Нітроамофоска: живильна «трійця» легкозасвоюваних елементів

Це добриво-«старожил» веде свою агро-історію десь із 60-х років минулого століття. Зараз на ринку вже досить багато нових, інноваційних добрив. А сама нітроамофоска від початку застосування теж пережила певні модернізації, хоча виготовляється переважно за технологіями, яким уже не одне десятиліття, але й досі широко використовується українськими аграріями.

В Україні найбільшим виробником нітроамофоски є компанія «Сумихімпром» та «Украгрохімхолдинг». Водночас обсяги імпорту цього добрива значно перевищують вітчизняне виробництво.

«Імпорт нітроамофоски у 2019 р. становив близько 446,1 тис. т, а власне виробництво — на рівні 73 тис. т. Споживання комплексних добрив постійно збільшується. Найбільше їх вносять у західних, північних і центральних регіонах. Це пов’язано з кліматичними умовами та якістю ґрунтів. Східні і південні регіони є зоною ризикованого землеробства, тому тут норми внесення значно менші», — пояснює Роман Бурбела, керівник проекту з продажу мінеральних добрив ТОВ «СБПМ».

Нітроамофоска — універсальне азотно-фосфорно-калійне добриво, зазвичай випускається у гранулах світло-сірого або блідо-рожевого кольору. Сполуки елементів живлення містяться в ній у водорозчинних форрмах, тож вони легкодоступні для рослин.

Залежно від вмісту елементів живлення, нітроамофоска буває різних марок або видів. «Класичною» вважається нітроамофоска марки А, де всі 3 елементи перебувають в однаковому співвідношенні — по 16%, тобто 16:16:16. Її можна використовувати для будь-яких типів ґрунтів. Свого часу не менш поширеним видом була нітроамофоска за формулою 15:15:15, яка випускається і нині. Однак вона має менший вміст основних елементів, що вважається нижчою якістю. Та при цьому, як дешевший варіант комплексного добрива, також має право на існування.

Втім, зараз на ринку є якісні комплексні добрива і з іншим відсотковим вмістом азоту, фосфору та калію. Тож в аграріїв є можливість обирати той вид чи марку, який підходить саме для його ґрунтів — відповідно до дефіциту чи достатнього вмісту того чи іншого елементу. До слова, назву «нітроамофоска» найчастіше застосовують саме для «класичної» марки. Для інших варіантів зараз віддають перевагу позначенню NPK.

Так, в NPK 19:9:19 фосфор включений в меншій кількості, тож цей варіант застосовується для ґрунтів, багатих на рухомий фосфор. NPK 22:11:11 вміщує велику кількість азоту й достатньо фосфору, завдяки чому можна відновити родючість «занедбаних» ґрунтів. А, скажімо, NPK 8:24:24 використовується на ґрунтах, бідних на фосфор і калій, його зазвичай застосовують під озимі зернові, коренеплоди, картоплю в регіонах з достатньою вологістю.

До слова, крім, власне, нітроамофоски є ще низка видів добрив, які за дією дуже схожі на неї, але мають певні відмінності у складі. Тому дещо відрізняються метою та сферою застосування. А саме:

• азофоска (крім згаданих трьох елементів має ще невеликий вміст сірки);
• амофоска (також крім N, P і K, містить магній та сірку, якої не менше 14% від загального складу);
• нітрофоска (в доповнення до основних елементів містить ще магній, причому азот в ній міститься тільки в нітратній формі).

Також нітроамофоску не слід плутати з нітроамофосом, який складається лише із двох елементів — азоту й фосфору та не містить сполук калію.

Загалом підібрати оптимальний за співвідношенням варіант можна лише точно знаючи вміст відповідних елементів на своїх полях. Тут без аналізу ґрунту не обійтись. Наприклад, як розповідає Віталій Рудченко, керівник ФГ «Бауер-плюс», лабораторні дослідження показали, що на площах, які обробляє господарство (а це Луцький р-н Волинської обл.), ґрунти бідні на калій. Тому тут використовують переважно NPK 8:20:30 або 7:18:34.

Перед тим як перейти до особливостей застосування, окреслимо переваги та недоліки нітроамофоски.

Плюси:

• висока концентрація поживних речовин, частка д.р. становить не менше 30% від загальної маси;
• всі три основні елементи живлення (азот, фосфор, калій) містяться в одній гранулі;
• всі елементи перебувають у сполуках, які добре засвоюються рослиною;
• менше фіксується ґрунтовим комплексом, ніж однокомпонентні туки;
• упродовж усього гарантійного терміну зберігання гранули не злипаються між собою, зберігають розсипчастість;
• дуже добре впливає на продуктивність рослин, збільшує врожайність на 30-70% (для різних культур по-різному).

