Біологічна ефективність

110

Біологічна ефективність — зниження чисельності шкідників, бур’янів, ступеня пошкодженості та ураженості рослин хворобами внаслідок застосування фітофармакологічних засобів.

Загибель шкідників або бур’янів можна визначати безпосередньо шляхом підрахунку живих і загиблих особин на одиницю обліку.

Показниками біологічної ефективності в залежності від особливості поведінки шкідників можуть бути смертність шкідника, зменшення його чисельності, а також зміщення ступеня пошкодження рослин.

Біологічна ефективність (С) характеризується різницею між середньою чисельністю комах до обробки (А) і після неї (В) за формулою:

С = 100*(А-В)/А

Біологічна ефективність пестицидів проти шкідників, які швидко розмножуються (попелиці, кліщі) або дуже швидко рухаються (блішки, саранові), визначається шляхом порівняння зміни чисельності популяції на контролі і на обробленому полі.

Біологічна ефективність визначають при співставленні з контролем за формулою:

С=С1-С2=100*В/А-100*b/a 100*ВА- 100*ba

де С - смертність шкідників з поправкою на контроль, %; С1-С2 - цесмертність шкідника з обробкою і на контролі,%; В і b - це число особин що загинули на обробленому варіанті і на контролі; А і а - це загальне число особин на обробленому і контрольованому варіантах.

Так, якщо чисельність комах на обробленому полі до обробки дорівнювала А, після обробки — Б, а чисельність у контролі на той самий період часу — відповідно а і б, то загибель на обробленому полі дорівнює А – Б, а в контролі — а – б. Звідси відсоток загибелі С у першому випадку становить:

С= 100(А-В)А- 100(а-b)а% → С= 100(Аb-Ва)Аа%

При об'єднанні листків гризунами шкідниками пошкодження рослин оцінюють за 4 бальною шкалою:

0 - відсутність пошкоджень;
1 - невеликі пошкодження (пошкодження до 25%);
2 - помірні пошкодження (пошкодження до 50%);
3 - сильні пошкодження (пошкодження більше 50%).

Читати по темі: Топ шкідників 2021. Готуємось до боротьби

Для визначення біологічної ефективності заходів боротьби з хворобами використовують два показники: поширеність хвороби та її розвиток. Поширеність хвороби — це кількість уражених рослин чи окремих їх органів (листки, стебла, колос, зерно) у відсотках від загальної кількості обстежених на площі ділянки чи поля.

Поширеність хвороби (для плямистості) визначають за формулою:

П= n*100/N

де П — поширеність хвороби, %; n — кількість уражених рослин у пробі; N — загальна кількість обстежених рослин у пробі.

Розвиток хвороби розраховують за формулою:

Р=Σ(аb)*100Nk

де Р — розвиток хвороби, %; Σ(аb) — сума добутків кількості рослин (а) на відповідний бал ураження (b); N — загальна кількість облікових (здорових і хворих) рослин; k — вищий бал шкали обліку.

Читати по темі: Хвороби атакують: як захистити сходи від перших хвиль інфекцій

Інтенсивність чи ступінь ураження встановлюють при огляді хворих рослин для оцінки ураження окремих органів рослин часто використовують 5 бальну систему:

0 - здорові рослини;
1 - рослини у яких уражені до 10% поверхні;
2 - рослини з ураженням 11-25% поверхні;
3 - рослини з ураженням 26-50% поверхні;
4 - рослини з ураженням більше 50% поверхні.