Посівна-2022: актуальний стан та варіанти виходу з кризи
Найактуальніша на сьогодні тема для України — посівна-2022 та умови її проведення. Так, ця посівна буде найскладнішою за всю історію Незалежності, але проводити її треба, принаймні в тих обсягах, в яких це можна зробити.
SuperAgronom.com дізнавався про ситуацію у регіонах країни та про проблеми і можливості цьогорічної весняної посівної.
Втрачені площі та проблеми з технікою
Підрахувати точно, скільки площ наразі не зможуть засіяти українські аграрії, доволі складно. За деякими даними, близько третини всіх сільгоспземель недоступні сьогодні для роботи. Проте ця інформація ще перевіряється. До прикладу, у Сумській області більшість районів не зможуть провести посівну цього року, принаймні зробити це в оптимальні терміни. За словами місцевих аграріїв, навіть ті поля, до яких є доступ, часто заміновані, тому механізатори відмовляються там працювати. Провести розмінування поки що немає можливості. Такі ж проблеми є у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Чернігівській, Київській, Харківській, Одеській та Миколаївській областях.
Там же, де працювати можна відносно безпечно, аграрії кажуть про нестачу пального або неможливість закупити його у потрібних обсягах через нестачу обігових коштів.
Зокрема, про це розповів Віктор Губрій, заступник голови ФГ «Україна» з рослинництва (Вінницька обл.).
«Найбільша проблема — відсутність дизельного пального, щоб ми могли вже вийти в поле. Десь в районі зараз формують списки, обіцяють якимось чином привезти пальне, але чи вистачить усім завезених обсягів, а також чи вистачить у господарств коштів,ю аби заплатити за це пальне — не зрозуміло. Щоб були кошти, нам потрібно реалізувати сільгосппродукцію з попереднього врожаю. Однак наразі логістика зруйнована, трейдери в цьому напрямі у нас поки не працюють. Відповідно навіть складно віднайти кошти на зарплату працівникам», — каже пан Віктор.
За його словами, міндобривами, насінням, засобами захисту господарство забезпечене, а от дизельним пальним не запаслись. Не робили цього взимку, бо зимове пальне не підходить для весняних і літніх робіт – може пошкодити робочі агрегати. А зараз, окрім дефіциту самого пального, не вистачає і коштів на його закупівлю.
«Ми очікували, що прийде квітень місяць, ми продамо зерно, якого в нас на складах, думаю, як і у всіх інших сільгоспвиробників, дуже багато. І таким чином мали би закуповувати все, що потрібно для посівної. У 21 році урожай був дуже пристойний і ми розраховували, що саме «почнемо жити». Але не так сталось… Війна зруйнувала всі плани. До того ж багато хто користується моментом. Наприклад, наразі нам пропонують купити соняшник по 13 тис. грн/т за безготівковим розрахунком. З урахуванням, як подорожчали МТР, — пропозиція сумнівна. Поки ми відмовились, а як буде далі — не знаємо», — зазначив Віктор Губрій.
Він також додав, що є проблеми із запчастинами до агротехніки.
«Як виявилося, велика кількість запчастин в нас в Україні вироблялась у Мелітополі, Маріуполі, Харкові… Тому зараз стикаємось із дефіцитом, особливо для тракторів МТЗ, Т-150, КАМАЗів, МАЗів. Навіть часто немає запчастин для МАНів і ДАФів, а ті, що є, подорожчали практично у 2 рази. Буквально днями я зіткнувся з ситуацією, коли та запчастина, яку мені на початку бойових дій обіцяли за 3400 грн, зараз продали за 6200 грн», — розповідає пан Віктор.
За його словами, аграрії сподіваються на підтримку держави. Зокрема, на проголошене Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем кредитування сільгоспвиробників під 0%. Тож підприємство планує звернутись із таким запитом до одного з державних банків.
Оприлюднено список змін у сфері держпідтримки аграріїв
Наразі ситуація з кредитами на посівну, які аграріям вдалося отримати ще до початку війни, складна. Оскільки деякі банки просто заморозили ці гроші на рахунках агропідприємств, побоюючись, що кредитні кошти їм не зможуть повернути. Є господарства, що встигли перерахувати отримані кошти для купівлі насіння та засобів захисту рослин, проте не за всіма такими угодами виконали постачання замовлених МТР.
У разі нестачі пального чи дефіциту техніки експерти радять скоротити кількість запланованих операцій та провести у першу чергу найбільш важливі: підживлення озимих, які зараз потребують азоту для швидкого відновлення вегетації та подальшого розвитку, а також провести вологозберігаючі заходи.
