Солоді

697

Солоді — це гідроморфні або напівгідроморфні ґрунти з різко диференційованим профілем, яскраво вираженим освітленим горизонтом Е, з наявним ввібраним Na та лужною реакцією в горизонті з карбонатами і легкорозчинними солями в нижній частині профілю.

Інтерактивна карта грунтів України

Осолодіння — процес інтенсивного руйнування (гідролізу) ґрунтової маси в результаті заміни обмінно-поглиненого натрію (Na+ ) у колоїдному комплексі іоном водню (Н+ і вилуговування продуктів руйнування). Розвивається під впливом застоювання води на поверхні ґрунту, особливо у замкнених зниженнях рельєфу. Солоді і осолоділі ґрунти, які при цьому утворюються, мають оглеєний профіль з добре вираженим гумусоелювіальним та ілювіальним горизонтами. Реакція ґрунтового розчину у верхній частині профілю кисла, а з глибиною може переходити до нейтральної.

Будова солодей

Профіль солоді різко диференційований на горизонти.

А0 – лісова підстилка або дернина;
А2 – осолоділий, білястий з залізисто-марганцевими новоутвореннями.
А2В – темно-бурий з білястими плямами або патьоками, ущільнений;
В – ілювіальний, темно-бурого або бурого кольору, щільний, в'язкий.
С – ґрунтоутворююча порода жовто-бурого кольору.

Верхній осолоділий горизонт бідний на мулисті фракції, а ілювіальний збагачений ними. Вміст гумусу коливається від 1,5 до 10% і вище. Значний відсоток приходиться на фульвові кислоти. Ємність поглинання в осолоділому горизонті невисока – 10-15 м-екв, в ілювіальному підвищується до 30-40 м-екв на 100 г ґрунту. В складі поглинених катіонів переважають кальцій, магній, також є натрій і водень. Реакція у верхніх горизонтах кисла, в нижніх – близька до нейтральної або лужна. Міститься незначна кількість водорозчинних солей.

Тип солодей поділяють на 3 підтипи: солоді лучно-степові, лучні та лучно-болотні. На роди підрозділяються з урахуванням залишкових ознак солонцюватості та засолення ( безкарбонатні, незасолені та несолонцюваті, слонцюваті та солончакуваті ).

Властивості солоді

Солоді утворюються із солонців шляхом деградації їх в результаті заміщення обмінного натрію або водню. В умовах лужної реакції, яка виникає в процесі взаємодії вивільненого з обмінної форми натрію з вуглекислотою, відбувається руйнування поглинаючого комплексу. В утворенні солодей велика роль належить явищам анаеробіозису, які розвиваються при надлишковому зволоженні.

Клімат території розповсюдження солодей суббореальний або субтропічний субгумідний або субаридний, тип водного режиму періодично промивний з тимчасовим поверхневим перезволоженням. Рельєф – винятково понижені елементи (наприклад, поди півдня України, лимани), безстічні рівнини. Рослинність гідрофільна: осика, береза, осока, різнотравно-злакові або заболочені луки, на поверхні – водорості. Грунтотворні породи різноманітні за генезисом, переважно – засолені, карбонатні, оглеєні.

Солоді в сільському господарстві використовуються мало, оскільки вони володіють низькою потенціальною родючістю: несприятливий для сільськогосподарських культур водний режим, бідність елементами живлення. Трав'янисті екосистеми на солодях можна використовувати як сінокоси та пасовища, а ліси – як джерело деревини й водоохоронні угіддя. Але в ряді випадків ці грунти все ж потрібно меліорувати й використовувати в землеробстві: регулювання водно-фізичних властивостей та водно-повітряного режиму за рахунок глибокого розпушування та внесення органічних добрив, вапнування, збагачення колоїдами (внесення сапропелю); часто використовують землювання з безполицевою оранкою й розпушуванням на дрібних плямах солодей.