Посуха там, де не чекали: як на Заході України посіви опинились в зоні ризику
Захід України, традиційно найбільш вологозабезпечений регіон, цьогоріч потерпає від дефіциту вологи. Які умови склались станом на червнеь 2026 року, в якому стані посіви ранніх та пізніх культур, що може бути з урожаєм за таких умов, розповідають фахівці місцевих агропідприємств.
Кількість опадів — проблема ще з ранньої весни
За словами Ярослава Мазуренка, керівника департаменту аграрного виробництва «Волинь-Зерно-Продукт», у межах регіонів, де господарює компанія, найкритичніша ситуація зараз на Волині, півдні Рівненщини, півночі Тернопільщини та частині Львівщини.
«Ситуація справді дуже складна. Є дільниці, де з початку березня випало лише 44 мм опадів (Млинівська дільниця на Рівненщині). Це за березень, квітень, травень і червень разом. Для розуміння: тільки березнева норма у нас — близько 40 мм, а травнева і червнева — під 100 мм кожна. Тобто недобір вологи величезний. Такого справді не пам’ятають навіть старожили», — зазначив він.
Як пише Latifundist.com, фермер Ігор Зварич з Дрогобицького району Львівщини описує схожу ситуацію. Його підприємство розташоване фактично біля Карпат.
«У мене стабільна зона аж надмірного зволоження. Завжди тих дощів у середньому по 100 мм на місяць падає», — каже аграрій.
Але цього року, за словами Зварича, з 1 квітня випало максимум 50-60 мм. І то нерівномірно: в одному селі дощ пройшов, в іншому — ні.
Як зауважив у коментарі для SuperAgronom.com Андрій Патрило, провідний агроном «Гудвеллі Україна» (обробляє землю в Івано-Франківському та Калуському районах Івано-Франківської області), останній дощ у регіоні впадав 23 червня — найбільший показник у 19 мм — біля м. Галича, а в районі Калуша взагалі 8 мм. Й це останні локальні дощі, а далі пішло різке потепління до 30 °С, а наразі в області температура повітря сягає 38°С.
«При тому, що початок червня був хоч і не перезволоженим, але загалом оптимальним по волозі. Перша-друга декада були навіть досить сприятливі, бо якщо брати період з 10 березня по 25 травня, то в нас взагалі не було опадів. Та й загалом цей сезон зовсім нетиповий як для регіону. Якщо проаналізувати вологозабезпечення з 1 січня до 20 травня, то в нас випало 90 мм опадів. А це навіть не місячна норма…», — розповів фахівець.
Дмитро Кисельов, заступник директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг», у коментарі для Latifundist.com розповів, що на полях компанії у Львівській, Чернівецькій, Тернопільській та Волинській областях від березня і до кінця червня випало лише 19–52 мм опадів.
Читати також: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?
Водночас Олександр Холод, гендиректор Vitagro Partner, погоджується, що для Волині та Рівненщини це аномальна історія. Але закликає не переносити цю картину автоматично на весь Захід України.
«Це точно аномальна історія для Волині та Рівненщини. Але я не бачу критичного стану по всьому Заходу України. На Тернопільщині та Львівщині ситуація виглядає дещо кращою. По Хмельниччині ситуація набагато краща — і по волозі, і загалом по стану посівів», — зауважує він.
Ранні зернові: легше збирати, але важче сприймати результати
Спека та посуха прискорили дозрівання ранніх культур, сухе стебло полегшує збирання, але дефіцит вологи позначається як на рівні врожайності, так і на якості зерна.
Ярослав Мазуренко:
«Озимий ячмінь у нас ще більш-менш «проскочив», бо весна була холодною. Вона трохи допомогла рослинам не «загнутися» раніше. А от пшениця вже повністю побіліла — приблизно на два тижні раніше, ніж зазвичай.
