Українським аграріям, які кожен день працюють в умовах війни, ризикуючи життям та здоров’ям

Та цього разу ми хочемо нагадати, що наймирніша професія в світі останніми роками стала небезпечною в Україні. Через війну з росіянами наші працівники сільського господарства часто вирощують хліб, ризикуючи життям. Багато з них стали на захист країни і змінили професію хлібороба на нелегку роботу воїна. SuperAgronom.com вирішив збрати історії таких аграріїв і показати всім, як живуть та працюють в умовах війни і на бойових позиціях ті, хто ще вчора годували країну та були людьми наймирнішої професії.

Ще більше таких, що сіють та жнивують під обстрілами, власноруч розміновують свої поля та втрачають вирощений врожай, зумисне спалений російськими дронами. Найбільше страждає 20-ти кілометрова зона правобережжя Херсонщини. В ексклюзивному коментарі для SuperAgronom.com про це розповів Віталій Пічура, доктор с/г наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет. Це відбувається паралельно з заморозками, посухою, осушенням Каховського водосховища, відсутністю зрошення, відбувається спалювання ворогом залишків посівів.

За його словами, фермери намагаються врятувати поля від пожеж, локалізувати їх, відрізаючи осередки пожеж дискуванням, але спека, великі площі сухостою і приліт нових ворожих дронів ускладнюють роботу. Збитки збільшуються за геометричною прогресією. На початок червня на Херсонщині вигоріло 15 тис. га посівів.

Лише за один тиждень в травні 2025 року росіяни обстріляли низку агропідприємств в різних областях України: було знищено склади, техніку, постраждали та загинули люди:

• 23 травня країна-терорист вдарила двома балістичними ракетами по Одеському порту. Загинула одна людина — працівник порту. Ще 8 зазнали поранень — також цивільні працівники підприємства.
•  25 травня, росія обстріляла агропідприємство на Чернігівщині. Втрати від ворожого ракетного обстрілу перевищують 50 млн грн. Знищено сховище для зберігання картоплі з вмонтованим обладнанням та контейнерами, сортувальний цех. Значних пошкоджень зазнало сусіднє сховище, зерносклад, навіс між складами.
•   25 травня, російські окупанти атакували БпЛА типу «Shahed 131/136» агропідприємство в Баштанському р-ні на Миколаївщині. Внаслідок ворожого удару, зокрема пошкоджено 5 комбайнів та трактор.
•  26 травня три російські шахеди влучили в склад агропідприємства, що знаходиться в Ізюмському районі — «АПК Хлібопродукт». Унаслідок ворожого удару згоріло або пошкоджено до 10 одиниць техніки, серед яких трактор Case IH, КамАЗ, оприскувач Berthoud, кілька ХТЗ та МТЗ.
• Протягом дня 27 травня росіяни завдали кількох ударів по цивільній інфраструктурі Чернігівської обл., зокрема — по агропідприємствах. Удень під обстріл із мінометів та FPV-дронів потрапило господарство в Новгород-Сіверській громаді. Поранено трьох працівників, їм надали допомогу на місці, від госпіталізації люди відмовились. Знищено техніку — пошкоджено трактор і комбайн, виникла пожежа, яку вдалося загасити. Увечері росіяни знову вдарили по агрокомпанії — цього разу в Ніжинському р-ні. Внаслідок обстрілу важко поранено тракториста, його госпіталізували до лікарні в Ніжині. Також зафіксовано вибухи на околицях Ніжина — пошкоджено ще одне підприємство. За попередніми даними, обійшлося без жертв.
•  Вночі, 27 травня, на одне з господарств у Харківській обл, яке співпрацює з фондом «Жнива Перемоги» прилетіли три російські шахеди. Знищені склади, виробничі приміщення, техніка. Постраждало і сусіднє господарство.
•  29 травня росіяни вдарили балістикою по фермерському господарству в Горохівській громаді Миколаївській області. Поранено четверо працівників підприємства. Троє у важкому стані. Пізніше один з них помер дорогою до лікарні.

І це лише хроніка одного тижня!

Найважче, звісно, аграріям прифронтових регіонів: так, на Сумщині сільське господарство знаходиться в зоні високого ризику через війну. Працювати небезпечно, над полями літають російські дрони — як розвідувальні, так і ударні, однак, попри постійний ризик і втрати, фермерські господарства на прикордонні Сумщини продовжують працювати. Окрім прямої загрози існує і опосередкована, проте не менш важлива: фізичне забруднення ґрунту нерозірваними боєприпасами, і це дуже суттєва проблема для великої кількості фермерських сімей. І ситуація погіршується. Близько 138 тис. кв.км забруднені боєприпасами, а також під загрозою знаходяться водні ресурси.

