурами, які за середніми багаторічними показниками часом відповідали початку квітня. Лише у західній частині країни температурний режим був близьким до норми.
Розподіл опадів по території був нерівномірним і дещо нетиповим — у західних та північних областях сумарна кількість опадів за декаду була значно меншою норми, у більшості районів південних та центральних — переважно близькою до норми або більшою за неї.
Ми опитували аграріїв із різних регіонів і практично усі стверджували, що значимого дефіциту вологи поки що вони не спостерігають. Хоча, як свідчить звіт експертів Укргідрометцентру, певні «дзвіночки» подекуди є.
Загалом же, якщо судити зі слів опитаних нами аграріїв, погодний фактор не мав такого негативного впливу, як воєнний. Тому на цьому етапі очікування на сезон покладаються поки що непогані.
Тож слово — нашим співрозмовникам.
Віктор Кухарчук, директор з виробництва компанії «Аграрні системні технології» (АСТ):
Група компаній АСТ станом на 24 .05 виконала близько 99% плану посівної 2022 року. Решта — результат примх погоди, підтоплень землі та наслідки бойових дій. Найбільша затримка з термінами проведення посівних робіт на землях компанії АСТ виникла в тих регіонах, де були бойові дії. Багато земель пошкоджено мінами та снарядами. Безпека людей — найголовніше, тому попри те, що процес зайняв більше часу, ніж було заплановано, в поля техніка компанії заходила лише після чітких дозволів і вказівок від місцевої влади. На певних ділянках землі в Чернігівській області, в Макарівському та Бородянському районах Київської області посівні роботи були тимчасово призупинені. Втім, сподіваємось на те, що після додаткових перевірок та розмінування завершимо роботу й на них. Природні та погодні умови цих територій сприяють цим сподіванням.
Зазначу, що землі агрохолдингу АСТ розташовані у 6 областях України. Відповідно різними є погодні умови. Ситуація залежить ще й від ґрунтів. Так, для одних регіонів є характерним надмірна вологість, для інших посуха. Відповідним є й підхід компанії до вирішення проблем. Якщо на глинистих землях Рівненщини в певних місцях є проблеми з утворенням ґрунтової кірки — тут підприємства компанії наразі виконали технологічний процес роботи ротаційної борони на посівах соняшника. Натомість на піщаних ґрунтах з передбачуваними проблемами нестачі вологи фахівці компанії ще в процесі посівної зменшили норму висіву і застосували підхід мінімального втручання у структуру ґрунту.
Ситуація на «фронті» боротьби за здоров’я рослин — ринок ЗЗР налагоджується
Доволі неприємна погодна ситуація мала місце 2 тижні тому, коли на Заході України та в Житомирській області були заморозки на ґрунті — нічна температура була в межах 0-3 °С. Такі температури мають гальмівний вплив на темпи розвитку рослин. Втім в подібних ситуаціях фахівці компанії АСТ застосовують протоколи виведення рослин зі стресу із застосуванням прогресивних коштовних препаратів, що раніше застосовувались у високоприбутковій садівничій галузі. У сучасній продовольчій ситуації у світі агробізнес має застосовувати всі доступні засоби аби зменшити ризики втрати урожаю зернових.
На Рівненщині та Івано-Франківщині підприємства компанії АСТ посівні роботи виконали в повному обсязі у заплановані терміни. Тут вже здійснюється робота із внесення ґрунтових і страхових гербіцидів. На Львівщині та Житомирщині ще залишаються декілька десятків гектарів зі значною вологістю. Однак на більшості ділянок вже триває активний захист від бур’янів, крім того, йде підготовка до розліснення.
На більшості засіяних площ агрохолдинг АСТ має гарні результати сходів. Так, перші посіви соняшнику мають фазу 4-6 лисків, сої — перший трійчастий листок, кукурудзи — 4-5 листок, що цілком відповідає темпам розвитку даних рослин.
Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу A.G.R. Group:
Наш холдинг, власником якого є Місак Хідірян, обробляє землю в кількох областях України. Ситуація в них різна. Наприклад, у Миколаївському кластері ми досі не можемо зайти в поля — на тій території зараз тривають бойові дії. Думаємо, під цей сезон уже не вдасться там нічого посіяти. У Броварському залишилось декілька полів, на яких іще працюють сапери. Затрималась посівна у Чернігівському та Сумському кластерах — частина площ була під окупацією. На Полтавщині інша ситуація — трохи заважали дощі, подекуди техніка вгрузала через перезволоження ґрунту, тому чекали сприятливіших умов. По Гребінківському кластеру у нас двопільна сівозміна соя-кукурудза і нам цьогоріч вдалося навіть на декілька днів раніше завершити сівбу обох культур.
Я завжди своїм агрономам кажу не боятися сіяти на день-два раніше, адже нині така мінлива погода, що не знаєш які умови складуться завтра — можуть проливні дощі на 5 днів поспіль розпочатись. Тому потрібно ловити кожен сприятливий момент для заходу в поле.
Кукурудза чи соя: чи збільшать площі під соєю через ціни на добрива?
А загалом там, де було можливо, із посівною ми впорались. На основних площах до 20 травня роботи з сівби соняшнику, кукурудзи і сої фінішували. А в 20-х числах ще досівали гречку. Цьогоріч її у нас 800 га заплановано — за рахунок зменшення площ під кукурудзою.
Сходи основних культур отримані переважно дружні. Вологи вистачало. По Полтавщині, де чорноземи, із цим взагалі проблем не було. У Броварському районі Київщини — там на багатьох площах піщані ґрунти, тож дефіцит трохи відчувався. Тому ми сою при сівбі не заглиблювали — налаштовували сівалки максимум на 4,0-4,5 см. Потім трішки дощик покрапав, дав старт.
З пестицидних обробок виконали вже, звісно, внесення ґрунтових гербіцидів — робимо завжди це крок у крок відразу після сівби. А в деяких кластерах вже і страхові встигли внести — сходи в потрібній фазі для обробки.
Тож, незважаючи на певні перепони, пов’язані з війною, намагаємося все «вирівнювати», щоб надалі вже по можливості усі процеси проходили за планом.
Роман Франчук, директор з агровиробництва компанії «LNZ Group»:
Загалом наша компанія обробляє 82 тис. га землі на Сумщині й Черкащині. Стратегічною культурою для нас залишається кукурудза. Цьогоріч її посіяли в межах 30 тис. га. Хоча порівняно з минулим роком площі під культурою дещо зменшені — у 2021-му кукурудза була посіяна у нас на 42 тис. га.
У поточному році є побоювання щодо майбутніх проблем із газом для сушіння зерна, логістикою та реалізацією. Тому вирішили кукурудзу на певних площах замінити соєю і трохи соняшником.
Кукурудзу на всіх кластерах відсіяли до кінця 2-ї декади травня, сходи отримані, проводимо перші етапи догляду.
Хоча, такого активного росту, як хотілося б (листочок за 3 доби), немає — через травневі заморозки. Але втрати сходів, вимерзання, випадання не спостерігається. Думаю, потеплішає — темпи росту відновляться.
Стимуляторів росту застосовувати не будемо, наша кукурудза ще при сівбі «заряджена», як потрібно — насіння оброблене, пожива внесена.
Роман Франчук: Справжню ефективність продуктів та агротехнічніх прийомів покажуть тільки багаторічні дослідження
Соняшнику цьогоріч посіяли десь 13,5 тис. га по всіх кластерах разом (на Черкащині у Шполянському кластері 5 тис. га, у Лівобережному 1,5 тис. га, в Сумському кластері — 7 тис. га). Увесь зійшов добре, вегетує нормально. Бачимо, правда трохи пропуски в роботі ґрунтових гербіцидів — через ті ж заморозки та певну нестачу опадів. Але ситуація не критична, готуємося до внесення страхових.
