Коткування ґрунту

Коткування — захід поверхневого обробітку ґрунту котками для ущільнення верхнього шару, подрібнення брил, грудок і часткового вирівнювання поверхні поля та з метою збільшення капілярності ґрунту і контакту насіння з ним, створення умов для неглибокого і рівномірного загортання насіння, зменшення дифузного випаровування води, руйнування ґрунтової кірки на посівах.

Використовують котки також для ущільнення ґрунту при сівбі озимих по зайнятих парах, після непарових попередників, перед приорюванням сидератів і після нього, при весняному догляді за озимими, при випиранні вузлів кущення, для руйнування висячої льодової кірки на посівах озимих і багаторічних трав. 

Глибина ущільнення котка залежить від конструкції робочих органів (діаметра, ширини захвату, робочої поверхні), їх маси та робочої швидкості. За конструкцією робочих органів розрізняють кільчасті, кільчасто-шпорові, кільчасто-зубчасті, борончасті, рубчасті, зірчасті, гладенькі (водоналивні), а за масою — легкі (тиск 0,05 - 0,2 кг/см2), середні (0,3 - 0,4) і важкі (тиск понад 0,5 кг/см2). 

Кращий тип котка — кільчасто-шпоровий, який добре ущільнює ґрунт, подрібнює брили, одночасно розпушуючи поверхневий шар ґрунту. Щоб зменшити випаровування вологи з ґрунту після коткування гладкими котками проводять боронування райборінками. 

Читати по темі: Підготовка поля до сівби озимих зернових: фактори впливу

Агротехнічні вимоги до коткування ґрунту 

Головною вимогою при проведенні коткування є достатнє ущільнення верхнього шару ґрунту, особливо в посушливих умовах. При цьому практикують заповнення водоналивних котків водою, а інші види котків навантажують. Слід зазначити, що коткування як пересушеного так і перезволоженого ґрунту не дає позитивного результату, адже в першому випадку воно не сприяє осіданню ґрунту, а в іншому – грунт сильно ущільнюється, викликаючи появу кірки. Крім того, мокрий грунт прилипає до поверхні котків, різко знижуючи якість виконання роботи. 

Якість коткування оцінюють при огляді поля за діагоналлю. Кількість грудок діаметром понад 3-4 см підраховують накладанням рамки в 1 м2 в 10 місцях за діагоналлю. Ступінь ущільнення посівного шару ґрунту визначають замірюванням об’ємної маси в 6 місцях впоперек поля. Гребенистість поверхні вимірюють лінійкою за діагоналлю поля через 80-100 м 10 разів. 

Після коткування ґрунт має бути рівномірно ущільненим по всьому полі, а верхній шар – розпушений. На закоткованій площі не повинно бути глибоких колій від коліс трактора.