Олексій Сергієнко: В агрономії можна робити все, аби тільки не нашкодити

SuperAgronom.com: Розкажіть про ваш досвід роботи: де навчалися, де починали працювати, як саме прийшли до МХП?

Олексій Сергієнко: Навчався я в Харківському сільськогосподарському інституті, сьогодні це ХНАУ ім. Докучаєва, на факультеті захисту рослин. У 1983 році розпочав навчання, потім 2 роки відслужив в армії, а наприкінці 1989 року закінчив виш. Далі обрав  Інститут рослинництва ім. Юр’єва, також у Харкові. Там же закінчив аспірантуру, працював у відділі імунітету рослин. А вже в 1996 році я пішов працювати в агрофірму «Сади України». Це підприємство, яке займається насінництвом, співпрацює з відомими світовими компаніями-виробниками насіння, а на сьогодні є однією з відомих і передових компаній.

Попрацювавши там деякий час, я перейшов у компанію «Райз-Агро». Це компанія, яка теж тоді була однією з передових в темі насінництва, аграрних технологій. Пропрацював там 8 років на посаді директора департаменту рослинництва. І наступний невеликий проміжок часу, це десь півроку-рік, трудився в консалтинговій компанії «ГеоАгроКонсалт», де теж отримав певний досвід. А в 2010 році я почав роботу в агроіндустріальному холдингу МХП на посаді начальника агрономічного відділу. Працюю тут і досі. Інакше кажучи, практично увесь цей час я працював агрономом. В наступному році буде 29 років безперервного агрономічного стажу.

SuperAgronom.com: Головний агроном такої великої компанії – це дуже великий обсяг роботи. Як узагалі плануєте роботу, чи займаєтеся самі складанням технологічних карт для підрозділів компанії, чи це робота агрономів на місцях?

Олексій Сергієнко: Безумовно, керівна робота пов’язана із безперервною участю у всіх технологічних процесах. Якщо у нас 11 підприємств, де є 11 головних агрономів, які безпосередньо беруть участь в бюджетуванні, складанні технологічних карт, то я всі ці технологічні карти обов’язково сам перевіряю, маю повне право внести ту чи іншу операцію. Я сам фахівець із захисту рослин, тобто всі системи захисту, які у нас плануються, я перевіряю особисто, можу рекомендувати тому чи іншому агроному якісь зміни. Загалом у нас все планування робиться на підприємстві, а вже ми в центральному офісі консолідуємо, перевіряємо, затверджуємо та пускаємо в роботу. Я думаю, що будь-який агроном, керівник, повинен безпосередньо докладати руку до планування,  адже він має розуміти весь процес вирощування. Це як лікар: якщо він не буде постійно лікувати, то завтра його пацієнти матимуть певні проблеми. Сьогодні наші пацієнти – це культури на полях. І саме ми, я й агрономи мої в центральному офісі, беремо участь у складанні, плануванні й коригуванні технологічних карт.

Я всіх агрономів особисто знаю, бо часто зустрічаємося, на сьогодні їх  майже 300. Багато це чи ні – для всіх по-різному, особисто я скажу, що все це не випадкові люди, вони складають технологічні карти, проводять контроль за вирощуванням культур у полі.

SuperAgronom.com: Як вирішуєте проблеми з кадрами та чи є якісь проекти навчальні?

Олексій Сергієнко: На сьогодні кадрової проблеми ми особисто не відчуваємо, бо так традиційно склалося, що в МХП є своя кадрова школа, у роботі якої ми безпосередньо зайняті. У нас працює агроцентр, через який проходять абсолютно всі агрономи підприємства. Я цікавлюся ситуацією в інших холдингах, тому знаю, що такі проблеми є – і з агрономами, і з хорошими професійними спеціалістами. Що ж, якщо ти сам не займаєшся пошуком і навчанням цих агрономів, то знайти вже готового спеціаліста можна, але ж важко сказати, чи він дійсно професійний. Він може мати красиві дипломи, гарно про себе розповідати, а ефективності від такого працівника буде мало. А ось коли ти взяв агронома вже з 5-го курсу, чи навіть із 3-го курсу, коли ти з ним на практиці займався, супроводжував і спостерігав, як він працює в полі, ти вже можеш сказати: це та людина, яка тобі потрібна, чи ні. Знаєте, є таке поняття, як асфальтні агрономи, це ті, які йдуть навчатися, щоб просто отримати диплом. Ми вибираємо хлопців і дівчат, які дійсно люблять землю, хочуть працювати, і, попри те, що робота в полі зазвичай мало залишає людям особистого часу, вони працюють.

