З 2026 року впроваджуватимуться штрафи за вирощування і продаж незареєстрованих ГМ-сортів

Про це на зустрічі з журналістами пофільних видань нагадав Володимир Пугачов, виконавчий директор у Східній Європі Асоціації «Дунайська соя», пише SuperAgronom.com.

За словами експерта, попередній закон у цій сфері загалом не працював, адже при тому, що він встановлював механізми реєстрації продукції з ГМО, але механізмів контролю не було, тобто відповідальність за контроль була розпорошена між декількома службами, а санкції за порушення не встановлені.

«Це призвело до того, що USDA у своїх звітах писало: «за чутками з ринку, 50% сої в Україні це ГМО, 1% ріпаку і ще 2-3% кукурудзи». Тобто дані суто оціночні. До того ж, якщо такий урожай завезти на елеватор, то фактично вся загальна маса потім визначатиметься як генетично модифіковане збіжжя», — зазначив він.

Читати також: Україні слід визначити статус NGT в законодавстві, щоб надалі конкурувати на ринку насіння сільгоспкультур — Григоренко

Він додав, що прийняття закону було закономірне.

«Це один з євроінтеграційних законів, який повністю копіює директиви Європейського Союзу, що дуже сильно сфокусований на процедурах реєстрації генетично модифікованих організмів, речовин, сортів, а також впровадження системи простежуваності, і що важливо — на питаннях контролю і штрафів», — пояснив Володимир Пугачов.

Це означає, що вже з 2026 року впроваджуватимуться штрафи як для посадових, так і для фізичних осіб за вирощування і продаж того, що не зареєстровано. Але тут знову є нюанси. Скажімо, в Україні повністю заборонена реєстрація, випробування та вирощування генетично модифікованої кукурудзи. Водночас в ЄС єдиною культурою, для якої дозволено вирощування ГМ-гібридів, є саме кукурудза. Тож після набуття членства в ЄС українські та європейські норми суперечитимуть одне одному.

Читати також: В ЄС дозволили ГМО цукрового буряку та кукурудзи

Але питання контролю залишається відкритим.

«Уже є певні сигнали, що колеги з Євросоюзу та різні екологічні асоціації цікавляться цим питанням. І чим ближче до серпня, тобто до закінчення перехідного періоду, тим цей інтерес може бути активнішим. Не виключені, так би мовити, «інспекції» з боку цих організацій для контролю над тим, як Україна виконує закон про ГМО», — підкреслив експерт.

Він додав, що, за спостереженнями Асоціації «Дунайська Соя», українські фермери загалом знають про це регулювання і починають приймати рішення сіяти все-таки не-ГМ сою.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026

Читати також: Як збалансоване внесення мікроелементів може підвищити врожайність сої за технології strip-till