«На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат — дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не прибавилось жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози, в поєднанні із денними суховіями, активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту. Тому випливає цілком логічний висновок: оскільки волога є головним лімітуючим фактором, то покращення вологозабезпечення здатне різко змінити баланс факторів, що впливають на рівень врожайності», — зазначають науковці НААН у своїх рекомендаціях щодо посівної-2022.
Нестача насіння та структура посівних площ
Наразі частина насіннєвих господарств не має змоги продавати насіння, а частина агровиробників, відповідно, не має змоги його закупити у потрібних обсягах. Або через нестачу насіння, або через нестачу коштів, або ж через значно ускладнену логістику. Якщо частину насіння вдалося придбати заздалегідь або у господарства є якісь минулорічні залишки та запаси, експерти радять знижувати норми висіву на 15-20% від рекомендованих і все одно сіяти. Або замінити заплановані культури, насіння яких не вдається придбати, на ті, насіння яких доступне аграріям.
Запланована структура посівних площ у багатьох господарствах змінюватись не буде: за словами аграріїв, вони дбають про сівозміну 2023 року, тому змінювати заплановані культури та їх співвідношення не планують. Звичайно, так діятимуть лише ті господарства, що вже забезпечені насінням та ЗЗР.
Якщо ж під заплановану структуру не вистачає ресурсів, виходом може стати включення в сівозміну ячменю або проса. Технології вирощування цих культур доволі прості і дешевші від сої чи кукурудзи, до того ж їх легше продати на внутрішньому ринку ніж, скажімо, сою.
В Україні очікують щонайменше на 30% нижчий валовий збір зерна, ніж торік
Питання ринків збуту змушує переглядати і кількість гектарів під кукурудзу, адже складнощі з експортом невідомо, коли вирішаться. Наразі найбільша проблема — це неможливість відвантажень морем, що найбільше стресує залишки по кукурудзі. Експорт в невеликій кількості проходить лише через малі дунайські порти Рені та Ізмаїл, а також залізницею через західні кордони(до 20000 т/добу). Через це та сумніви у швидкому відновленні експорту з великих портів аграрії будуть скорочувати площі під кукурудзою. Яку, до того ж, потрібно зазвичай досушувати, а як буде восени з сушінням, наявністю та вартістю газу, поки що спрогнозувати не можна.
Великі компанії радять орієнтуватись у цьому році насамперед на внутрішній ринок та його потреби, це варто робити і для продовольчої безпеки країни, і для забезпечення можливості продажу вирощеного врожаю. Внутрішній ринок помірно цікавиться пшеницею, гречкою, вівсом, просом, житом, горохом, ячменем, трохи соняшником. До речі, частина агропідприємств, зокрема у Полтавській області, замінить заплановані під кукурудзу площі на соняшник. Саме з розрахунку на внутрішні потужності переробки.
Також цього року зростуть площі під соєю, адже, по-перше, під сою не потрібно давати дорогих сьогодні азотних добрив, по-друге, врожай сої легше зібрати і вивезти, ніж урожай кукурудзи. Через це задумались про повернення сої до сівозміни навіть ті господарства, які відмовились від її вирощування ще кілька років тому. Тож соя також непоганий варіант для висіву цього року, до того ж насіння сої є в доступі і його можна купити навіть зараз, а сіяти сою можна пізніше, ніж ярі зернові, і це також дає аграріям додатковий час на підготовку.
Читати також: В аграріїв з’явилась можливість продати зерно через Платформу допомоги
ЗЗР та можливі проблеми
Дефіцит ґрунтових гербіцидів спостерігався ще минулого року, коли постало питання їх закупівлі під новий сезон. Проте більшість великих компаній придбали необхідні засоби захисту та зберігають їх з осені на власних складах. Проблеми з пестицидами можуть бути у невеликих господарств, які розраховували навесні продати врожай і на виручені кошти закупити все необхідне. На цей випадок аграріям радять звернутися до державних банків по пільгові кредити та придбати ті ЗЗР, пропозиція яких поки що присутня на ринку. В умовах цього року не так вже важливо, оригінатори це будуть чи генерики, захист посівів потрібно забезпечувати, принаймні від бур’янів для всіх ярих культур точно.
За нестачі необхідної кількості ЗЗР варто планувати норму внесення мінімальну рекомендовану виробником продукту. Середні або максимальні норми доцільні лише на найбільш забур’янених та проблемних ділянках.
Ще одним варіантом вирішення проблеми економії пального та ЗЗР може бути внесення пестицидів дронами. Проте це підходить не для всіх груп препаратів, дозвіл на роботу коптерів потрібно попередньо отримати від місцевої влади та узгодити час і місце проведення робіт із ЗСУ.
Загалом проблеми є і їх чимало, але посівна має відбутись навіть за таких умов. Тому віримо в ЗСУ, працюємо, намагаємось засіяти якомога більше земель. Все буде Україна.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.