Біогенність ґрунту
Біогенність ґрунту — вміст у ґрунті мікроорганізмів, що визначають активність ґрунтової біодинаміки, тобто різноманітні мікробіологічні процеси, що протікають у ґрунті. Один із показників біологічної активності ґрунту.
Розрізняють потенційну та ефективну біогенність ґрунту. Остання визначається здатністю біологічних компонентів ґрунту мобілізувати наявний енергетичний потенціал для наступного використання його рослинами. Щоб біогенність ґрунту була ефективною вона повинна збігатися з періодами онтогенезу культурних рослин, коли їх потреби в доступних поживних речовинах найбільші.
Методи управління ефективною біогенністю ґрунту:
- Регуляція вмісту органічних речовин шляхом максимального надходження в оброблюваний шар ґрунту відповідних кількості добрив та рослинних решток.
- Спосіб обробітку ґрунту, від якого залежить швидкість розпаду органічних речовин та склад і активність ґрунтової мікрофлори.
Діяльність ґрунтових мікроорганізмів визначає родючість ґрунтів, їх фітосанітарний стан, крім того, ґрунтові мікроорганізми є індикаторами на наявність у екосистемах забруднюючих речовин, тому мікробіологічні дослідження ґрунтів широко використовують для оцінки екологічного стану.