Мінуси:

• спричиняє накопичення нітратів у ґрунті;
• належить до ІІІ рівня небезпеки для людини;
• легко запалюється і вибухає;
• має порівняно невеликий термін зберігання (в середньому 6 міс. від дати виготовлення);
• як і решта мінеральних, штучно синтезованих речовин неприродного походження, має негативний вплив на екологію.

«На мою думку, основною перевагою нітроамофоски є її універсальність — в одній гранулі містяться відразу всі необхідні елементи живлення, а в NРК нашого виробництва ще й кальцій, сірка та магній. Також важливо, що у ній невеликий вміст (часто повна відсутність) баластних компонентів (хлору, натрію та ін). Вона підходить під усі культури та ґрунти, має високий ступінь швидкодії, кліматичні умови переважно не впливають на ефективність цього добрива. З недоліків можна виділити, що в разі перевищенні норм внесення будуть накопичуватися нітрати у ґрунті, а надалі і в самій продукції. Однак, якщо грамотно підходити до питання використання цього, та й будь-якого добрива, то можна згладжувати й такі негативні моменти та недоліки», — зазначає Роман Бурбела, керівник проекту з продажу мінеральних добрив ТОВ «СБПМ».

Хоча в нітроамофосці міститься комплекс основних елементів, сьогодні лише нею аграрії не обходяться. Загалом же

норми внесення нітроамофоски залежать від того, яку «мету і завдання» ставить перед нею агроном, і відповідно — від застосованої марки, типу ґрунтів, культури і погодних умов (вологості ґрунту) тощо. Але є певні загальні норми для культур для «класичної» нітроамофоски, сформовані на основі дослідів та досвіду її застосування.

Тут також слід зауважити, що найкраще нітроамофоска проявляє себе в припосівному підживленні. І, як зауважує експерт з агротехнологій Олексій Сергієнко, досить важливою є техніка внесення.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

«Фосфор повинен потрапляти поряд із корінням, тому що рівень засвоєння іонів фосфору кореневими волосками — 1 мм. І якісні добрива треба класти біля коріння, тобто при сівбі в рядок. Внесення розкидачем для нітроамофоски — неефективний спосіб», — каже експерт.

У разі головного і єдиного добрива для внесення основних елементів, норми нітроамофоски для різних культур виглядали б таким чином: озимі зернові — 300-500 кг/га; кукурудза — 250 кг/га; соняшник — 150-200 кг/га; озимий ріпак — 100 кг/га; ярі зернові — 300-400 кг/га; цукровий та кормовий буряк — 200-250 кг/га.

Водночас, з урахуванням того, що більшість аграріїв використовують це добриво як одну зі складових системи живлення, забезпечуючи ним лише частину потреб у відповідних елементах, в середньому нітроамофоску застосовують в таких нормах:

• Соняшник — 150-200 кг/га;
• Кукурудза — 200 кг/га;
• Ріпак — 100 кг/га;
• Буряк (цукровий та кормовий) — 100-250 кг/га;
• Озимі зернові — 100-200 кг/га;
• Ярі зернові — 150-200 кг/га.

«Норми внесення у кожному конкретному випадку відрізняються, агроном визначає їх сам, відповідно до особливостей кожного поля та культури. Усе залежить від кліматичних умов, агрохімічного аналізу ґрунтів, попередників, сортових особливостей та рівня запланованого урожаю. Нітроамофоска застосовується при вирощуванні практично всіх культур. Наші аграрії чудово знають свою справу, порадити можу лиш купувати добрива перевірених брендів та виробників, які дорожать своєю репутацією», — зазначає Роман Бурбела, керівник проекту з продажу мінеральних добрив ТОВ «СБПМ».

Як розповідає Віталій Рудченко, керівник ФГ «Бауер-плюс», він намагається балансувати розподіл внесення поживних елементів. Використовує як монодобрива, так і комплексні, зокрема й нітроамофоску. Хоча, за словами пана Віталія, до певної міри монодобрива дешевші навіть сукупно, але комплексні зручніше використовувати, і вони мають низку переваг. Вносить нітроамофоску під сою, яру й озиму пшеницю, під ріпак.

«Оскільки активно займаюсь буряками, то калій вношу з осені під них в повній нормі — 200-300 кг/га — із хлористим калієм. Нітроамофоску під бдуряки не вносимо. Але її плюс у тому, що вона швидко засвоюється. Правда, деякі колеги із південних регіонів кажуть, що через посуху, нестачу вологи, припинили її використовувати — в таких умовах вона не засвоюється. Лише на зрошуваних землях. Але, в принципі, добриво універсальне і швидкодіюче, наявний широкий вибір марок і можна вибрати саме ту, що підходить до ваших потреб», — каже аграрій.

У господарстві немає сівалки з одночасним внесенням добрив, тому розкидають його перед сівбою, але зразу ж заробляють.