Як це остаточно позначиться на врожаї, поки сказати складно. Але ми вже очікуємо, що по пшениці можемо недобрати близько 20% від плану. Плани у нас були амбітні. Минулого року ми закрили 10 тис. га пшениці з рекордною для нас урожайністю — 9,2 т/га. Зазвичай у зоні Полісся та Лісостепу маємо 7,5-8 т/га з хвостиком. Цього року, якщо говорити обережно, може бути десь 7 т/га. Але все ще залежить від того, чи підуть дощі найближчими днями.
У зоні ризику в нас зараз приблизно 80-85% пшениці. Це не окрема проблемна дільниця, а глобальна історія для Волинської та Рівненської областей.
Якщо найближчими днями підуть дощі, вони вже не вирівняють ситуацію повністю. Пшениця вже скинула густоту. Дощ може трохи допомогти з масою тисячі зерен, і на це ми дуже сподіваємося. Але посіви вже рідкі: рядки просвічуються, хоча ми звикли, що їх у цей період не видно. Пшениця вже жовто-біла.
По ріпаку ситуація теж непроста, хоча не така критична, як по пшениці. Ріпаку в нас традиційно багато — майже 20% у структурі, близько 10 тис. га. Навесні він трохи постраждав від заморозків, але загалом виглядав краще, ніж торік. Ми розраховували вийти на план, але через нинішню спеку, можливо, матимемо мінус 5-10%. Є ризик нижчої маси тисячі насінин, але поки сподіваємося, що втрати не будуть такими критичними.
Читати також: Чому ярий ячмінь недооцінюють? Як розкрити генетичний потенціал сучасних сортів та особливості вирощування
Водночас яра пшениця і ярий ячмінь виглядають дуже погано. Їх у нас небагато, але стан посівів плачевний.
Фактично найближчі два тижні будуть вирішальними для пшениці і ріпаку. Ми дуже чекаємо дощів, бо вони ще можуть трохи змінити ситуацію.
Жнива цього року точно почнуться раніше. Думаю, у нас вони стартують приблизно 10-12 липня. Зазвичай починаємо ближче до 20-х чисел липня, тобто цього року — орієнтовно на 10 днів раніше».
Олександр Холод:
«По заходу України ми справді бачимо аномальні температурні режими. Особливо це відчутно на півночі Волині та частині Рівненщини. Більше того, вже видно вплив спеки на налив колоса — і по озимих, і по ярих зернових.
По ранній зерновій групі — пшениці та ячменю — основні ризики зараз у недоналиві зерна і нижчій масі тисячі. Це зона ризику, але поки не катастрофа. З іншого боку, через стрес може підтягнутися білок, тож по пшениці можемо побачити більше продовольчого зерна.
Читати також: Зміщення сівби озимих зернових на пізні терміни, ріпак без рістрегуляції — вектори посівної на півдні і заході
По ріпаку ми зараз бачимо, що природна десикація може спрацювати сама. Але знову ж таки, по західних областях у прогнозі через кілька днів показують дощі, тому я думаю, що ситуація має трохи вирівнятися. Можливо, зараз буде різкий температурний стрибок, а потім — відкат назад.
Жнива на заході України можуть початися трохи раніше, але я б не драматизував. Перша декада липня — це вже нормальний період старту жнив. Так, можуть бути рухи на 5-10 днів, але для мене це не виглядає як катастрофічне зміщення. Останні 5-7 років такі «гойдалки» по строках ми бачимо постійно.
Звісно, у когось може бути серйозний недобір. Якщо господарство звикло отримувати 8-10 т/га пшениці, а цього року збере 5 т/га, для нього це буде шок. Але якщо дивитися ширше, я поки не бачу сигналів великої проблеми. Зазвичай, коли ситуація катастрофічна, ми дуже швидко це відчуваємо: фермери починають просити відтермінування, змінюється динаміка розрахунків, з’являються проблеми з оплатами. Зараз таких ранніх сигналів немає».
Андрій Патрило:
«Днями мали температурний рекорд — +38°С. Зараз саме жнивуємо озимий ячмінь. Збиранню нижча волога, звісно, допомагає — стебло сухе. Але й зерно засухе. Середня вологість наразі 10,6% — це типово для Одеси, Миколаєва, але не для Прикарпаття.