Тож можу сказати, що нині у нас проблем з агрономічними кадрами немає. Співпрацюємо з відомими аграрними вишами: НУБіП, Уманський аграрний університет, ЛНАУ, СНАУ, іншими ЗВО. Відбираємо кращих студентів через навчальний агроцентр, проводимо з ними практичну роботу на підприємствах, і таким чином ми готуємо вже собі кадровий резерв.

SuperAgronom.com: Чи є у ваших підлеглих місце для творчості, для випробування власних підходів до рослинництва та експериментів?

Олексій Сергієнко: Безумовно, всі фахівці, які приходять з аграрних університетів, беруть безпосередню участь в якихось інноваційних проектах. Немає жодних обмежень, ми даємо змогу фахівцям на місцях проводити дослідження, випробування добрив, агротехніки, систем захисту рослин, висівати демо-ділянки для випробування сортів чи гібридів.

Усі мають право брати у цьому участь. У нас є на кожному підприємстві агроном-дослідник, його функціональне завдання – повністю керувати тими дослідженнями, які проводяться на підприємстві. Кожне дослідження звітується, ми маємо на кожен дослід реєстр, перевіряємо ефективність і достовірність цих дослідів. І головне – впроваджуємо все, від чого отримали ефективність, у виробництво. І фахівці, незалежно від того, працюють вони перший рік, чи пропрацювали в компанії вже 10-20 років, мають змогу себе творчо проявити. Обмежень немає, а простору для самовираження багато

SuperAgronom.com: Хто, за вашими спостереженнями, більш гнучкий у прийнятті рішень та застосуванні нових технологій – агрономічна молодь чи досвідчені агрономи?

Олексій Сергієнко: Все залежить від самої людини, від її виховання, бажання, творчості. Немає вікових меж. Немає в нас якихось кореляцій із тим, що молодь ефективніша, бо вона більш адаптована до цифрових технологій. На сьогодні у нас є агрономи, які працюють у сільському господарстві понад 40 років. І вони мають прекрасні результати, вони постійно займаються якимись інноваціями. Я спостерігаю, що це залежить просто від самої людини, від її бажання, від її активності. Ви розумієте, коли для агронома робота – це його життя, я вважаю, що це тоді вже дуже великий плюс. Допитливий розум – кращий запис у особовій справі, я дотримуюся такої думки.

SuperAgronom.com: Як вирішується питання сівозмін на таких площах?

Олексій Сергієнко: Нам у цьому плані легше, тому що в нас основна культура – кукурудза, тому будуємо сівозміну ми вже довкола цієї культури. Нам потрібно більш ніж 1 млн т кукурудзи щорічно, ми це отримуємо. В цьому році навіть більше, 1,5 млн т отримали валового збору. Головна наша мета – виробництво якісного м’яса птиці, тож кукурудза, як головна складова кормів, наразі на першому місці.

На другому плані – це високоліквідні культури, котрі дають прибуток. Ми маємо високі показники, але прибуток зменшується, тому що пішла тенденція до падіння цін у світі. У питанні структури посівних площ є два різні підходи: науковий і комерційний. Ми ж ці підходи поєднуємо й хочемо, щоб сівозміна в нас була науково-комерційною. Іншими словами, не можемо сіяти соняшник по соняшнику чи ріпак по ріпаку. Ми все одно маємо проблему хвороб, шкідників, вірусів, ущільнення ґрунту, вологи в ґрунті. І дуже важко потім буде це все виправляти. Якщо ти десь загубився і хочеш заробити сьогодні, то завтра ти втратиш.

Ось погляньте, що робиться на півдні? На півдні вовчок позаселяв поля й сьогодні вже фермери витрачають більш ніж $100 на захист від цього соняшникового паразита. Ми не маємо цієї проблеми, бо вважаємо, що краще посіємо менше, але дотримаємося технології. Повернемо в те русло, яке потім дасть кращий результат.