Така ж ситуація і на Херсонщині. До прикладу, фермер з Херсонщини розповів, що лише через три роки зміг зайти в поле, щоб розпочати посівну, спочатку через окупацію, а після деокупації через мінну небезпеку. Село Правдине, де знаходиться господарство, з початку Великої війни опинилося в окупації, а згодом тут проходила лінія бойових дій. Через це поля були заміновані, а ґрунт досі буквально встелений уламками боєприпасів — гради, урагани, снаряди 120 мм. Тут йшли бої, тому дуже багато прильотів. В селі проживала значна кількість людей, які не змогли виїхати, або не було змоги виїхати в зв'язку з різними причинами. І фактично вся лінія цієї громади була постійно під обстрілами. Фермер розповів, що для вивезення мін і залишків від снарядів знадобилося 40 тракторних причепів і понад 3 місяці часу. Найнебезпечнішу ділянку в 100 га, де була позиція окупантів, зачистили останньою.

Станом на липень 2025 року на полях правобережжя Херсонщини після деокупації регіону через залишені російські міни, атаки постраждало 60 аграріїв, з них 15 загинули.

Причому кількість випадків підриву на мінах зменшується, а від дронових атак збільшується. Зокрема, російські військові завдають ударів по автівках, на яких фермери оглядають угіддя.

Найбільше від ударів армії РФ потерпають господарства, які розташовані ближче до Дніпра.  У Білозерській громаді через скидання вибухівки з дрона на трактор загинув аграрій. У Станіславській громаді 21 липня поранення дістав комбайнер. Його встигли доставити до лікарні в Миколаєві. Фермери використовують РЕБи, однак вони коштують дорого. За словами аграріїв, їхня вартість становить 400-600 тисяч гривень, залежно від комплектації. Також ними треба навчитися користуватися.

Ця сумна статистика росте з кожним днем, і не лише на Херсонщині. Від обстрілів, дронів, залишеної на полях вибухівки, що не здетонувала, та мін гинуть, зазнають травм та поранень, а також зазнають збитків і втрачають техніку та вже зібраний урожай аграрії Запорізької, Сумської, Харківської, Чернігівської, Одеської, Миколаївської, Херсонської та інших областей.

• 3 листопада орієнтовно об 11:00 год під час проведення польових робіт у Ніжинському р-ні Чернігівської обл. стався вибух залишків російського безпілотника. Унаслідок детонації загинули два працівники агропідприємства «Дружба Нова» (входить до агрохолдингу «Кернел»), ще один працівник отримав поранення та був доправлений до лікарні.
•  Вночі 9 листопада російська армія атакувала трьома дронами першу в Україні ТЕС на біомасі, яку побудувала Clear Energy на Чернігівщині.
•  Три російських дрони влучили по підприємству «Новгород-Сіверський елеватор», що на прикордонні Чернігівщини, вранці 7 жовтня. Два з них влучили у склад, де зберігали посівну пшеницю, сою та просо. Загиблих і травмованих немає. Попередньо, збитки становлять близько 20 млн грн.
•  1 листопада, у суботу, дві ракети прилетіли в село Садове (Чапаївка) на Менщині в Чернігівській області. Постраждало фермерське господарство Олександра Дубовика. За словами аграрія, били по складах з зерном три дні. Почали з п’ятниці. Прилетіли чотири шахеди. У суботу були ракети. У неділю — ще два шахеди. Щодо збитків, це мільйонів на 40 зерна. Мільйонів на 20 оцінив пошкодження приміщень. Десь до п’яти мільйонів побитої техніки.
•  8 жовтня армія росії вдарила по агропідприємству в с. Підлиман на Харківщині. Внаслідок ворожого удару, зокрема, пошкоджена сільськогосподарська техніка та агропродукція.
•  У ніч на 4 жовтня ударні ворожі дрони атакували Чернеччинську громаду на Охтирщині. Внаслідок ударів зруйновані та пошкоджені склади з зерном, сільськогосподарська техніка й виробничі приміщення трьох фермерських господарств. Місцеві підприємці підраховують збитки — втрати сягають кількох мільйонів гривень.
•  3 жовтня вночі росіяни завдали масованого удару БпЛА по сільськогосподарському підприємстві в Нововодолазькій громаді на Харківщині. Внаслідок ворожого обстрілу загинуло 13 000 свиней.
•  16 вересня через атаку російських окупантів фермерського господарства у Чорноморській громаді на Миколаївщині у полі загинув тракторист.
•  11 вересня ворог завдав низку ударів по населеним пунктам Купянського р-ну на Харківщині. Зокрема, в с. Плоске Великобурлуцької громади влучили по агропідприємству.
•   17 липня армія росії атакувала з дрона комбайн, що працював у полі у Білозерській громаді на Херсонщині, знищені посіви, сільгоспмашина повністю згоріла.
•   11 липня ворожа армія росії скинула вибухівку з дрона на комбайн у полі поблизу Миролюбівки Білозерської громади на Херсонщині. Внаслідок ворожої атаки поранено механізатора.
•  7 липня армія  росії завдала удару безпілотником по трактору, який працював в полі на Сумщині. Внаслідок ворожої атаки загинув 42-річний мешканець села Миколаївської громади.
•  влітку 2025 від атаки дронів поблизу Берислава (Херсонщина) загинув Одаренко Василь, тракторист. За місяць до цього також від дронової атаки постраждав його брат Одаренко Максим, але залишився живим.
•  6 липня армія росії завдала удару FPV-дроном по зернозбиральному комбайну, який збирав врожай у полі в Пологівському р-ні на Запоріжжі. Внаслідок ворожого удару поранень зазнав комбайнер.