А от по ріпаку ми бачимо, що урожайність цього року буде краща, ніж минулого, передусім тому, що зима була м'якою — і сніговий покрив достатній, і морозів не було великих. Завдяки цьому волога накопичилась і ріпаку цього було достатньо. А от саме для зернових, особливо пізніх посівів, коли в них починалось додаткове листкове кущення, вже вологи було недостатньо — тому що коренева система в них менша. Тож як пшениця, так і ячмінь скинули пагони. А бездощів'я до кінця травня вплинуло і на формування колоса. Відповідно й результати нижчі очікуваних.
Так, по ячменю бюджетна урожайність у нас на рівні 8 т/га. Ми розраховували собі десь приблизно 9,5 т/га. Перші зібрані поля ячменю дали 8,7 т/га. Тобто загалом урожай для нас у плюсі. Хоча натура зерна значно менша, ніж в минулому році. Якщо минулоріч по ячменю ми мали натуру 670-680 г, навіть були окремі дворядні сорти до 700 г, то зараз ми розпочали обмолот шестирядного ячменю й натура в межах 590-600 г.
Хоча пшениця у нас зараз саме наливає зерно і якщо в кінці тижня підуть дощі, то ця волога ще дасть плюс до врожаю».
Пізні культури — сподівання на очікувані дощі
Поки що посуха кардинально не позначилась на культурах пізньої групи. Тим більше, що прогнози передають завершення аномальної спеки й довгоочікувані опади.
Втім, як зазначає Ярослав Мазуренко, для кукурудзи, соняшнику, сої ключовими ще будуть липень і серпень. Каже, що вже зараз бачать, наприклад, абортацію нижніх бобів сої, бо саме почалося перше цвітіння. Тому для ярої групи ситуація ще не фінальна, але стартові умови дуже складні, наголошує він.
Як зауважує Ігор Зварич, на Львівщині зараз дощ критично потрібен саме кукурудзі та сої. Кукурудза у його господарстві перебуває у фазі 8-10 листків, і її вже починає крутити.
«Якщо найближчим часом дощі не випадуть, є ризик, що кукурудза просто згорить. Зараз дощ вирішальний саме для кукурудзи і сої. Хоч би липень дав 50 мм», — сподівається фермер.
Водночас Андрій Патрило каже, що завдяки певному накопиченню вологи у ґрунті та докладання зусиль до її збереження отримали гарні сходи кукурудзи та сої, що надалі розвивались непогано. Й нинішні умови ще не встигли позначитись на рослинах.
«Посіви ще зараз у досить гарному стані. Потенціал є. Принаймні не така ситуація, як у минулому році. Бо тоді було холодно, але було достатньо опадів. І посіви були пізні. Цього ж року навпаки — терміни сівби вчасні, і сходи також отримали оптимальні. Тож зараз як кукурудза, так і соя відповідають тим фазам розвитку, які мають бути», — розповів він.
Додав, що соя розпочала активне цвітіння. Кукурудза також у найближчі днів 10 розпочне викидати волоть. І якраз достатньо температур, щоб набирати розвитку.
«Якщо прогнозовані дощі пройдуть, то ця спека й трохи посуха для пізніх культур поки не аномальні», — зауважив Андрій Патрило.
Так само не бачить катастрофічних наслідків для посівів пізніх культур і Олександр Холод.
«Я не помічаю панічних настроїв від фермерів по пізніх культурах. Для соняшнику і кукурудзи ключовим буде липень, період цвітіння. Якщо тоді будуть високі температури, це вже може спрацювати негативно. Але поки просто спостерігаємо. По сої загалом ситуація нормальна. Є навіть клієнт у Львівській області, який починає збирання ранньої зернової групи і після цього ще планує сіяти сою. Він, навпаки, радіє такій погоді, бо соя встигне набрати теплові одиниці й може дати непоганий урожай», — каже він.
Додає, що нині аграрії в мало що можуть змінити агроопераціями. Далі все залежить від погоди — від того, чи буде волога і як швидко спаде спека.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
