Лущення (лущення стерні)
Лущення — обробіток ґрунту після збирання попередньої культури, який забезпечує подрібнення, розпушування, перевертання та перемішування ґрунту, підрізування бур'янів та загортання їх решток у верхньому шарі ґрунту.
Головним завданням лущення є збереження та нагромадження вологи в ґрунті, знищення бур’янів і шкідників, активізація мікробіологічних процесів, загортання післяжнивних решток й добрив. Лущення сприяє високій якості наступної оранки і помітно зменшує питомий опір ґрунту.
Лущення стерні — важливий агротехнічний прийом, який сприяє збереженню вологи в ґрунті, зниженню забур’яненості полів і поліпшенню санітарного стану поля.
Проводять його на глибину до 16 см лемішними і дисковими лущильниками. Лемішні лущильники – це зменшена копія полиневого плуга без передплужників. Дискові лущильники менше перевертають грунт, гірше підрізують бур’яни, ніж лемішні, але добре підрізають горизонтально розміщені кореневища. Лемішні лущильники, використовують на полях, забур’янених багаторічними бур’янами, а дискові лущильники у боротьбі з малорічними бур’янами. Здебільшого кращу якість лущення забезпечують лемішні знаряддя.
Читати по темі: АГроПолігон John Deere. Пшениця у Криниці: лущення стерні
Лущення виконують для:
- знищення сходів післяжнивних бур’янів;
- підрізання стерні і коріння багаторічних бур’янів;
- неглибоке загортання насіння бур’янів у ґрунт, для знищення їх сходів наступним обробітком;
- для знищення збудників хвороб та шкідників, що живуть на стерні;
- розпушення верхнього шару ґрунту для збереження запасу вологи в необробленому шарі ґрунту;
- сприяння кращому проникненню атмосферних опадів у глибокі шари ґрунту;
- посилення доступу повітря для життєдіяльності мікроорганізмів (головним чином азотфіксуючих бактерій), що сприяє накопиченню поживних речовин у ґрунті.
Агротехнічні вимоги на якість лущення стерні:
- належна глибина і строки виконання;
- повне підрізування бур’янів;
- відсутність огріхів.
Основні показники якості лущення:
- вчасне виконання робіт;
- належна глибина;
- повнота підрізання бур’янів;
- ступінь загортання післяжнивних решток;
- ступінь розпушування лущеного шару ґрунту;
- вирівняність поверхні ґрунту;
- якість обробітку поворотних смуг і меж поля.