Для експорту сої до ЄС за правилами EUDR потрібно підтвердити походження та розділяти партії

Про це розповіла засновниця та директорка компанії I.P. Cert Оксана Просоленко, пише Latifundist.com.

Серед іншого, вона назвала, зокрема, такі вимоги та рекомендації для аграріїв:

• Підтвердити походження сої. Потрібно надати геолокаційні дані земельних ділянок, на яких вирощували культуру. Для внесення даних до інформаційної системи ЄС використовують формат GeoJSON, хоча окремі покупці можуть приймати KML.
• Перевірити відповідність вимогам щодо знеліснення. Соя має походити із земель, які не зазнали знеліснення після 31 грудня 2020 року. Документи на право користування землею самі по собі цього не підтверджують.
• Підготувати документи про законність виробництва. Покупців можуть цікавити підтвердження дотримання українського законодавства, зокрема щодо землекористування, екологічних вимог, умов праці та сплати податків.
• Не змішувати перевірені та неперевірені партії. Окреме зберігання потрібне вже під час збирання врожаю. Якщо змішати сою з різним статусом відповідності, вся партія може втратити можливість постачання до ЄС за правилами EUDR.

Читати також: Що змінить новий закон про ГМО для українських аграріїв: головні норми та виклики

За словами Оксани Просоленко, ADM і Bunge вже надсилають українським постачальникам запити щодо відповідності EUDR. Водночас єдиного пакета документів для всіх покупців немає — вимоги залежать від процедур конкретної компанії.

Зазначається, що застосування вимог EUDR очікується з 30 грудня 2026 року для великих і середніх компаній та з 30 червня 2027 року для малих і мікропідприємств у ЄС. Постачальники, які зможуть підтвердити походження продукції та забезпечити її простежуваність, матимуть кращі передумови для збереження доступу до європейського ринку.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Як перевіряти ЗЗР на відповідність вимогам ЄС