Є у нас основні культури: кукурудза, соняшник, соя, озимий ріпак, озима пшениця. Саме навколо них будуємо сівозміну.

SuperAgronom.com: Кукурудзу в МХП вирощуєте в основному для годівлі. На які саме якісні показники робите ставку?

Олексій Сергієнко: Головний показник для нас у кукурудзі – це протеїн, тобто вміст протеїну в зерні. Якщо всі вважають, що в зерні кукурудзи його міститься біля 6-7%, то вони помиляються, на сьогодні ми вже маємо гібриди, які містять до 10% протеїну. Безумовно, що більша урожайність, тим менше протеїну, але сьогодні технології дозволяють отримувати і високий урожай, і високий протеїн. Ми не виключаємо ще й гібриди з високим вмістом крохмалю, якщо ці гібриди використовуються для годівлі гусей. В Івано-Франківській області в нас цей напрям теж є. Там потрібні гібриди з високим вмістом крохмалю. І маємо такі гібриди. Але основна мета – це вирощування кукурудзи з високим вмістом протеїну.

SuperAgronom.com: Де перевіряєте ці показники? І чи результати вашого аналізу збігаються з показниками виробника насіння?

Олексій Сергієнко: Ці показники ми обов’язково перевіряємо у власних лабораторіях. Розумієте, вміст протеїну залежить як від генетики, так і від технології. На сьогодні селекціонер, котрий виводить на ринок гібрид, може давати в описі гібриду той протеїн, який було досліджено в процесі вирощування у якихось державних лабораторіях, державних установах на сортоділянках, де немає можливості вносити повністю великий вміст азоту, фосфору, калію, сірки, інших елементів живлення. То наші показники протеїну вищі, ніж ті показники, які відзначені в каталогах оригінатора. Завдяки технології можна досягти вищого вмісту протеїну.

SuperAgronom.com: Що можете сказати про нішеві культури. Яке місце вони займають на ваших полях? 

Олексій Сергієнко: Безумовно ми займаємося й нішевими культурами: квасоля, сочевиця, нут. Але це тимчасово. В бізнесі ці культури дають тимчасовий ефект. Це більше підходить, скажімо, для фермера, який вирощує 10-15 га квасолі, він її може продати, а на наступний рік немає ціни, він буде вирощувати коріандр чи гарбузи. А ми не можемо собі дозволити такого через те, що в нас промислова сівозміна, в нас великі обсяги, тож головна мета – це отримати зерно для виробництва якісних кормів для птиці. І для цього повинна бути така сівозміна, щоб отримувати якісний та стабільний результат. Нішеві – це десь на підвіконні вирощувати для задоволення, а в світі вони ніколи не матимуть такої ж ваги, як основні культури.  Існує ж прислів’я «100 років мак не сіяли і голоду не мали». Тому так само і з нішевими культурами.

SuperAgronom.com: Які плани маєте на найближче майбутнє щодо розподілу посівних площ, чи плануєте вводити якісь нові культури?

Олексій Сергієнко: Ми вивчаємо досвід інших холдингів, бачимо, хто чим займається. Енергетична верба, міскантус, гарбузи, коріандр, з’являється постійно щось нове. Але сьогодні ми живемо в кліматичних умовах України, де все життя вирощували основні культури, якими потрібно займатися. Просто слід технологію настільки ідеально адаптувати, щоб вона давала постійний високий прибуток. Безумовно, всі будуть займатися якимись нішевими культурами, і ми цим можемо займатися, я не виключаю, що будемо вирощувати щось нове. У нас є приклад підприємства «Зернопродукт» на Вінниччині, який у Гайсинській філії в минулому році вирощував столові буряки, цукрову кукурудзу, кавуни, гарбузи. Це соціальний проект, тому що там є люди, які повинні постійно працювати на полі й отримувати заробітну плату, але високого економічного результату там немає.

SuperAgronom.com: Що ж до врожайності основних культур? Які ставите цілі найближчим часом?

Олексій Сергієнко: Рік не найгірший і не найкращий. По урожайності сої ми отримали 3 т/га з площі майже 40 тис. га, це непоганий результат. Але з погляду економічної ефективності великої радості чи задоволення там і нема. Впали ціни на сою – немає результату – немає прибутку. Хоча за меншої врожайності в минулі роки можна було отримувати близько $500-600 прибутку.

