Солонці

2154

Солонці — це ґрунти, що містять у своєму складі велику кількість обмінного Na (більше 15% від ємності поглинання) або інколи Mg (більше 40% від ємності поглинання) в ілювіальному горизонті.

Інтерактивна карта грунтів України

Солонцюватість (осолонцювання) — це процес, який полягає в змінах структурного стану всього ґрунтового профілю, у зв’язку з диспергацією ґрунтових колоїдів (гумусу і глинистих часток) під впливом натрію і при зниженні концентрації легкорозчинних солей у ґрунтовому розчині (розсолення). Солонці і солонцюваті ґрунти мають погані фізико-механічні властивості, які пов'язані з насиченням колоїдного комплексу обмінним натрієм (більше 5% від ємності поглинання), лужною реакцією ґрунтового розчину.

Будова та класифікація солонців

Профіль солонцюватих ґрунтів чітко розподіляється на елювіальний та ілювіальний горизонти. Він поділяється на ряд чітко виражених горизонтів: гумусово-елювіальний (надсолонцьовий ) А1, солонцьовий (ілювіальний) В1, підсолонцьовий В2, ґрунтоутворюючу породу С. Потужність гумусового горизонту від 2-3 до 20-25 см і його колір у солонців сухостепової зони світло-бурий, бурий або буроватосірий, а у солонців степової і лісостепової зон – темно-сірий, а іноді чорний.

Солонцьовий горизонт має потужність від 7-12 до 25 см і більше та колір темно-бурий або бурий з коричневим відтінком. Підсолонцюватий горизонт більш світлого забарвлення та містить гіпс і карбонати.

Солонці поділяють на 3 типи:

Автоморфні — ґрунти, що формуються в умовах глибокого залягання ґрунтових вод. Утворення їх пов'язане з виходом засолених ґрунтоутворюючих порід.
Напівгідроморфні — ґрунти, формуються на першій і другій надзаплавних терасах, в приозерних зниженнях в умовах додаткового або змішанного зволоження, де залягають ґрунтові води на глибині 3-6 м.
Гідроморфні — ґрунти, формуються в заплавах річок, під луговою солонцьовою рослинністю.

Властивості солонців

Солонці характеризуються сильнолужною реакцією, що пояснюється змістом у них соди. У природі зустрічаються солонці всіх типів засолення: хлоридні, сульфатні, змішані, гіпсові. Солончаки, що містять солі натрію, під час відсутності солей кальцію при промиванні переходять у солонцеві ґрунти. Солонцеві ґрунти з більшим вмістом поглиненого натрію в присутності вуглекислого газу й води переходять у солончаки.

У даних грунтах рослинність сухостепова солестійка з глибокою кореневою системою, з незначною біомасою, високою зольністю: полин, кохія, камфоросма, ромашник, типчак.

У сільському господарстві солонці без меліорації використовувати неможливо. Тому, завданням меліорації є вилучення Na із ГПК, при цьому буде нейтралізуватись лужна реакція, проходити гідрофобізація й коагуляція колоїдів і в такий спосіб зменшуватимуться негативні властивості та режими даних грунтів.