Сільськогосподарські землі в Україні втрачають свою родючість — експерт​

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Вчені НААН України звітують, що розораність земель в Україні є найвищою в світі й досягає 57% території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їхнім переущільненням, руйнуванням структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками.

«У перспективі їх варто було б вивести із сільськогосподарського обігу», — прокоментував ситуацію доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Ще на початку 2000-х років науковці звернули увагу на порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь і лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів до різних видів деградації земель.

«Відбувається значне поширення малопродуктивних, техногенно забруднених і деградованих ґрунтів (до 10-15 млн га). Найбільш впливає на зміни в цій сфері деградаційний вектор — дезорганізація ґрунтових систем і розвиток деградаційних процесів», — прокоментував ситуацію академік НААН, генеральний секретар ГО “УТГА” Святослав Балюк.

За словами науковця, в Україні найбільшого поширення набули дегуміфікація та зниження вмісту поживних елементів у ґрунтах, фізична деградація (переущільнення), ерозія, забруднення тощо.

Є проблеми на меліорованих землях: засолення, осолонцювання, заболочування, підтоплення, забруднення, спрацювання торфу та ін.

За даними різних офіційних установ, які вчені НААН використовують у своїх дослідженнях, площі деградованих земель коливаються від 8 млн га до 10-15 млн га, що тягне за собою наслідки для сільськогосподарського виробництва.

«Залежно від ступеня вираженості деградаційних процесів, урожай сільськогосподарських культур знижується на 10-30, 30-50% і більше. Збитки тільки через недобір сільськогосподарської продукції становлять, за нашими розрахунками, до 35 млрд грн на рік. Еколого-економічні збитки від деградації оцінюються у близько 40 млрд грн. Водночас погіршується і якість сільськогосподарської продукції (явище прихованого голоду). Тільки здорові ґрунти можуть забезпечити якість рослин, води, повітря, здоров'я тварин і людини», — коментує ситуацію Балюк.