Якщо говорити про урожайність кукурудзи, то в нас високий урожай, з площі 122 тис. га ми отримали 10 т/га і більше. Це не перший подібний результат, ми вже й більші результати мали, по 11 т/га, наприклад 2011 рік, деякі поля тоді давали й по 17 т/га кукурудзи. Я вам скажу так: ми маємо хороші результати щодо урожайності, але за низкою показників не виходимо на план, який би задовольняв.

Я не знаю, мабуть, немає в Україні підприємства, яке було би задоволене результатами цього року, тому що пішла тенденція в світі на зменшення вартості продукції, особливо, кукурудзи. Коли немає реалізації, коли заповнені всі склади, всі елеватори, багато ще кукурудзи в інших холдингах стоїть на полі під снігом. Хоча й результати досить високі. Я особисто задоволений, що в цьому році технологія спрацювала і дала ефект в отриманні врожайності, та могло бути й краще. Тобто, запас ще існує, щоб реалізувати в наступних роках. Є куди рости.

SuperAgronom.com: Як взагалі добираєте насіння, ЗЗР, добрива для своїх господарств?

Олексій Сергієнко: Я знаю, що багато моїх колег використовують генеричні ЗЗР. Пов’язано це з оптимізацією ресурсів. Але ми на сьогодні все-таки, маючи як головний продукт м'ясо птиці та вирощуючи всю продукцію для того, щоб уся ця птиця отримувала якісний корм, приділяємо велику увагу тому, щоби застосовувати виключно якісні оригінальні продукти.

Безумовно, ми повинні шукати якісь ніші для того, щоб зменшити витрати. Ми це робимо. Щороку використовуємо в невеликих дослідженнях і постпатентні продукти, але не працюємо з сумнівними продуктами, які можуть бути на ринку. Тільки перевіривши й отримавши якусь історію продукту, ми можемо вирішувати, застосовувати його чи ні. Є така заповідь Гіппократа в медицині «Не нашкодь». Це точно так само повинно бути в агрономії. Ти можеш робити все, аби тільки не нашкодити. Тому що застосувавши сумнівний продукт, ти вже нічого не зробиш, щоб потім ці заражені ґрунти очистити. І матимеш потім післядію й усі інші проблеми. Тому працюємо виключно з перевіреними якісними продуктами. Наш професійний обов’язок – довіряй, але перевіряй. Якщо ти навіть фермер, якщо маєш 50 чи 100 га, ти можеш помилитися, але тільки один раз. Бо за цим стоять продукти, які потрапляють потім на стіл, за цим стоїть здоров’я людей, перш за все.

Можна помилитися раз, але права на дві помилки в агрономії, як і в медицині, не буває. Тому що в медицині, якщо ти помилився, це може призвести до фатальних наслідків для здоров’я і життя людини. А в агрономії помилка призводить також до зниження результату на полі, фінансового фіаско. Тож потрібно все під мікроскопом дивитися, перевіряти.

SuperAgronom.com: Скільки років можуть вирощуватися певні гібриди (сорти) на полях? Наприклад, кукурудза?

Олексій Сергієнко: Як показує світовий досвід, кожен сорт чи гібрид має якийсь термін комерційного життя. У зв’язку з тим, що генетика пішла вперед і вийшла на молекулярний рівень, сьогодні селекція і виробництво того чи іншого генотипу – це питання короткого часу. За рахунок селекційних процесів, які контролюються вже на молекулярному рівні, селекціонер може отримати дуже велику когорту сортів чи гібридів і впроваджувати їх у виробництво. Я, наприклад, помітив, що ми той чи інший гібрид максимально вирощуємо близько 5-6 років. А потім з’являються нові гібриди, нові генотипи, які стійкі до посухи, до інших стресових факторів, і це не модифіковані, це гібриди звичайної селекції. Сорти озимої пшениці, які сьогодні можуть давати 12-15 т. Безумовно, ще 10 років тому це було проблемою, тому що не так наука далеко пішла. Сьогодні можна міняти кожного року той чи інший сорт. Просто не помилитися, взяти новий, і він буде давати результат. Та оскільки існує економіка сорту/гібриду, ми вкладаємо кошти в його випробування, дивимося його адаптивні властивості, ґрунтово-кліматичні характеристики. Тому ми десь до 5 років вирощуємо той самий гібрид кукурудзи чи соняшнику. Це не мої навіть слова, це дослідження, що комерційний вік становить близько 5 років. Виходимо і з економічної доцільності, й з агрономічної.

