На більшості площ озимі зернові не повністю готові до успішної перезимівлі — НААН

Водночас, як йдеться у звіті фахівців НААН України, опублікованому АПК-Інформ, рослини пшениці озимої на доволі значних площах розпочнуть зимівлю у відносно слабкому стані, налічуючи не більше 3 листків, а тому як вони перезимують та з якими наслідками, повністю залежатиме від погодних умов зимового періоду.

«На завершення осіннього періоду запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується, наприклад, після соняшнику, становили в орному шарі ґрунту 39 мм, у метровому – 90 мм, що становило відповідно 122 та 87% середньої багаторічної норми. За останні шість років перед зимівлею озимих зернових культур така кількість агрономічно цінної вологи в орному шарі ґрунту спостерігалася вперше, в метровому горизонті її запаси були більшими тільки у 2023 році», — йдеться у повідомленні.

Аналіз температурного режиму протягом осінньої вегетації засвідчив, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої накопичили таку суму ефективних (вище +5°С) температур: за сівби 5 вересня – 547°С (середня багаторічна норма 383°С); 10 вересня – 471°С (332°С); 15 вересня – 402°С (281°С); 20 вересня – 342°С (229°С); 25 вересня – 279°С (185°С); 30 вересня – 249°С (144°С); 5 жовтня – 212°С (119°С); 10 жовтня – 166 °С (98°С); 15 жовтня – 148°С (84 °С) (рис. 5).

«Отже, враховуючи температурні показники та зважаючи на те, що оптимальною сумою ефективних температур, які забезпечують найкращий морфофізіологічний стан пшениці озимої перед зимівлею, вважається 280–300°С, найбільшою мірою визначеним параметрам відповідали рослини, сівба яких проводилася з 20 по 30 вересня включно. Власне аналогічна тенденція відмічається і в середньому за шість останніх років», — зазначають фахівці.

Проведене обстеження посівів наприкінці третьої декади листопада показало, що перед початком календарної зими рослини пшениці озимої на більшій частині посівних площ, а це насамперед посіви після соняшнику, сформували в середньому 2–3 листки, або ж перебували на початку фази кущіння. Озимина після кращих попередників, особливо в тих районах, де кількість опадів дозволила отримати своєчасні сходи, перебувала у фазі кущіння і досягла оптимальних морфофізіологічних параметрів, що забезпечують успішну зимівлю.

Загалом погодні умови листопада виявилися доволі сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур. Середня температура повітря за місяць становила 7,7°С, що було на 5,2°С вище середніх багаторічних значень.

«Аналізуючи погодні умови осіннього періоду, слід зазначити, що особливо визначальними за своєю ефективністю для озимих зернових культур вони були в другій половині цього календарного терміну, який характеризувався підвищеною температурою повітря та порівняно значною кількістю опадів, чого було достатньо для забезпечення появи сходів та росту і розвитку рослин. Найбільш сприятливим гідротермічним режимом відрізнявся листопад», — йдеться у повідомленні.

Таким чином, наголошують фахівці НААН, зважаючи на стан озимих зернових культур на більшій частині посівних площ, а він, слід визнати, не повною мірою відповідає вимогам успішної зимівлі рослин, є певні підстави стверджувати, що результати їх перезимівлі будуть залежати виключно від погодних умов календарної зими.

Читати також: Озимий клин 2025/26: адаптація господарств Центральної України до нової кліматичної реальності

Водночас, позитивним є те, що останніми роками тепловий режим зимового періоду був доволі сприятливим для озимини, чого, вірогідно, слід очікувати і в цьому році, але не менш важливим чинником у перезимівлі рослин та їх подальшої продуктивності є достатня кількість опадів, які забезпечують необхідні запаси вологи в ґрунті, якої на сьогодні у метровому шарі поки що явно замало, щоб робити оптимістичні прогнози на майбутній урожай, додають фахівці.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025