Поширення
Трапляється повсюдно.
Шкідливість
Пошкоджує ягідники, віддаючи перевагу смородині, всі плодові, горобину, терен, глід, шипшину, дуб, березу, липу, клен, тополю, ясен, барбарис, крушину, ліщину, ялину, модрину та ін. Гусениці скелетують листки, пошкоджують плоди, вигризаючи в них під прикриттям листка, прикріпленого павутинкою, ямки та звивисті заглиблення. Такі пошкодження особливо небезпечні, оскільки часто спричинюють загнивання плодів.
Зовнішній вигляд
Метелик з розмахом крил 16 – 24 мм; передні крила вохряножовті або світлокоричневі; основа крил, серединка перев’язі та верхні плями коричневі, облямовані бурими лініями; задні крила темносірі з жовтуватим переднім краєм. Яйце розміром 1,5 мм, жовтуватозелене, овальне. Гусениця першого віку сірозелена з чорною головою, останнього віку — від жовтозеленого до бурого кольору; голова жовтобура, з темними очними й щічними плямами, завдовжки до 22 мм. Лялечка — 10 – 14 мм, світлокоричнева з темнуватою спинкою; кремастер у вигляді неширокої відтягнутої лопаті з вісьмома гачкоподібними щетинками.
Розвиток
Зимують гусениці третього віку в щільних шовковистих коконах біля основи бруньок, у тріщинах та під лусочками кори, в розгалуженнях гілок, під сухим листям, прикріпленим павутинкою до гілок. За середньодобової температури 12 °С, у період розпускання бруньок, виходять гусениці й починають живитися листочками, що розпускаються, бутонами й квітками, обплітаючи їх пухкою павутиною. Листки складають навпіл уздовж центральної жилки і скелетують їх зсередини. Пошкоджують зав’язі, вигризаючи в них заглиблення. Весняний період живлення триває від 23 до 45 діб. Заляльковуються гусениці в пошкодженому й непошкодженому листі, стягнутому павутиною. Через 11 – 14 діб починають вилітати метелики. У зв’язку з недружним заляльковуванням виліт метеликів розтягується на тривалий час. Самки відкладають яйця на верхній бік листків. Плодючість — 200 яєць, які найчастіше розміщуються у двох — чотирьох кладках. Ембріональний розвиток триває 10 – 12 діб. Відроджені гусениці скелетують листки, пошкоджують плоди, вигризаючи в них під прикриттям листка, прикріпленого павутинкою, ямки та звивисті заглиблення. Такі пошкодження особливо небезпечні, оскільки часто спричинюють загнивання плодів. Значна частина гусениць третього віку переходить на зимівлю, решта продовжують розвиток, заляльковуються і дають метеликів другого покоління. Відроджені гусениці другого покоління, пошкоджуючи листки й плоди, завдають істотної шкоди врожаю пізньостиглих сортів. На зимівлю гусениці переходять наприкінці вересня — на початку жовтня. Крім смородинової плодові дерева й кущі можуть пошкоджувати кілька видів листовійок, які зимують у стадії гусениць і мають два покоління: кривовуса вербова — PandemisheparanaDen. etSchiff., сітчаста — AdoxophyesoranaF., брунькова — SpilonotaocellanaF.
Заходи захисту
Сумісне використання біопрепарату Фітоверм 0,2 % к. е. та дворазове розселення трихограми (виду Trichogramma pintoi Voeg.) із розрахунку 100 самиць на кущ забезпечує захист смородини чорної від пошкоджень гусені смороди- нової листовійки на рівні 90,2 %. Обприскують феразимом, к.с., 0,5 л/га, скоразолом, к.е., 0,15-0,2 л/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га чи топсином М, з.п., 1–2 кг/га, з додаванням 0,1% нурелу-Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га за умов чергування препаратів.