SuperAgronom.com: Чи застосовуєте якісь біопрепарати? Які саме?

Олексій Сергієнко: Ми, як компанія, котра завжди хоче бути попереду, завжди відслідковуємо ці світові тренди й випробовуємо різні біодеструктори стерні, ми працюємо з новими інокулянтами, в цілому щороку всі підприємства використовують той чи інший біологічний продукт. Постійно відслідковуємо, що робиться в світі, відвідуємо ті чи інші країни, Південну Америку, яка пішла дуже далеко у сфері біологічних продуктів, країни ЄС.

SuperAgronom.com: Які новітні технології вже застосовують в компанії та які б хотіли запровадити у недалекому майбутньому?

Олексій Сергієнко: Мені здається, що сьогодні цифрові технології вже всі знають, від студента першого курсу до найвідомішого агронома якогось холдингу. Сьогодні займаються ІТ-технологіями в сільському господарстві всі. Просто всі. І ми безумовно не відстаємо, а хочемо бути попереду, в нас уже розробляються певні цифрові програми для роботи в полі. Я вважаю так: планшети та комп’ютери ніколи в житті, це гарантовано, не замінять гарного, мудрого агронома на полі. але вони дуже хороші як засіб для роботи, для допомоги, бо ми сьогодні працюємо з дуже великими обсягами матеріалу. Нині для того, щоб проаналізувати ті ж самі досліди, дослідні ділянки, без роботи з комп’ютером, з цифровими програмами просто неможливо.

Також ми вже перейшли майже на 100% на систему точного землеробства, точного висіву. Та ж сама система Precision Planting, про яку всі знають і говорять. Наші сівалки майже всі переобладнані на систему точного висіву. Ми сьогодні маємо урожай кукурудзи з площі 122 тис. га 10 і більше т/га, це вже як в США. І я вам скажу, що тут завдячуючи і нашим інноваціям в плані цифрових технологій.

Сьогодні ми хочемо, щоб агроном отримував усе передове, що є, і використовував це для підвищення результативності, щоби планшет чи смартфон йому просто допомагали в роботі. Час іде вперед, ми просто відчуваємо, що світ змінюється, тож ми повинні також змінюватися, щоб не відстати.

SuperAgronom.com: Які проблеми завдають вам найбільшої шкоди?

Олексій Сергієнко: Казав один філософ: «Немає проблем, всі вони надумані». А один із моїх вчителів сказав: «Якщо ти хочеш побачити свою проблему, то подивися в дзеркало» (сміється). Це, мабуть, найважче ваше запитання. Бо якщо ти професіонал, ти не повинен наперед завчасно готуватися до якоїсь проблеми, ти не повинен її допускати. Кажуть, що дурень вчиться на своїх помилках, розумний – на чужих, а мудрий помилок не допускає. Але я не буду чесним, якщо скажу, що проблем немає. Сьогодні в агроценозах з’являється безліч нових шкідливих організмів. І нам до цього треба готуватися, адже хто не буде готуватися, той матиме величезні проблеми.

Сьогодні на Україну наступає діабротика, в західних країнах і США це величезна проблема, до неї потрібно бути готовим і з точки зору технології, і з точки зору фінансів. Це великі витрати на захист. Також ми вже маємо проблеми з вірусами на полях. Є віруси на ріпаку, про які не всі кажуть і від яких важко захистити посіви. Маємо проблеми з вірусами на соняшнику, на пшениці, котрі навіть ідентифікувати важко пересічному агрономові. Він навіть не підозрює, що вони існують. Як у медицині з’являються нові хвороби, інфекції, так і в агроценозах. Сьогодні дійсно це проблема.

Не всі розуміють, що є проблема кислотності ґрунтів, Україна ніколи не отримає високі показники врожайності як країна, якщо не побореться з кислотністю ґрунтів та їхнім ущільненням. Сьогодні маємо 60-70% кислих ґрунтів по країні. І заходи з їхнього розкислення чи меліорації майже не вживаються. Ресурси, які вкладають акціонери в землю на кислі ґрунти, на 50% неефективні.

