Поширення
В Україні зона підвищеної шкодочинності в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях і в АР Крим; нестійкої – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Луганській областях; незначної – в лісостеповій зоні та Поліссі.
Шкідливість
Пошкоджує пшеницю, жито, просо, ячмінь, сорго, овес, рис, кукурудзу, льон і кормові культури, суниці й падалицю. Iмаго пошкоджують проростки, молодi пагони, генеративнi органи i особливо дозрiваюче насiння злакiв, яке також вибивають iз колоскiв. Личинки пошкоджують в незначнiй мiрi проростки рослин, а бiльне живляться комахами, зокрема дротяниками i несправжнiми дротяниками, довгоносиками, колорадським жуком тощо.
Зовнішній вигляд
Жук 12 - 15 мм завдовжки, чорний або смоляночорний, зверху блискучий; вусики і ноги червонобурі. Надкрила тільки збоку вкриті негустими крапками й волосками. Личинка розміром до 23 мм; голова дещо розширена на рівні очок і незначно звужена до шиї. На середніх тергітах у личинок в останньому ряду чотири пари великих і одна пара дрібних щетинок. Зимують личинки I - II віків, а також жуки. Жуки й личинки – міксофаги. У пошкоджених рослин вони знищують проростки, молоді пагони, а імаго – генеративні органи і особливо насіння. У личинок I віку відмічено сапрофагію. Із ворогів цього шкідника зареєстровано 8 видів хижих жужелиць, богомол, 8 видів птахів.
Природні вороги
На чисельність та шкодочинність жужелиці помітно впливають ентомофаги й хвороби. З паразитів найпоширеніша мухатахіна — ZairaViviania cinerea Fall., яка відкладає яйця на молодих жуках, унаслідок чого вони втрачають здатність до розмноження і після вильоту паразита гинуть. На личинках паразитують кілька видів з родів Serphus і Microphthalma. Яйця уражують яйцеїди з роду Teleas L., жуків та личинок хлібної жужелиці знищують хижі жужелиці, стафілініди, павуки, жаби, ящірки, птахи. В умовах надмірного зволоження ґрунту жуки та личинки уражуються збудниками грибних захворювань — фузаріозу та мускардинозу.
Заходи захисту
Велике значення в зниженні чисельності просяної жужелиці мають організаційногосподарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5 - 10 %, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків. При розміщенні пшениці після стернових попередників за умов достатньої вологості ґрунту в шарі розміщення насіння (не вище 14 - 15 %) – ефективна таксація рослин шляхом обробки насіння інсектицидами. За наявності 2 - 3 личинок восени або навесні, 3 - 5 жуків на 1 м2 влітку в період колосіння застосовують обприскування інсектицидами (Базудин, Волатон 500, Діазинон, Нурел Д, Промет 400).
