Чорноземи

7042

Чорноземи — багаті темнозабарвлені гуматним гумусом ґрунти, насичені основами, із зернистою або грудкуватою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження та сформувались вони під багаторічною трав’янистою рослинністю в континентальному суббореальному поясі.

Інтерактивна карта грунтів України

Класифікація чорноземів

Основні роди чорноземів:

Звичайні – виділяються в усих підтипах та їх ознаки і властивості відповідають основним характеристикам підтипу.
Слабо диференційовані – розвинені на супіщаних та піщаних породах, типові ознаки чорноземів виражені слабо.
Глибокоскипаючі – скипають більш глибоко у зв’язку з більш вираженим промивним режимом за рахунок полегшеного механічного складу або умов рельєфу. Вирізняються серед типових, звичайних і південних чорноземів.
Безкарбонатні – розвинені на породах, бідних на силікатний кальцій, скипання і виділення карбонатів відсутні. Зустрічаються серед типових, вилужених і опідзолених підтипів.
Карбонатні – характеризуються скипанням по усьому профілю. Серед вилужених і опідзолених не вирізняються.
Солонцюваті – в межах гумусового шару мають ущільнений солонцюватий горизонт з вмістом обмінного натрію більше 5%, вирізняють серед звичайних і південних чорноземів.
Осолоділі – характеризуються наявністю білястої присипки в гумусовому шарі, пятнистістю гумусового забарвлення, розповсюджені серед типових, звичайних і південних чорноземів.
Глибинно-глеєваті – розвинені на двочленних і складних породах, а також в умовах тривалого збереження глибинної зимової мерзлоти.
Злиті – розвинені на мулово-глинистих породах, характеризуються високою щільністю (злитістю) горизонту. Вирізняються серед чорноземів лісостепу.
Неповністю розвинені – мають слаборозвинений (неповний) профіль у зв’язку з їх молодістю або формуванням на сильноскелетних або щебнистих породах.

Види (за грубизною профілю):

надглибокі (більше 120 см);
глибокі (80–120 см);
середньоглибокі (40–80 см);
неглибокі (25–40 см);
дуже неглибокі (менше 25 см).

За вмістом гумусу поділяють на:

тучні (більше 9%);
середньогумусні (5–9%);
малогумусні (4–5%);
слабогумусовані (менше 4%).

Характеристика ґрунту

За гранулометричним складом чорноземи переважно суглинкові, у більшості підтипів відсутні помітні зміни мулистої фракції за профілем, лише в опідзолених існує невеликий її перерозподіл. Хімічний склад чорноземів характеризується рівномірним розподілом SiО2 та R2О3 за профілем, за винятком опідзолених. У Н-горизонті акумулюються N, P, S та інші біофільні елементи, більшістю ґрунти вилугувані від водорозчинних сполук. Гумусу в чорноземах багато, до 12%, гумусовий профіль прогресивно акумулятивний, склад гумусу гуматний, гумусові кислоти високо конденсовані, переважають їх фракції, пов’язані з Са, майже цілком відсутні вільні фульвокислоти. Максимальний вміст гумусу в чорноземах типових, на північ та на південь від зони їх розповсюдження кількість гумусу зменшується.