Маємо проблему з ущільненням, але мало хто займається розущільненням, бо техніка дорого коштує, а головне – немає розуміння, що це сьогодні світова проблема.

Ну, і клімат. Сьогодні ми зрошення на всіх полях не зробимо, це дуже великі інвестиції, але до цього треба прагнути. Без зрошення через 20 років, а можливо й раніше, будемо недоотримувати до 30-50% урожаю на полях. Та є ще інша проблема – дефіцит води. Тут також потрібно дивитися, який ти повинен напрям обрати, чи іригацію, чи краплинне зрошення.

Тому проблема багато є, але якщо ти готуєшся, якщо ретельно вивчаєш, потім легше буде боротися.

SuperAgronom.com: Чи маєте якусь улюблену культуру особисто для себе? Чому саме вона?

Олексій Сергієнко: Не ви перші питаєте, я традиційно скажу: запитайте у матері, чи є у вас улюблена дитина, точно так само й у агронома культура. Є культури, які агроном, наприклад, любить з погляду технологічності, якісь – із точки зору біологічних властивостей, якісь – з енергетичності. У мене особисто немає улюбленої культури, всі культури хороші, всі.

Наприклад, узяти зовсім на сьогодні нетрадиційну в Україні культуру – люцерну. От коли вона квітує, ви зайдіть в те поле, і подивіться, що там відбувається. Там відбувається життя, там всі комахи-запилювачі, там іде такий чудовий процес життя, який мало хто помічає. Мені подобаються всі культури, але є культури, з якими ти дійсно отримуєш задоволення в плані досягнення якихось результатів.

Я за свій вік отримував особисто більш ніж 20 т/га кукурудзи, більше 6 т/га соняшнику, понад 6 т/га озимого ріпаку. Не на ділянці, а на цілому полі. І ось сьогодні хочеться отримати особисто мені озимої пшениці 15 т/га з поля за 100 га чи й більше. От чомусь по озимій пшениці найбільший результат у моїй практичній діяльності був 11 т/га, це я отримав у 2007 році в Сумському районі Сумської області у «Райз-Агро». Але сьогодні хочеться отримати 15 т/га пшениці. Тому відповідь така: улюблених культур я не маю, але є амбіції щодо низки культур отримати результат. Поки ти працюєш агрономом, це той результат, який уже отримали колеги з Німеччини, з Англії… 30 т/га кукурудзи ми в Україні не отримаємо, це фантазія, а от 20 т/га отримати можна, хай це буде зрошення. От ми отримували вже в МХП у Черкаській області в 2011 році на демо-ділянках. І 17 т/га – на великому полі промисловому. Якщо ти не маєш досягнень, не прагнеш до них, як же вчити молоде покоління агрономів? Неможливо вимагати від учнів тих результатів, яких ти сам не досягнув.

SuperAgronom.com: Яким технологіям обробітку ґрунту надаєте перевагу, чи випробовуєте в себе no-till, strip-till, чи більше схиляєтеся до класичних методів?

Олексій Сергієнко: Мені всі технології подобаються, я пройшов за роки роботи багато компаній, оці ось амбіційні адміністративні напрями технологій. Для кожної зони, для кожного ґрунту, для кожного регіону, для кожного поля є свій обробіток. Якщо ти хочеш застосувати no-till, поїдь у США, тільки не на один день, а на місяць. І поїдь, подивися, як зараз працюють фермери, які працювали з no-till 15-20 років, що кажуть про це. Цей досвід уже можна вивчати. Strip-till – будь ласка, використовуйте, вивчайте це, але тільки потрібно наперед вивчати й ті помилки, які були. Ми використовуємо сьогодні strip-till, але фрагментарно, для вивчення технології. Особливо на схилах, у зоні холодного Поділля, застосовуючи хорошу якісну техніку. Тому що для нас саме головне – бути стабільними в отриманні якісного продукту. Для того, щоб бути стабільним, необхідно використовувати ті технології, які дають цю стабільність. Виживе той, хто вірить в авторитет істини, але не той, хто вірить в істину авторитету.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Олена Басанець, SuperAgronom.com