У посуху — випаровування, у дощі — вимивання: де аграрії втрачають більше азоту та як скоригувати удобрення

Сьогодні, 05:00

1040

Фото: SuperAgronom.com

Мінеральне добриво

Удобрення посівів азотом в Україні ускладнюється через кліматичні ризики, які сприяють втраті азоту в ґрунті: у зоні недостатнього зволоження головний ризик — волатилізація аміаку, у зонах з достатньою кількістю опадів зростає небезпека вимивання нітратів.

Про це SuperAgronom.com розповів Павло Маменко, к.б.н., головний спеціаліст з живлення і захисту рослин компанії «САНАГРО УКРАЇНА».

Він зазначив, що зміна клімату вже чітко розділила Україну на дві агрокліматичні зони, де близько ¾ території (Степ і значна частина Лісостепу) перебуває в зоні недостатнього або нестабільного зволоження, а решта території — зона з достатньою кількістю опадів.

За таких умов потрібно переглядати підходи до удобрення, зокрема, види добрив і методи їх внесення.

«У зоні недостатнього зволоження пріоритет — зменшення втрат через випаровування. Тут ефективніше використовувати КАС та інгібітори уреази, фоліарне підживлення та точні технології внесення. У зоні достатнього зволоження головне — запобігати вимиванню нітратів, застосовуючи разом з азотними добривами інгібітори нітрифікації, які уповільнюють перетворення амонію на нітрати, які легко вимиваються з ґрунту дощовими водами», — рекомендує Павло Маменко.

Універсальними інструментами для всіх грунтово-кліматичних зон, на його думку, залишаються сидерати і біопрепарати. Вони знижують втрати азоту, покращують структуру ґрунту та сприяють кращому утриманню вологи.

Читайте також: Як дістати азот з повітря: промисловий процес, залучення бактерій і врахування атмосферного азоту у визначенні норми

Економічна складова цього рішення є суттєвою, адже навіть при помірному зниженні норми на 25 кг д.р. азоту на гектар економія на 1000 га становить понад 2 млн грн за сезон (при поточних цінах 85–90 грн/кг азоту добрив).

«Якщо таку стратегію впровадити на основних площах сільськогосподарських культур України, загальна економія для галузі може сягати мільярдів гривень щорічно. Для агрохолдингів це також один з найефективніших і швидких способів декарбонізації — зменшення викидів закису азоту (N₂O), що безпосередньо впливає на вуглецевий слід продукції та відповідність міжнародним зеленим стандартам, — підсумував він.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com