Також маємо клин озимої пшениці. Перезимувала вона чудово, випадання немає, вегетація рушила нормально. Рослини підгодовані, поліковані, розвиваються добре. На початку третьої декади травня перебували у фазі виходу в трубку, появи прапорцевого листка. І умови для пшениці якраз сприятливі на цей період — вона спеки не любить, тож така прохолода для пшениці ідеальна.
На пшениці ми вже провели 2 фунгіцидні обробки, готуємося до 3-ї. яка буде по прапорцевому листку, залежно від погоди. І хоч якихось великих ризиків по хворобах не бачимо, але менше 3 обробок ми по пшениці не робимо ніколи, іноді й 4-та може бути. Аби в результаті отримати хороші показники з врожайності.
По товарному соняшнику обов’язково 2 фунгіцидні обробки робимо, а на ділянках гібридизації — навіть 4. Зараз на соняшнику без фунгіцидів не обійдешся. Якщо того не зробити, то, найімовірніше, можна не добирати 300-500 кг з гектара. Закладіть 1-2 досліди — переконаєтесь.
Також, як і по кукурудзі, по соняшнику, внесли страхові гербіциди.
Я розумію, що у нашій компанії немає проблем із захистом та підживленням культур. Адже маємо агрохімію і мікродобрива від власного бренду DEFENDA. Але, моя порада, для агровиробників: якщо хочете отримати врожай — треба трохи вкластись у технологію. Адже без належного захисту важко отримати хороші врожаї!
Ілля Троїцький, головний агроном ГК «Прометей»:
Землі компанії розташовані на Миколаївщині. Зараз у нас до 2100 га немає доступу. Загалом же в обробітку маємо 20 тис. га.
Вирощуємо традиційні для Півдня України культури — зернові та соняшник. Сіємо ріпак і кукурудзу, коли маємо сприятливі для цих культур умови. У цьому році посівна соняшнику дещо затягнулась. Не лише через воєнні дії, трошки й опади затримали. Але фактично сівба вже завершена, на більшості площ вже і сходи отримали. Зараз розпочинаємо обробки по соняшнику проти бур’янів — гібриди ми сіємо переважно гербіцидостійкі. Цьогоріч ґрунтові гербіциди не використовували. В принципі, хочемо взагалі від них відмовитись у схемах захисту. Вважаємо, що ґрунтові гербіциди — це дорогий елемент технології, а в нашому регіоні він не завжди спрацьовує, не завжди ефективний, а іноді може мати фітотоксичну дію. Можемо використовувати хіба що по класичному соняшнику, але зазвичай його ми сіємо невеликі площі. Цьогоріч десь 100 га під нього відвели.
З інших обробок у нас заплановане підживлення в фазу 8-10 пар листків, і на той момент будемо дивитись по ситуації — якщо буде необхідність, то водночас внесемо фунгіцид.
Оптимізація виробництва в умовах війни: поради фахівців
Щодо озимої пшениці, то стан рослин добрий. Хоча на початку вегетації сходи були дещо гірші, ніж у попередньому сезоні. Однак перезимувала непогано, квітень був з опадами, у травні дощів менше, але разом вони дали добре вологозабезпечення. Тож на цей момент види на врожай добрі. Зараз пшениця перебуває у фазі початку цвітіння, хвороб на рослинах не відмічаємо. Тим більше, що по прапорцевому листку застосували фунгіцидну обробку.
Турбують великі перепади температур з 30 °С до 15 °С. Це не дуже добре для росту і розвитку рослин. Але якщо десь із тиждень встановиться спокійний режим вегетації із сонячними днями із середньою температурою на рівні 22 °С, то надії на хороший врожай — цілком реалістичні.
Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»:
Зараз посівна у нас вже закінчилась. Трохи за термінами припізнюввлись, але не лише через організаційні питання, спричинені війною, а й через погодні умови. У тих регіонах, де маємо посівні площі, а це Черкаська, Житомирська, Чернігівська, Одеська і Харківська області, у 20-х числах квітня йшли інтенсивні дощі. Крім того, температура повітря не давала можливості нормально прогрітися ґрунту. Тож саме в середині — другій половині травня склалися найбільш оптимальні умови для сівби: ґрунт прогрітий, фізіологічно стиглий.
