Як ягідникам варто адаптувати технології до змін клімату, розповіла консультантка

Сьогодні, 12:00

Фото: SuperAgronom.com

Кліматичні зміни — це не тимчасові труднощі, а нова реальність, що вимагає гнучкості аграріїв. Використання антистресантів, систем зрошення, корекція термінів обрізки та навіть вибір ділянки стають тими інструментами, які визначають, чи отримає фермер достойний прибуток.

Міжнародна консультантка з ягідництва Ірина Кобринець зазначила, що сьогодні ягідне виробництво неможливо уявити без технологічних рішень, які ще 15–20 років тому вважалися необов’язковими.

Ще два десятиліття тому ринок не знав стимуляторів росту й антистресантів у тому вигляді, в якому вони існують зараз. У них просто не було потреби. Проте нові кліматичні виклики — весняні заморозки, попередні безсніжні зими, літні посухи та різкі перепади температур — змусили виробників критично переосмислити підходи до захисту насаджень.

З досвіду Ірини Кобринець у минулорічному сезоні лише поодинокі господарства змогли отримати гарний урожай сорту лохини Дюк. Цей сорт дуже чутливий до температурних коливань: бруньки швидко набунявіли під час потепління і згодом вимерзли. Важливо розуміти: це не весняні приморозки, а зимове вимерзання, захиститися від якого на великих площах дуже важко.

Значних втрат зазнала і літня малина, зокрема сорт Глен Емпл, — зазначила Ірина Кобринець. Особливе підмерзання бруньок відбулося саме в середній частині пагона. Тобто, коли навесні підмерзає квітка або частина пагона — це одна історія. А коли пошкодження стається взимку, то це, як правило, не просто висихання, а специфічне вимерзання бруньок:

«Взимку відбулося підмерзання бруньок. Якби пагін висихав через дефіцит вологи, він би висох практично повністю. Але коли ми бачимо порожнечу посередині пагона (якщо поглянути сюди, то така ділянка навесні була б зовсім без латералів та бруньок), то це свідчить саме про зимове підмерзання», — каже експертка.

Не менш важка ситуація і з суницею садової сезону 2025 року. Перезимівля на гребенях виявилася важкою, і втрати тут досить відчутні. Ірина Кобринець зазначає, що найсильніше постраждали ремонтантні сорти, які традиційно зимують гірше за інші. Ступінь ураження інших сортів залежав від багатьох факторів: віку плантації, якості осіннього підживлення та типу ґрунту. Зокрема, на пісках вимерзання було значно агресивнішим, ніж на чорноземах.

Окремо агроном підкреслює важливість схеми посадки, адже безпека рослини залежить навіть від її розташування на гребені: чим ближче вона до краю, тим вищий ризик підмерзання кореневої системи. На сьогодні, на думку фахівця, дієвим способом захистити промислові насадження від таких кліматичних ударів залишається вчасне використання агроволокна належної щільності.

Щоб уникнути втрат врожаю від зворотних заморозків навесні потрібно використовувати всі можливі доступні засоби. Не всі захищають однаково, але в комплексі це максимально ефективно:

Вкривання
Дощування та полив
Димування
Використання хімічних сполук

Окремою проблемою стали надмірні опади на старті сезону. За словами Ірини Кобринець, багато виробників зазнали значних втрат через розвиток сірої гнилі.

«Що зробити, щоб уникнути або мінімізувати втрати у відкритому ґрунті при таких погодних умовах? Передусім, не нехтувати превентивними обробками системними фунгіцидами. Також, дуже рекомендую поєднувати використання хімічних фунгицидів з біологічними препаратами. Але потрібно правильно це зробити. Має пройти достатня кількість часу для того, щоб препарати спрацювали обидва, щоб хімічний не пошкодив біологічний. Також необхідно контролювати рівень азоту на всіх етапах розвитку рослини», — розповіла Ірина Кобринець.