Малорічні бур’яни

Малорічні бур’яни — це зелені бур'яни, які розмножуються лише насінням, що достигає в кінці одно-дворічного життєвого циклу з наступним відмиранням надземних і підземних органів.

Малорічні бур’яни в свою чергу поділяються на ефемери, однорічні і дворічні, а однорічні – на ярі, зимуючі і озимі. У малорічних бур’янів повний цикл розвитку триває 1 – 2 роки.

Читати по темі: Вплив покривних культур на боротьбу з бур'янами (американський досвід)

Ефемери – це малорічні бур’яни з дуже коротким періодом вегетації (45-60 днів), здатні давати за сезон кілька поколінь. 

До них відносяться: могерець або зірочник середній (мокриця), який росте на зволожених ґрунтах на городах, садах, зріджених посівах тощо. Одна рослина могерецю може дати до 25 тис. насінин, які зберігають життєздатність у ґрунті до 30 років.

Специфічним заходом боротьби з бур'янами цієї біологічної групи є частий поверхневий обробіток для підтримання ґрунту в розпушеному стані, особливо у дуже вологих місцях

Ярі ранні бур’яни проростають рано навесні, здатні витримувати тимчасові низькі температури. Якщо сходи з’являються восени, вони гинуть після перших заморозків, якщо проростають навесні, то плодоносять і відмирають у тому ж році. 

До цієї біологічної групи належать: вівсюг звичайний, гірчиця польова, гречка витка березковидна, редька дика тощо. Засмічують в основному ярі культури (яру пшеницю, ярий ячмінь, овес, горох). 

Для боротьби з ранніми ярими бур'янами застосовуються більш пізні строки сівби та післясходове боронування посівів.

Ярі пізні бур’яни (післяжнивні) – рослини короткого дня, насіння яких проростає при стійкому прогріванні ґрунту і масові сходи з’являються при температурі +10-14°С. Повна зрілість їх настає в другій половині літа та восени. Загальним для всіх ярих бур’янів є те, що при з’явленні їх сходів восени вони гинуть після перших заморозків.

До них належать мишій сизий і зелений, куряче просо (плоскуха звичайна), різні види лободи і щириці, чистець однорічний, галінсога дрібноквіткова тощо. Засмічують переважно посіви пізніх зернових (просо, кукурудза) та просапних культур (цукрові бур’яни, соняшник, картопля). 

Основними заходами боротьби з такими бур'янами є метод провокації насіння до проростання в післяжнивний період і знищення проростків наступними обробітками, досходове і післясходове боронування посівів пізніх ярих культур.

Зимуючі бур’яни – це рослини, для яких умови перезимівлі не мають значення. За своїми біологічними особливостями займають проміжне положення між ярими і озимими бур’янами. Зимуючі бур’яни закінчують вегетацію при ранніх весняних сходах у тому ж році, а при пізніх сходах здатні зимувати у будь-якій фазі росту. Якщо насіння проростає рано навесні, то вони розвиваються як ярі, а якщо влітку чи восени, то вони перезимовують і продовжують розвиток навесні, як озимі. 

До цих бур’янів відносять: волошку синю, ярутку польову, пастушью сумку, сокирки польові, триреберник не пахучий та ін.

Для попередження поширення зимуючих бур'янів уникають повторних посівів озимих культур, а для боротьби з ними проводять боронування ярих і посівів озимих хлібів після весняного відростання рослин

Озимі бур’яни – це рослини, які для свого розвитку потребують подовженого періоду з поступовим зниженням температури. Вони з’являються у кінці літа – восени, зимують у фазі кущіння або розетки і закінчують розвиток у наступному році. За циклом розвитку вони аналогічні озимим культурам, посіви яких найчастіше забур’янюють. Перезимовують у вегетуючому стані. 

До цієї групи належать: метлюг звичайний, ячмінь мишачий і заячий, твердо колос стиснутий.

Основними заходами боротьби з озимими бур'янами є уникнення повторних посівів озимих культур, весняне боронування.

Дворічні бур’яни – живуть 2 роки, розмножуються лише насінням, що утворюється на другий рік. Сходи з’являються навесні, протягом першого літа утворюється прикоренева розетка листків, нагромаджуються поживні речовини у корені, восени надземна частина відмирає і тільки на другий рік рослина росте, цвіте, плодоносить і гине. 

До них належать: буркун білий і жовтий, блекота чорна, болиголов плямистий, морква дика, петрові батоги. 

Для запобігання засміченню сільськогосподарських угідь дворічними бур'янами їх скошують до цвітіння в місцях найбільшого поширення