Тарас Корнієнко: Азотне підживлення пшениці буде ефективним, якщо його зробити вчасно

SuperAgronom.com: Які основні помилки роблять агрономи запідживлення пшениці?

Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»

 Тарас Корнієнко: Уся література, вчені агрономи та ті, хто безпосередньо займається технологією вирощування озимої пшениці, знають, що підживлення — один з основних елементів формування врожайності. Тому у підживленні озимої пшениці найважливіше — здійснити його вчасно.

Якщо аграрії не встигли зробити його в певні строки, то це однозначно призведе до втрат врожаю, які можуть сягнути від 10% до 30%, якщо потім не буде здійснено необхідних кроків із підживлення. Якщо ж не встигли внести добрива розкидачами, то можна зайти в поле і зробити прикореневе підживлення сівалками, відповідно зменшивши дозу азотних добрив, адже вона буде більш ефективною, аніж внесення розкидачами. Тут агроном обирає, чим відпрацювати: розкидачами, сівалками чи обприскувачем зайти в поле з КАСом. Головне — вчасно, щоби рослина мала чим живитися.

SuperAgronom.com: Чи були цьогорічні умови сприятливими для планового підживлення озимої пшениці?

Тарас Корнієнко: Якщо говорити про ідеальні умови першого підживлення озимої пшениці, то це мерзлоталий ґрунт, уночі заморозок -5℃, вдень +1℃ — це дозволило би добривам розчинитись і разом із вологою проникнути в нижні шари покриву. Але такого вже давно не було. 

Цьогоріч ми вчасно спрацювали, 80% усіх необхідних етапів зробили, не зважаючи на календарні терміни, а саме на початку лютого. На Харківщині щойно побачили, що є можливість зайти в поле та внести підживлення по мерзлоталому ґрунту, попри 2-3 см снігу на полі, відразу розкидали добрива. Тоді ми отримали ідеальні умови. Коли сніг зійшов, добрива з цією водою пішли в землю. У Чернігівській області не змогли тоді зайти у поле: ґрунт провалювався, трактори буксували. Зараз ловимо «вікна» для підживлення. Із 27 на 28 лютого вночі був заморозок, то зайшли в поле і внесли добрива на 500 га. Сподіваємося, що на початку березня закінчимо.

SuperAgronom.com: Які міфи про підживлення ви чули?

Тарас Корнієнко:  Є спеціалісти, які думають, що підживлення — не найголовніше, тому не роблять його взагалі. На їхню думку, головне обрати хороше насіння, а сіяти можна старою сівалкою у погано підготовлений ґрунт. Що інтенсивна система захисту компенсує систему живлення і якісну технологію сівби та живлення. Але зараз аграрії стали більш обізнані й розуміють, що без вчасного підживлення нікуди. 

SuperAgronom.com: Яким повинне бути ефективне підживлення пшениці?

Тарас Корнієнко: Потрібно звернути увагу на два найголовніші моменти: дози внесення азотних добрив і терміни проведення робіт. Перше підживлення треба робити в час відновлення вегетації перед виходом із зими, друге — у фазі виходу в трубку, третє — в період наливання зерна та колосіння. Деякі аграрії зупиняються на двох підживленнях озимих — регенеративному та продуктивному, хтось наполягає на трьох. 

Ми робимо лише два підживлення, адже наші господарства розташованів в зоні недостатнього зволоження, тож нам цього достатньо. Третє підживлення — якісне, більше підходить для західних областей, де з опадами трохи краща ситуація. 

Треба дати не менш ніж 30 кг азоту для формування 1 тонни врожаю на перше підживлення, щоби пшениця мала чим харчуватися й заклала хороший врожай. Агроном, який оперує даними, скільки потрібно внести азоту на поле, може легко розрахувати норму для отримання потенційного врожаю. Якщо він знає, скільки азоту в ґрунт вносять щорічно, скільки опадів було протягом року й після яких попередників сіяли пшеницю, то можна здійснити розрахунки і визначити запас азоту.  

Наприклад, якщо нам потрібна урожайність пшениці 5 т/га, треба внести 100-120 кг азоту діючої речовини. Але, враховуючи запаси азоту в ґрунті, потрібно зробити коригування. Можна розбити його дрібним внесенням, тобто сульфат амонію 100 кг та аміачну селітру 150-200 кг по мерзлоталому ґрунту і зробити підживлення після виходу в трубку 100-150 кг селітри або внести універсальні добрива КАС.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

SuperAgronom.com: Чи є різниця у підживленні слабких та сильних сходів?

Тарас Корнієнко: Особливої немає. Цьогоріч із 24 тис. га озимої пшениці 2,5 тис. га сходів ми отримали в січні, вони були дуже слабкі. Тому на цих полях провели лише підживленням карбамідом. На ранніх стадіях розвитку, тобто після відновлення вегетації, нітратна форма не засвоюється рослинами, адже вони мають слабку кореневу систему. Але ми зробили це з розрахунком, що коли рослина виросте до нормальних розмірів, сформує 3-5 листків і хорошу кореневу систему, то зможе азот, що буде в ґрунті, легко взяти. 

SuperAgronom.com: Внесення добрив по мерзлоталому ґрунту останнім часом викликає багато суперечок, різні агрономи дають зовсім протилежні поради. Яким, на вашу думку, повинен бути процес підживлення по мерзлоталому та чи має воно взагалі сенс у сучасних кліматичних умовах?

Тарас Корнієнко:  Останніх років 10 мерзлоталого ґрунту в Україні немає. Лютий у нас або надто сніжний, або земля перебувала в процесі відтаювання, інакше кажучи — або сніг, або болото. Найбільша помилка внесення добрив по мерзлоталому ґрунті — це його відсутність. Зараз у нас залишився лише термін цього процесу, хоча у всіх агрономів він асоціюється з часом, коли треба здійснити перше підживлення озимої пшениці перед виходом із зимівлі для отримання планових врожаїв. 

SuperAgronom.com: Вибір добрив для підживлення: на що варто звернути увагу та які моменти врахувати?

Тарас Корнієнко: Однозначно потрібно вносити азотну та сірчану групи добрив. Весняне підживлення азотом — один із найбільш важливих агрозаходів. Потрібно звернути увагу на аміачну селітру, адже там є нітратна форма азоту, яка одразу доступна для рослини в момент, коли вона відновлює вегетацію. Головне, щоб вона засвоїлась у ґрунті й стала доступною для озимих. Адже пізніше її ефективність буде нижчою, тому що не вистачатиме вологи для її розчинення. Аміачна селітра потрібна на початкових стадіях відновлення вегетації. 

SuperAgronom.com: Як, на вашу думку, взагалі було б найбільш раціонально організувати систему живлення пшениці?

Тарас Корнієнко: Раціонально організувати — це все зробити вчасно: підготувати якісно ґрунт, посіяти хорошу озиму пшеницю новою сівалкою, дотримуючись технології. Підживити навесні по мерзлоталому під час відновлення вегетації, а можливо й восени, в залежності від того, як розвивається рослина. Також важливий момент — логістика й достатній обсяг необхідної техніки, адже потрібно своєчасно довести підживлення до поля. Бувають такі випадки, що аграрії планують КАМАЗом завезти добрива, а він доїхати не може. І, звичайно, потрібно стежити за довгостроковим погоднім прогнозом і приймати своєчасні рішення. 

Наталія Демчук