Три головні складові агротехнологій для збереження родючості ґрунту в А.G.R. Group
Як відомо, урожайність культур значною мірою залежить від ґрунту. Але чи всі достатньо піклуються про його збереження, примноження родючості та здоров’я ґрунту? Коли ми зустрічаємось із гарним прикладом турботи про ґрунти, намагаємось висвітлити його. Наразі про роботу в цьому напрямі в агрохолдингу А.G.R. Group, власником якого є Місак Хідріян, розповідає начальник відділу впровадження і моніторингу технологій у рослинництві Сергій Хаблак
Стан ґрунтів у кластерах А.G.R. Group
Землі, на яких працює наш агрохолдинг, розміщені в різних областях з різними погодно-кліматичними умовами та типами ґрунтів: від опідзолених на лесовидних породах до чорноземів глибоких на лесових породах. Для різних кліматичних умов і місць розташування регіонів характерні певні види ґрунту. У кластерах, розташованих в Київській та Чернігівській областях, зазвичай дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти. У 2 кластерах Полтавської області ґрунти більш високогумусні, переважно чорноземи типові. Сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти сформувалися під хорошим промивним режимом, а чорноземи типові утворилися при періодично промивному водному режимі. Чорноземи типові мають найбільш високу природну родючість.
Стану та родючості ґрунту ми приділяємо велику увагу. В компанії 1 раз на 3-5 років проводиться агрохімічний аналіз ґрунтів для моніторингу зміни родючості та його мікробіологічних параметрів. Ґрунт є продуктом декількох факторів: впливу клімату, рельєфу, організмів і материнської породи, які взаємодіють з плином часу. Він постійно розвивається і змінюється шляхом різноманітних процесів. Зміна клімату України та зміщення природно-кліматичних зон на 200 км призводить до поступових змін складу і типу ґрунтів, які потрібно постійно моніторити.
Серйозних проблем з погіршенням стану родючості ґрунту та його біоти по кластерах холдингу A.G.R. Group не спостерігається. Агрономічна служба не допускає негативних процесів при використанні ґрунту: дегуміфікації, підкислення, ерозії, деградації структури, переущільнення. Для стабільного використання ґрунту здійснюється боротьба з ерозією, застосовуються вологозбережні технології, ефективно застосовуються фосфорні й азотні добрива.
Заходи для збереження родючості ґрунтів
1. Сівозміна та кислотність
У компанії строго дотримуються всіх агротехнічних вимог за елементами вирощування культур, які впливають на родючість і здоров'я ґрунту: сівозміна, обробіток ґрунту, система добрив. Своїми технологіями вирощуванням культур ми не завдаємо ґрунту шкоди, і водночас моніторимо його стан.
Зокрема, слідкуємо за кислотністю. Для того, щоб бути готовими в разі погіршення рН сірих лісових та дерново-підзолистих ґрунтів до їх розкислення, розробляємо довгострокові програми щодо внесення меліорантів. Виходячи з набору вирощуваних культур, розроблено низку сівозмін. Звертаємо серйозну увагу на дотримання чергування культур у сівозмінах.
Однією із прийнятих в компанії сівозмін є кукурудза-кукурудза-соя-соя. Соя другого року в такій сівозміні дає кращу врожайність, ніж соя першого року. При цьому використовується концепція продовженої (дворічної) сівозміни, де однорічні культури ростуть у послідовності (зазвичай дві), за якими йде тривала перерва. За таким принципом рослини чергуються в природі. Певний вид панує в певній місцевості певний час, а потім його замінює інший різновид.
2. Обробіток ґрунту
Через зміну клімату та працюючи на випередження щодо нестачі вологи, у холдингу повністю відмовилися від оранки і перейшли на комбіновану безвідвально-мінімальну обробку ґрунту, яка передбачає зменшення глибини, кількості обробітків за рахунок поєднання операцій, здійснюваних в одному робочому процесі. Причому глибина обробітку ґрунту визначається на основі даних вимірювання цифровим пенетрометром.
У 2 кластерах Полтавської обл. для зняття плужної підошви проводимо глибоке розпушування до 40 см 1 раз на 4-5 років. А між цими роками здійснюємо розпушування на сої на 25 см, а на кукурудзі — 30 см.
У кластерах в Київській та Чернігівській обл., де переважають легкі за складом ґрунти, робимо глибоке розпушування до 30 см щорічно — через їх ущільнення. Комбінована обробка дає змогу економити витрати палива й інші витрати за суміщених операцій та завдяки не обов'язковому щорічному глибокорозпушуванню до 40 см.
3. Системи живлення
У компанії на кукурудзі та сої використовується кілька систем удобрення залежно від типу ґрунту і забезпеченості його елементами живлення. Головна увага приділяється азотному живленню. Для формування 1 т врожаю необхідно 15-20 кг азоту. Під кукурудзу вноситься 120-140 кг/га діючої речовини азотних добрив. При цьому намагаємося дотримуватися співвідношення азоту, фосфору і калію від 1:0,3:0,3 — до 1:0,9:0,7.
У 2 кластерах Київської та Чернігівської обл. через високий вміст у ґрунті рухомого фосфору, вноситься тільки калій в дозі 120 кг/га і сульфат магнію гранульований в нормі 80 кг/га. Також один раз на 5 років застосовується гранульований сульфат цинку в дозі 17 кг/га. У 2 кластерах Полтавської обл. фосфорно-калійні добрива застосовуються як «депозит» на кілька років. По сої першого року навесні використовується 80 кг/га сульфату амонію.
Азотні добрива на сої не застосовуються або використовуються в невеликій дозі до 30-50 кг/га, оскільки вони пригнічують фіксацію азоту. Соя задовольняє 65-85% своїх потреб в азоті через симбіотичний процес фіксації азоту. Близько 70-80 кг/га N асимілюється симбіотичними бульбочковими бактеріями. Приблизно 1/3 пов'язаного бобовими азоту залишається в рослинних рештках і після мінералізації використовується наступними культурами. Для провокування на коренях сої 1-го року вирощування появи бульбочкових бактерій широко використовується обробка рідким інокулянтом Оптімайз 400 в дозі 1,8 л/т насіння, додавання торф'яного інокулянту ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т і його перемішування в біг-бегах з насіннєвим матеріалом. На сої 2-го року вирощування застосовується тільки інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т, без рідкого інокулянту Оптімайз 400.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.