Озимі зернові в рисових чеках на Херсонщині. Як тут отримують рекордні показники урожайності

Цього року ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор», що на Херсонщині, отримало рекордну в Україні врожайність озимого ячменю  — 11,7 т/га. З площі 3,2 га було зібрано 37445 кг зерна сорту Валькірія.

Дізнайтесь більше про вирощування озимих пшениці та ячменю в рисових чеках на півдні нашої країни, нюанси та переваги цієї технології, непопулярність сортів твердої пшениці, економічну вигоду та рекордні врожаю ячменю озимого. SuperAgronom.com поспілкувався про це з Юрієм Томащуком, головним технологом насіннєвого господарства ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор» та Іваном Яцко, регіональним представником компанії CHEMISCHE GUTER. 

Посіви озимого ячменю на полях ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор»

Технологія вирощування озимих зернових культур

Вирощують озимі культури на зрошувальних землях у с. Тарасівка Херсонської області. Земельний банк господарства у двох районах сягає близько 1600 га пайових земель. Ґрунти на полях підприємства — солонці. У цьому сезоні врожайність озимої пшениці 7,9-9,8 т/га, а озимого ячменю — 10,2-11,7 т/га. 

«Зернові ми розпочали сіяти заради цікавості, аби спробувати. Спочатку  мали врожайність 5,7 т/га, потім 6,9 т/га, а зараз хочемо йти на рекорд. Цьогоріч могли б мати 11-12 т/га пшениці, якби не вдарили морози до -6 °C, коли було вже 2 міжвузля. Як розрізали рослину, то колос був коричнево-чорний. Фермери 2-3 т/га врожаю втратили через похолодання», — стверджує головний технолог ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор».

Юрій Томащук, головний технолог насіннєвого господарства ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор»

Іван Яцко зазначив, що господарства зазнали серйозних втрат, коли після морозів дискувати поля та сіяли соняшник, не маючи вологи, а фермери, які залишили посіви на богарних землях Херсонщини, збирали по 4 т/га.

«У ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор» ми теж маємо богарні землі, де вирощуємо тверді сорти пшениці озимої Континент і Блискучий. Вона не кущиться. Її потенційна врожайність 4,5 т/га, а ми маємо 7,9-8,5 т/га», — додав Юрій Томащук.

Але технолог зазначив, що більшість господарств в Україні не хочуть вирощувати тверді сорти пшениці, тому що важко на сьогодні знайти ринок збуту і врожайність такої пшениці нижча, ніж м'яких сортів.

У господарстві двопільна сівозміна: 50% рису та 50% зернових. Юрій Томащук відзначив, що прибуток від зернових у господарстві на рівні як і від рису. У чеках намагались вирощувати також сою, ріпак та соняшник. Головний технолог зауважив, що вирощування рису в монокультурі призводить до певних негативних наслідків.

«Цьогорічні погодні умови дуже вплинули на розвиток хвороб і шкідників, адже їх більше, ніж цього хотілось би. Зима була тепла, все пережило», — додав пан Юрій.

Проводять дискування, потім культивацію, а тоді вже здійснюють сівбу. Як посіяли культуру коткують поле. А секретом успіху Юрій Томащук назвав запас вологи в чеках після рису. Цьогоріч у господарстві не підтоплювали пшеницю та ячмінь. 

Система захисту та живлення пшениці та ячменю

Головний технолог зазначив, що у господарстві все роблять на випередження, враховуючи термін дії діючої речовини та погодні умови. Проводять аналіз ґрунту.  60% добрив вносять з осені під сівбу, дають 60% азоту, 100% фосфору та калію. Здійснюють перше підживлення по мерзлоталому ґрунту, а друге — в рядок вносять  селітру та карбамід сівалкою за методом Бузницького. 

Посіви пшениці на полях ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор»

Для ефективного росту та розвитку озимих зернових у господарстві під час вегетації рослини здійснюють листкове підживлення та вносять мікро- та макроелементи. Проводять протруювання насіння, інсектицидний та гербіцидний захист культур, а також користуються піретроїдами.

«Насіння і зернових, і рису ми протруюємо трьохкомпонентним фунгіцидним протруйником Бенефіс, що захищає кореневу систему і сприяє росту та розвитку культури. Він має комбіновану дію, яка ефективна як проти зовнішньої, так і внутрішньої ін­фекції, а також проти хвороб, що вражають рослину в пізні фази росту. Особливо добре він бореться з кореневими гнилями. Після повного видалення бур'янів — прополки, через 14 днів проводимо підживлення», — розповів головний технолог підприємства.

