Чи варто вносити сульфат магнію під ріпак у грудні, радить польський фахівець

5 грудня 2025, 19:00 Олена Басанець

273

Фото: SuperAgronom.com

Посіви озимого ріпаку

Осінній період спокою ріпаку — ідеальний час для обмірковування стратегії весняного удобрення. Варто почати з додаткового удобрення — магнієм, сіркою або калієм — щоб навесні рослини мали повний доступ до необхідних поживних речовин і могли повністю використовувати азотні добрива.

Над чим можна працювати зараз, розповідає Farmer.pl.

На рубежі листопада та грудня рослини озимого уповільнюють поглинання поживних речовин, а знебарвлення листя є природним явищем, що виникає внаслідок зниження кореневої активності. Для фермерів це також час почати планувати свою стратегію весняного удобрення, розглянути додаткове удобрення магнієм, сіркою або калієм, а також перевірити рівень мінерального азоту.

За словами професора Вітольда Щепаняка, до того, як у деяких районах Польщі випав сніг, на посівах ріпаку спостерігалося знебарвлення листя — проявлялись відтінки фіолетового та жовтого. Однак, наголошує він, це не завжди свідчить про дефіцит фосфору чи азоту.

«Стало прохолодніше, і тепер інтенсивність поглинання поживних речовин — чим прохолодніший ґрунт, тим вона нижча — призводить до того, що рослина, якщо вона все ще перебуває в стадії активного вегетаційного періоду, який зараз значно сповільнився, витрачає раніше поглинені поживні речовини, і з'являються зміни кольору. Якщо це є наслідком нестачі поживних речовин у ґрунті, явище буде поглиблюватися і в довгостроковій перспективі, особливо у слабкорозвинених рослин, може негативно вплинути на формування врожаю, що утворюється в ріпаку в осінній період», — сказав професор Щапаняк.

Аналізи та розкопки кореневої системи показують, що цього року коріння ріпаку загалом є менш глибоким, ніж у попередні роки.

«Коли ми цього року копали відкритим способом, коренева система ріпаку була більш поверхневою, ніж минулого року. Я б пояснив це тим, що було мало опадів, розкладання було не надто сильним, а поверхневий шар ґрунту був насичений. Не скрізь, але я можу говорити про Великопольщу, де ми проводимо дослідження і де також проводили копання відкритим способом», — зауважив науковець.

Читати по темі: Вирощування озимого ріпаку в Кищенцях: strip-till, no-till, mini-till — урожайність 3,4 т/га

Він додав, що водний баланс ґрунту варіюється. Більшість регіонів отримали достатню кількість опадів, хоча в деяких місцях зберігається гідрологічна посуха.

«Є регіони, де збирання кукурудзи проблематичне, але є й регіони, де водний баланс ще не відновився», — каже вчений.

За словами вченого, варто перевірити рівень мінерального азоту в ґрунті, особливо якщо на посівах відбувається знебарвлення листя. Зазвичай рекомендується робити це перед запланованим весняним удобренням, але основна вимога полягає в тому, щоб цей аналіз не затримував належну дату удобрення.

У випадку з ріпаком найкраще планувати весняне азотне удобрення якомога раніше, щоб поживна речовина встигла мігрувати в ґрунт і бути доступною для рослин протягом періоду інтенсивного поглинання, каже професор. Тому варто збирати зразки ґрунту в грудні або січні, якщо дозволяють умови. Таким чином, результати аналізу будуть готові до внесення азотних добрив, а не після, що повністю зведе нанівець мету тесту.

Зазвичай проби ґрунту відбирають з глибини 60 см, але у випадку з ріпаком — як наголошує професор Щепаняк — варто брати проби навіть з глибини 90 см.

«Чому? Тому що розвиток коренів часто поширюється нижче одного метра, і саме там часто знаходяться поживні речовини. Якщо корінь має доступ до води, поживні речовини з цих глибших шарів також будуть поглинатися. Тому я б не боявся вимивання азоту, наприклад, на 30, 40, 50, 60 або навіть 70 сантиметрів, або навіть глибше, бо це все ще в межах досяжності кореневої системи», — сказав він.

Професор Вітольд Щепаняк також наголошує, що практика перенесення раннього весняного удобрення сульфатом магнію на пізню осінь або початок зими ґрунтується на багаторічних спостереженнях.

«Я відкладаю раннє весняне удобрення сульфатом магнію до пізньої осені або навіть початку зими. Чому? Я часто стикаюся з такою ситуацією, яку я спостерігав цього року в Опольському регіоні. На початку лютого я мав зустрічі з фермерами, і вони прийшли до мене та сказали, що внесли сульфат магнію або калійну сіль за два-три тижні до зустрічі, яку я мав на початку лютого, і гранули добрив ще не розчинилися, часто навіть не розм’якшилися», — пояснює він.

Експерт зазначає, що це головним чином пов'язано з відсутністю зимових опадів у багатьох регіонах країни. Коли гранули залишаються на поверхні сухого ґрунту, вони не мають можливості розчинитися або просунутися глибше в ґрунтовий профіль. Тому, додає він, раннє внесення добрив значно підвищує їхню ефективність.

На його думку, грудень і січень — оптимальний час для внесення магнію, сірки та калію, оскільки будь-який дощ чи сніг сприяють їх розчиненню та переміщенню в ґрунт. Саме тому, наголошує професор, варто діяти вже зараз, щоб забезпечити ріпак цими поживними речовинами, коли почнеться весняний ріст.