Буферність ґрунту

Буферність ґрунту — це властивість ґрунту перешкоджати зміні його реакції (pН) під дією кислот і лугів. Буферна дія ґрунту відносно кислих добрив пропорційна кількості солей сильних основ і слабких кислот в ґрунтовому розчині. Отже, наявність солей, утворених слабкими основами і сильними кислотами, зумовлює буферну здатність ґрунту до лужних добрив. На буферність також впливає постійна взаємодія ґрунтового розчину із твердою фазою ґрунту. Найбільшу буферну ємність мають ґрунти важкого (глинистого) механічного складу.

Буферність ґрунту залежить від його гранулометричного складу. Вона дає змогу зберегти сприятливі для рослин властивості ґрунтів. Буферність ґрунту необхідно враховувати при проведенні хімічної меліорації — вапнуванні та гіпсуванні. Буферна здатність є одним із елементів родючості ґрунтів.