Лущення (лущення стерні)

Лущення — обробіток ґрунту після збирання попередньої культури, який забезпечує подрібнення, розпушування, перевертання та перемішування ґрунту, підрізування бур'янів та загортання їх решток у верхньому шарі ґрунту. 

Головним завданням лущення є збереження та нагромадження вологи в ґрунті, знищення бур’янів і шкідників, активізація мікробіологічних процесів, загортання післяжнивних решток й добрив. Лущення сприяє високій якості наступної оранки і помітно зменшує питомий опір ґрунту. 

Лущення стерні — важливий агротехнічний прийом, який сприяє збереженню вологи в ґрунті, зниженню забур’яненості полів і поліпшенню санітарного стану поля.

Проводять його на глибину до 16 см лемішними і дисковими лущильниками. Лемішні лущильники – це зменшена копія полиневого плуга без передплужників. Дискові лущильники менше перевертають грунт, гірше підрізують бур’яни, ніж лемішні, але добре підрізають горизонтально розміщені кореневища. Лемішні лущильники, використовують на полях, забур’янених багаторічними бур’янами, а дискові лущильники у боротьбі з малорічними бур’янами. Здебільшого кращу якість лущення забезпечують лемішні знаряддя.

Читати по темі: АГроПолігон John Deere. Пшениця у Криниці: лущення стерні

 Лущення виконують для: 

• знищення сходів післяжнивних бур’янів; 
• підрізання стерні і коріння багаторічних бур’янів; 
• неглибоке загортання насіння бур’янів у ґрунт, для знищення їх сходів наступним обробітком; 
• для знищення збудників хвороб та шкідників, що живуть на стерні;
• розпушення верхнього шару ґрунту для збереження запасу вологи в необробленому шарі ґрунту; 
• сприяння кращому проникненню атмосферних опадів у глибокі шари ґрунту;
• посилення доступу повітря для життєдіяльності мікроорганізмів (головним чином азотфіксуючих бактерій), що сприяє накопиченню поживних речовин у ґрунті. 

Агротехнічні вимоги на якість лущення стерні: 

• належна глибина і строки виконання; 
• повне підрізування бур’янів; 
• відсутність огріхів. 

Основні показники якості лущення: 

• вчасне виконання робіт; 
• належна глибина; 
• повнота підрізання бур’янів; 
• ступінь загортання післяжнивних решток; 
• ступінь розпушування лущеного шару ґрунту; 
• вирівняність поверхні ґрунту; 
• якість обробітку поворотних смуг і меж поля.