Поширення
Трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та інші рослини з родини лободових.
Зовнішній вигляд
Жук розміром 7 – 11 мм, передньоспинка зморшкувата, чорна, надкрила білуваті з темними плямами, вкриті світлими волосками; головотрубка до верхівки дещо звужена, кіль на верхньому боці розгалужений у вигляді вилки. Яйце розміром 0,8 × 1,1 мм, молочнобіле з легким жовтуватим полиском. Личинка — 13 – 15 мм, світлосіра, Сподібно вигнута, грудний щит жовтуватий; лоб високий, світлокоричневий. Лялечка — 8 – 11 мм, біла, на черевних тергітах по задньому краю густий ланцюжок шипиків.
Розвиток
Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Наприкінці квітня за температури 15 – 17 °С жуки виходять на поверхню ґрунту і починають активно розселюватись у пошуках кормових рослин. Літають до червня. Жуки додатково живляться на сходах цукрових буряків та інших лободових, об’їдаючи сім’ядолі й листя. Один жук за добу з’їдає 3 – 5 рослин буряків у фазі вилочки. Відкладання яєць починається наприкінці першої декади травня і триває більше місяця. Самка відкладає по одному яйцю в зроблене на кореневій шийці заглиблення. Відкладене яйце заливає швидкотвердіючою рідиною. Плодючість становить 100 – 180 яєць. Відроджені через 8 – 10 діб личинки вгризаються в тканини коренеплоду, де живляться 45 – 55 діб. Завершивши розвиток, личинка повертається головою вгору і заляльковується. Через 15 – 18 діб, приблизно у другій половині серпня, новоутворені жуки прогризають у коренеплоді отвір і виходять назовні. Додатково живляться на буряках і лободових рослинах. З настанням осінніх холодів переміщуються в ґрунт на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік. Пошкоджені сходи гинуть, доросліші рослини відстають у рості та розвитку, часто загнивають. У результаті знижується маса і цукристість коренеплодів. Пошкоджені коренеплоди непридатні для зберігання. На цукрових буряках трапляються два супутніх види довгоносиків з подібним розвитком і особливостями живлення личинок — білуватий кореневий довгоносик — ChromoderusdeclivisOl. і чортополоховий довгоносик — CleonuspigerScop. Чисельність смугастого бурякового довгоносика і супутніх йому видів знижують ті самі хижаки й паразити, що й звичайного бурякового довгоносика.
Заходи захисту
Створення умов, що забезпечують дружні сходи, а також прискорюють ріст і розвиток рослин (накопичення і збереження вологи в ґрунті, своєчасна сівба насінням високих кондицій, внесення добрив та інші агроприйоми). Дотримання просторової ізоляції. Розміщення посівів цукрових буряків не ближче ніж за 500 м від бурячищ двох минулих років. Відстань між маточними, фабричними буряками й висадками має становити не менше 1 км. Знищення бур’янів, особливо з родини лободових. При чисельності, що перевищує в середньому 0,3-0,5 жука на 1 м2, – проведення на тогорічних бурячищах 2-3 обробок інсектицидами країв поля в період «пішого ходу» жуків. У період сходів – утворення двох-трьох пар справжніх листочків буряків – обприскування інсектицидами (Залп, СуперБізон, Нокаут, , Адіфур 35 СТ, Актеллік 500 ЕС, Базудин, Волатон 500, Гаучо, Діазинон, Дурсбан 480, Золон, Карбосан 350 СТ, Космос 500, Лебайцид, Нурел Д, Промет, Пілот 480, Пірінекс, Політрин 200 ЕС, Ф’юрі, Фастак, Фурадан, Фуфанон) при чисельності жуків, що перевищує економічний поріг шкідливості. У разі сівби насінням, обробленим системними інсектицидами, економічний поріг шкідника становить 0,5-0,7, необробленим насінням – 0,3-0,5 жука/м2.
