Томатна міль стала найстійкішим до інсектицидів шкідником планети: не працюють навіть діаміди

Наразі вчені задокументували щонайменше 59 доведених глобальних прецедентів несприйнятливості молі, що охоплюють практично всі існуючі на ринку групи препаратів. Ситуація посилюється екстремально коротким життєвим циклом метелика, здатного давати до 12 поколінь за рік, що дозволяє популяціям виробляти імунітет до нових діючих речовин рекордними темпами — часом менш ніж за два роки безперервного використання.

Основний удар припав на сучасні інсектициди групи діамідів, що раніше вважалися найефективнішими.

Комплексний моніторинг Комітету по боротьбі зі стійкістю до інсектицидів (IRAC) та нещодавні дослідження вчених показали, що в популяціях Південної Європи та Бразилії резистентність до популярного хлорантраніліпролу та флубендіаміду підскочила до колосальних масштабів — показники стійкості перевищили норму.

Біологи розшифрували цей механізм: на генетичному рівні молі закріпилася мутація ріанодинового рецептора, яка робить нервові клітини гусениць нечутливими до токсину.

Така критична ситуація розгортається навколо біологічного пестициду спіносаду (і спорідненого йому спінетораму), який довгі роки служив основою екологічних програм захисту. Через мутацію нікотинових ацетилхолінових рецепторів моль у теплицях розвинених аграрних країн набула найвищої резистентності до біопрепаратів, причому ознака стійкості виявилася моногенною і легко успадкованою.

Крім нових формул, томатна міль повністю зберегла і закріпила імунітет до класичної хімії «старого покоління», набутий нею ще під час експансії з Південної Америки.

Популяції демонструють стійкість до фосфорорганічних сполук (наприклад, хлорпірифосу та діазинону), піретроїдів (дельтаметрину та циперметрину) та індукторів ювенільного гормону на кшталт метоксифенозиду.

Аналізи показують, що міль використовує комбінований захист: у неї одночасно зафіксовані точкові мутації в натрієвих каналах і стрімкий зліт метаболічної активності ферментів детоксикації — цитохромів P450, естереаз і глутатіон-S-трансфераз, які розщеплюють отрути всередині організму.

Єдиними хімічними агентами, які поки що зберігають ефективність у великих аграрних регіонах, залишаються абамектин, емамектин бензоат та індоксакарб, проте вчені вже попереджають про появу перших вогнищ резистентності й до них.

Міжнародна наукова спільнота закликає аграріїв відмовитися від тотальних хімічних обробок та переходити на 30-денні вікна ротації діючих речовин, активно впроваджуючи феромонні пастки, хижих клопів-мірид та ентомопатогенні гриби.

Головна тема

Кукурудза в 2026 році програє через логістику, ціни та врожайність