Це лише частина всіх випадків, коли російські військові свідомо вбивали аграріїв, нищили техніку, та спалювали елеватори чи склади. На сільськогосподарську техніку, ангари з продукцією агровиробництва, елеватори і власне на самих аграріїв росіяни полюють спеціально.

29 червня 2025 року від удару російського fpv-дрону загинув головний агроном ТОВ «Агрофірма «Промінь» на Дніпропетровщині Віктор Іларіонович Костюченко. Росіяни вдарили fpv-дроном по автівці, де був 72-річний чоловік. На жаль, ураження виявились смертельними.

5 вересня 2025 загинув голова Асоціації фермерів Херсонщини та депутат обласної ради Олександр Гордієнко. Близько 09:00 російські військові атакували безпілотником легковий автомобіль, в якому перебував 58-річний чоловік. Він був власником ФГ «Гордієнко», очолював асоціацію фермерів і приватних землевласників Херсонщини та був депутатом Херсонської обласної ради.

До слова, це не перший випадок, коли росіяни полюють на цивільних людей. За життя Олександр Дмитрович повідомляв про такі випадки на Бериславщині:

«Нищать техніку, посіви, будинки. Постраждав і наш будинок в Бериславі. Техніку, що працює в селі Урожайне, росіяни намагаються прицільно знищувати дронами. Торік ми самостійно розмінувались, вивезли з полів до 5 000 мін власними руками і руками наших працівників».

І вже 11 вересня на Донеччині загинув засновник фермерського господарства «Кредо» Ралітний Микола Васильович, також внаслідок ураження ворожим fpv-дроном. У 1992 році Микола Васильович заснував фермерське господарство «Кредо» у Краснолиманському районі, вирощував сільськогосподарські культури, заклав сучасний інтенсивний сад та один з перших застосував новітні технологічні рішення у сільському господарстві. Микола Васильович усе своє життя присвятив аграрному виробництву, приймав активну участь у суспільному житті району, а до початку 2000-х років очолював ГО «Асоціація фермерів Лиманського району».

Списки загиблих та постраждалих від російської агресії фермерів можна писати дуже довго: хтось загинув в полі під час проведення робіт, хтось дорогою на це поле, хтось зі зброєю в руках, захищаючи свої поля та домівки. В день, який завжди вважався професійним святом кожного, хто працює на землі, просто давайте пригадаємо, що аграрії нині ведуть не лише «битву за врожай», як любили писати радянські агітки, а ще й битву за власне життя і власну країну. І є такі, хто в цій битві вже поліг…

Аграрії війни

Проєкт про людей, які лишили роботу в агросекторі та стали на захист України

Але достойні згадки, пам'яті та шани абсолютно всі аграрії нашої країни: і ті, що зараз воюють, і ті, що попри складнощі, ризики, економічні проблеми продовжують годувати країну і навіть трохи увесь світ. Люди, які мовчки затято працюють, так же мовчки, без розголосу та піару, допомагають ЗСУ, які втрачають все через окупацію та наближення лінії фронту і просто починають все заново на новому місці.

Наші аграрії кожен свій день віддають землі та праці. Тож хай один день на рік стане дійсно святом для кожного з вас. Вітаємо вас, хлібороби!