Це підтверджується і станом рослин. На площах, які були засіяні до та зразу після Великодня (24 квітня), сходи почали отримувати на початку другої декади травня. І в цей самий час почало сходити те, що посіяно було вже на початку травня. Тобто різниця в термінах сівби урівноважилась за рахунок стиглості ґрунту.
Водночас прохолодна, пізня весна допомагає в нівелюванні наслідків від воєнного стану, коли не всі служби працювали в потрібному темпі.
Правда чи агрономічний міф: Тарас Корнієнко
Взагалі скажу, що найголовніше це посіяти й отримати сходи. Кожен рік показує — якщо хтось починає раніше сіяти і потім немає достатньої температури ґрунту, рослини на початковому етапі вже починають втрачати енергію проростання. Насіння може до 2 тижнів лежати у ґрунті іноді навіть до 20 днів. Але цьогоріч, як бачимо, це нам лише «на руку». Бо чим інтенсивніше прогрівається потім ґрунт, тим активніше рослини сходять. Так і вирівнюються ранні посіви з більш пізніми.
Загалом станом посівів ярих культур я задоволений. По хворобах та шкідниках проблем немає. Зокрема, і по ґрунтових шкідниках на кукурудзі — насіння протруєне потужним інсектицидом, тож за це не хвилюємось.
Для сівби соняшнику також найбільш оптимальні за погодними умовами строки були пізнішими. Зазвичай ми сіяли цю культуру 20 квітня — 1 травня, а цьогоріч найсприятливіший період за температурним режимом був з 5 по 15 травня. Власне, саме в ці строки ми його і сіяли.
Озимим також нинішньої весни «пощастило». Якщо згадати декілька попередніх, то це були стреси від різких перепадів температур: зима, що затягнулась, прохолода, а потім різко — спека. В цьому році спостерігається типова, класична українська весна. Немає високих температур і коливання, якщо й були, то з невеликою амплітудою.
Також цьогоріч немає такого інтенсивного росту й переходу з фази в фазу, як було в минулі роки. Це допомагає нам своєчасно внести гербіциди й фунгіциди. Також відсутній потужний розвиток хвороб, що дошкуляли в попередні сезони — борошнистої роси та септоріозу. Втім, ми загалом обирали системи захисту такі, щоб допомагали максимально ефективно утримувати фітосанітарний стан і тримати під контролем хвороби. На сьогодні вже також провели весь комплекс заходів боротьби з бур’янами і контролю шкідників. Далі будемо дивитись по ситуації на полях.
Юрій Карапиш, головний агроном ПСП «Фортуна»:
Обробляємо 7 тис. га землі в Ічнянському районі на Чернігівщині. На щастя, воєнні дії зачепили нас тільки «краєм». Тому працюємо у звичайному режимі. Звісно, не без нюансів, спричинених нинішньою ситуацією. Наприклад, найбільша проблема зараз — це забезпечення пальним.
КліматКонтроль. Як отримати кращий врожай озимого ріпаку на Чернігівщині
Але загалом посівну провели вдало. Більш-менш вчасно. Сіяли кукурудзу і соняшник, трохи більше відвели під олійну, як, власне, зараз багато хто робить з огляду на можливі майбутні проблеми з досушуванням та реалізацією врожаю.
Трохи посівна весняна розтягнулась — прохолодно було і дощі заважали, але сходи отримали, готуємось далі проводити всі обробки відповідно до запланованої технології.
Крім того, маємо озимий клин ріпаку та пшениці. Перезимували посіви добре, зараз гарно вегетують. Обов’язково як по пшениці, так і по ріпаку будемо робити по 3 фунгіцидні обробки. Можливо, дехто економить кошти на фунгіцидах, але в наших умовах лише так можна вберегти посіви і майбутній урожай.
Як підсумок усього зазначеного вище наведемо слова Тараса Корнієнка: «Об’єктивно — цьогоріч природа на нашому боці!»
Алла Гусарова, SuperAgronom.com