З 220 до 120 кг/га азоту без втрати врожайності: британські фермери впроваджують позакореневе живлення пшениці

Досвідом поділилися кілька господарств, які впроваджують позакореневе азотне живлення у вирощуванні зернових і кормових культур.

Ріс Джонс: на 20% менше азоту без втрати врожайності пшениці

Менеджер ферми Pearson Gape Farming Partnership з Кембріджширу Ріс Джонс почав застосовувати позакореневе підживлення під час вирощування пшениці для компанії Wildfarmed, де загальну норму азоту обмежували до 80 кг/га.

Після навчання з позакореневого живлення він почав самостійно готувати розчин карбаміду, щоб знизити витрати на готові продукти. Для підживлення використовує приблизно 10 кг/га азоту, починаючи з фази прапорцевого листка або коли суха погода знижує ефективність ґрунтового живлення. У результаті господарство скоротило використання азоту приблизно на 20% без втрати врожайності та якості зерна. Урожайність пшениці становить близько 6 т/га за вмісту білка 13%.

Читати також: Позакореневе підживлення: чи можна зекономити на основному удобренні?

Джеймс Бучер: скорочення норми азоту до 120 кг/га

Фермер із Саффолка Джеймс Бучер поєднує ґрунтове внесення азоту з позакореневими обробками. Замість самостійного приготування розчину карбаміду він використовує готовий продукт — концентрований розчин сечовини з сіркою, а також додає інші компоненти живлення відповідно до результатів аналізу соку рослин.

Цього сезону позакореневе підживлення проводили двічі — під час появи прапорцевого листка та наприкінці цвітіння. Також господарство використовувало дигестат із місцевої установки переробки органічних відходів. Завдяки такому підходу норму азоту вдалося знизити із 200–220 кг/га до приблизно 120 кг/га. На тлі зростання виробничих витрат фермер також експериментує з виготовленням протеїнового гідролізату з вирощених у господарстві бобів, щоб потенційно скоротити потребу в добривах.

Ден Мур: мінус 40% мінеральних добрив за три роки

Ден Мур вирощує пшеницю, пивоварний ячмінь, горох і кормові культури. Після проходження навчання з позакореневого азотного живлення він за три роки скоротив використання хімічних добрив приблизно на 40%. До 3/4 цього скорочення забезпечив перехід від ґрунтового до позакореневого внесення азоту.

Підживлення амідним азотом проводять у ключові фази розвитку пшениці, зокрема під час появи прапорцевого листка та колосіння. Потребу в поживних речовинах визначають за результатами аналізу соку рослин, який виконують кожні 10 днів.

Попри зменшення використання добрив, господарству здебільшого вдається підтримувати врожайність на рівні середнього показника за п’ять років. Фермер також випробовує сканер листя для оперативного визначення забезпеченості рослин поживними речовинами.

Читати також: Відновлення весняної вегетації озимих: чи потрібна рослинам допомога?

Позакореневе живлення потребує точного контролю

Досвід господарств показує, що скорочення норм азоту можливе за поєднання позакореневого підживлення, контролю потреб культур і використання органічних джерел поживних речовин. Водночас результати залежать від культури, умов вирощування та обраної системи живлення.

Фермери також наголошують на важливості правильного часу обробки. Зокрема, обприскування проводять у прохолодніші години або вночі, щоб зменшити випаровування крапель і забезпечити краще поглинання азоту листям.