На Одещині зібрали майже 10 т/га озимої пшениці: що забезпечило рекордну врожайність

Сьогодні, 12:45

Фото: SuperAgronom.com

У господарстві «Голден Агро Холдинг» на Одещині отримали майже 10 т/га озимої пшениці — результат, який для посушливого південного регіону вважають винятковим. Якість зерна теж висока.

Про це Latifundist.com розповів Анатолій Дєточка, директор і засновник «Голден Агро Холдинг»

«Пшениця йде другого класу. Вологість — 8–9%, смітна домішка — менше 1%», — додає він.

Не менш здивований комбайнер. Зазвичай тут збирають 6 т/га, найвище — 8 т/га. Не пам'ятає таких врожаїв в області й голова Одеської ОВА Олег Кіпер. Каже, що для області це вийнятковий результат.

За тиждень до початку жнив разом із командою Анатолій Дєточка обстежив поля, щоб порахувати кількість продуктивних колосків, визначили масу тисячі зерен і спрогнозували врожайність. Цифри виглядали майже фантастичними.

У господарстві переконані, що рекордну для Одещини врожайність забезпечив не один фактор, а поєднання правильно підібраного сорту, оптимальних строків сівби, густоти посіву, збалансованої системи живлення, ефективного захисту та сприятливих погодних умов. Сіяли вітчизняний сорт «Катруся одеська» в середині вересня, після льону. Не менш важливим було й рішення щодо густоти посіву.

«Багато хто зараз переходить на менші норми висіву — близько двох мільйонів насінин. Ми ж сіяли 4,5 млн. Розуміли, що саме така густота буде оптимальною для наших умов, а далі своє зробить кущення», — пояснює Олександр Шаповал, головний агроном кластеру.

Під час сівби внесли 100 кг/га добрива YaraMila 16-27-7. До настання холодів пшениця добре розкущилася і сформувала по п'ять продуктивних стебел, тож у зиму увійшла сильною. Саме це, каже агроном, допомогло рослинам пережити несприятливі умови. Він додав, що цього року вимерзло багато сортів, особливо імпортної селекції — німецької, французької.

Навесні посіви двічі підживили КАСом, загалом внісши близько 100 кг/га азоту в діючій речовині. Також провели дві фунгіцидні обробки: у фазі кущення використали препарат стробілуринової групи, а по прапорцевому листку — азольної.

Зіграла свою роль у формуванні такого врожаю й погода, каже головний агроном. Від зими до початку літа на полях випало приблизно 150–200 мм опадів. Хоч вони були нерівномірними й місцями локальними, цього вистачило для формування такого врожаю. Навіть квітневі заморозки до –4 °С, які кілька днів фіксували вранці, істотно на посіви не вплинули.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com