Бенефіс — препарат на основі мікроемульсії, містить три діючі речовини — металаксил, тебуконазол і імазаліл, що дозволяють забезпечити високий рівень фунгіцидної активності і подовженої  захисної дії. 

«Також на зернових у господарстві використовували інсектицидний протруйник Імідор Про (д.р. — імідаклоприд). У баковій суміші з Бенефісом препарати підвищують схо­жість та енергію росту, сти­мулюють швидкий дружній старт, зміцнюють кореневу систему, збільшують кількість як основних так і бічних корінців, знижують негативний вплив діючих речовин на ростові процеси рослин», — зауважив Іван Яцко, регіональний представник компанії CHEMISCHE GUTER у Херсонській області.

Юрій Томащук зазначив, що у господарстві здійснюють лише авіаобробки посівів, що дозволяє рівномірно з 4:30  ранку до 11:00 обробити 500 га.

«Протягом 5 років ми плануємо мінімум 3 фунгіцидні внесення на ячмені та 2 на пшениці препаратами Титул Дуо, ККР та Беназол. Ще культури не виросли, а ми вже знаємо, коли і чим будемо обробляти. У господарстві завчасно купуємо всі засоби захисту рослин», — зазначив Юрій Томащук і додав, що вже протягом 6 років для захисту пшениці та ячменю вони використовують препарати CHEMISCHE GUTER. 

Юрій Томащук додав, що фунгіциди Титул Дуо та Беназол не лише борються з проблемами, але й не створюють стрес, що дозволяє збільшити врожай за рахунок збереження потенціалу культури.

Інсектицидний захист у господарстві представлений використанням контактно-шлункового системного інсектициду Кінфос. 

Як зазначив Іван Яцко, в регіоні, зазвичай, з виходу з зими розвивається борошниста роса, потім з певною сумою температур та вологістю виникає іржа чи грибкові захворювання. З цими хворобами ефективно борються Беназол та Титул Дуо.

«У господарстві вносили бор-11+фульвокислоти. Багато аграріїв цей мікроелемент вносять на ріпаку, коли бачать розтріскування, або на соняшнику, щоб була повна корзина, але забувають, що бор потрібен і для зернових, адже він відповідає за розвиток колосових квіток, а також не­обхідний для роз­вит­ку ме­ри­с­тем», — зауважив Іван Яцко.

Варто зазначити, що посухи навесні можуть негативно впливати на кількість бору в  ґрунті. Невеликі дози бору позитивно впливають на формування зерна та знижують осипання, а його не­ста­ча не тільки не­га­тив­но впли­ває на вро­жайність ози­ми­ни, а й зни­жує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

«Воду ми використовуємо з Дніпра, то кислотність її 7,5-9%, а нам потрібно 5,5-6%, тож користуємось вже 2-ий рік pH-контролем — регулятором кислотності, що покращує якість води», — підсумував пан Юрій.

Також головний технолог стверджує, що ще недавно на рН-контроль ніхто не звертав уваги, але з часом і самі виробники почали зазначати на препаратах необхідну кислотність. 

«На систему захисту 1 га пшениці ми витрачаємо майже 24 тис. грн, а на ячмінь трохи більше — до 25 тис. грн. Результат дії цих препаратів і ціна нас влаштовує, тому оптимізовувати цю статтю витрат не плануємо», — додав головний технолог підприємства.

Врожайність сортів пшениці та ячменю у господарстві

У господарстві зосередились на вирощуванні сортів пшениці озимої та ячменю озимого одеської селекції, яка користується попитом і показує себе найкраще на полях регіону.

«Це врожайність усіх сортів, що потрапили під морози. Пшениця в зиму увійшла великою і ми постраждали. Рядові посіви, які були менші та пізніше посіяні, вистояли краще. Ячмінь впав», — зазначив Юрій Томащук. 

Врожайність сортів озимої пшениці:

• Нива Одеська — 9,8 т/га;
• Зиск — 9,6 т/га;
• Катруся одеська — 9,3 т/га;
• Мудрість одеська — 8,6 т/га;
• Щедрість одеська — 8,8 т/га;
• Відповідь одеська —  8,8 т/га;
• Октава одеська — 8,5 т/га;
• Кірія — 8,4 т/га;
• Континент — 7,9 т/га;
• Блискучий — 8,5 т/га.

Врожайність сортів озимого ячменю:

• Валькірія — 11,7 т/га;
• Снігова королева — 10,8 т/га;
• Достойний — 10,2 т/га.
  

©Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020