Під озимий ріпак зазвичай вносять з до 300 кг/га NPK 8:19:29. Але через несприятливі погодні умови, низький минулорічний урожай ріпаку, цьогоріч знизили затрати на нього зменшили і внесли з осені по 250 кг/га. Взагалі, за словами пана Віталія, посушливий нинішній сезон змушує переглядати норми внесення добрив. Адже через нестачу вологи поживні речовини просто не засвоюються — який сенс давати їх більше? Під ой же ріпак, як високоінтенсивну і високоприбуткову культуру не шкодують по 150-190 кг/га азоту в д.р. А цього року дали лише 140 кг/га.

«У минулому році під ріпак вносили по 200 кг/га N в д.р., але, незважаючи на вологий травень, рослини так і не використали всього обсягу азоту — через наступні посушливі червень і липень. Тож на цей сезон вирішили зменшити. Взагалі, ми зробили в одній із німецьких лабораторій аналіз N-Min — на мінералізований азот, який рослини можуть «потягнути». Виявилось, що у наших ґрунтах його чимало — до 100 кг/га, а подекуди й більше. Тож зменшили внесення цього елементу і з цих причин також. До слова, в Німеччині такий тест уже введено як обов’язковий для всіх фермерів на законодавчому рівні. Вони вимірюють баланс азоту у ґрунті і вносять добрива з урахуванням отриманих показників. Наприклад, якщо у ґрунті є 120 кг/га азоту, а тобі треба під пшеницю внести 200 кг/га загалом, то ти не можеш дати мінералкою більше 80 кг/га. Ми також намагаємося у себе впроваджувати таку практику. Правда, поки що даємо трошки більше з міндобривом — щоб подивитись, як ця система працюватиме і водночас не прогадати», — поділився Віталій Рудченко. 

Так само зменшували норми внесення й під деякі інші культури. Скажімо, за словами пана Віталія, цьогоріч під яру пшеницю давали 150 кг/га нітроамофоски 8:19:29 або 7:18:34, тоді як минулого року 200 кг/га.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

Тут ще варто зазначити, що господарство Віталія Рудченка в системі живлення використовує курячий послід. Відповідно норми мінеральних добрив обчислюються з урахуванням кількості внесених елементів з органікою.

«По фосфору ми вносимо курячий послід 3 т/га. А в ньому 13-15 кг фосфору в тонні. Таким чином виходить 38-40 т/га з органікою плюс з нітроамофоскою ще 36 кг (якщо даємо її в нормі 200 кг/га), то загалом по діючій речовині виходить приблизно 70 кг/га фосфору. Плюс калію в посліді 10 кг/т, отже з органікою вноситься 30 кг/га. Плюс в нітроамофосці ще 60-70 кг/га. Тобто 90-100 кг/га цього елементу. Загалом у нас немала кількість добрив. І це показали ґрунтові дослідження. Робили аналіз у 2013 році, а потім у 2018-му, то вміст по фосфору і калію в наших ґрунтах піднявся за 5 років на 15-30%, залежно від поля», — розповідає аграрій.

Також він додав, що нітроамофоска трохи підкислює ґрунт, але в господарстві і так вносять дефекат. Ґрунти тут нейтральні і близькі до нейтральних, та оскільки попередні господарі тривалий час вапнякових матеріалів не вносили, ґрунти не закислювалися, але при цьому вміст кальцію був дуже низький. Тож за допомогою дефекату вдається балансувати заодно і дію нітроамофоски.

Слід сказати, що ми провели невеличке опитування серед аграріїв різних регіонів щодо нітроамофоски. Виявилося, що нинішнього року чимало з них відмовилися від застосування цього добрива. Серед причин називали посуху та його дороговизну. Втім, комплексні добрива як такі використовують дедалі більше агровиробників. Попит підвищується особливо на ті, до яких, окрім трьох основних елементів, входять ще певні додаткові — ті ж сірка, магній тощо.

«Ми, наприклад, маємо добриво власного виробництва (ТОВ «Дюнгер») NPK+S 10:10:10+11 (70% сировини українського походження), яке може стати хорошою альтернативою нітроамофосці. Наявність у його складі магнію та кальцію підсилює дію, а також впливає на нейтралізацію підвищеної кислотності та поліпшує агро-фізичні властивості ґрунту», — зауважує Роман Бурбела, керівник проекту з продажу мінеральних добрив ТОВ «СБПМ».

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Експерт додає, що за нинішніх тенденцій на ринку добрив частка нітроамофоски зменшитися може, але навряд чи її витіснять взагалі. Адже це добриво є універсальним для усіх типів ґрунтів та культур, сумісне із багатьма препаратами, що дає можливість комбінувати його з іншими засобами для підвищення ефективності роботи. І, що найголовніше, — всі елементи в нітроамофосці присутні в легко доступних для рослин формах. Аграрію залишається лише обрати той вид цього добрива, склад якого «задовольнить потреби» культур у конкретних умовах господарства, буде використаний найефективніше і дасть можливість отримати найкращий результат.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com