Вирощування озимого ріпаку в Кищенцях: strip-till, no-till, mini-till — урожайність 3,4 т/га

На півдні період без ефективних опадів тривав 30-80 днів. І це при тому, що за літо випало опадів у кількості 5-25% від норми.

У таких умовах деякі аграрії виявили гнучкість у строках сівби озимого ріпаку, розділивши посіви на ранні строки і пізні в надії, що хоча б половина потрапить під осінні опади. Інші пробують комбінувати технології вирощування — елементи no-till як прямий висів після вертикального обробітку або мінімального, висів по strip-till та після глибокого рихлення тощо. Прикладом вирощування озимого ріпаку за трьома технологіями поділився Юрій Лизун, головний агроном ТОВ «Кищенці», що на Черкащині.

Читайте також: Фокус на verti-till і прямий висів роблять аграрії Полтавщини, Дніпропетровщини та Черкащини

Загалом у господарстві практикують чотири технології обробітку і висіву: 

• мінімальний обробіток, 
• strip-till,
• verti-till з висівом по no-till,
• класичний, або глибоке рихлення (під цукровий буряк). 

У сівозміні мають кукурудзу на зерно і на силос, сою, соняшник, озимий ріпак, цукровий буряк, овочеві культури (цибуля, морква, капуста), люцерну, овес і жито.

В цьому господарстві для обробітку ґрунту, сівби, обприскування і навіть жнив задіюють універсальну платформу NEXAT. Одна така машина здатна повністю закрити робочий цикл від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Для роботи «Кищенці» замовили до платформи бункер у комплектації: два бункери по 4,5 кубів для рідких добрив — 9 кубів загально та два бункери по 4,5 кубів для гранульованого добрива, а також 3-кубовий бункер для зерна. А також агрегати для обробітку ґрунту, сівби і обприскування. До прикладу, на час нашого візиту до господарства машину якраз готували до виходу в поле, обладнали обприскувачем Dammann, оснащеним штангою 56 м та резервуаром на 18 кубів.

Плюс від використання NEXAT порівняно з трактором — широка колія, яка забезпечує рівномірний розподіл ваги машини. Це мінімізує ущільнення ґрунту. Та секрет високої врожайності обумовлений не лише хорошою технікою.

Родючий ґрунт і технологія вирощування — перш за все

Ґрунти в господарстві представлені чорноземами типовими. Філософія удобрення і обробітку ґрунту тут базується на збереженні їхньої родючості. Роблять це шляхом компостування і внесення перегною, залишення післяжнивних решток в полі, застосування вологозбережних технологій обробітку ґрунту.

Озимий ріпак тут сіють по вертикальному обробітку з елементами no-till, по strip-till, після мінімального обробітку та по глибокому рихленню. Юрій Лизун каже, різниці по врожайності немає. Вибір на користь тієї чи іншої технології залежить від попередника, внесення органічних добрив і опадів. 

«Після сої наступну культуру завжди сіємо по no-till, а ось після внесення перегною потрібна його заробка, тож no-till не виходить», — пояснює він.

Перегній вносять під усі озимі: і ріпак, і пшеницю, і ячмінь. А також під ярі культури.

«Вносимо мікс із пташиного гною і гною ВРХ з нашої ферми у розрахунку 10 т/га. Під кукурудзу і цукровий буряк даємо 15 т/га. Вносимо і на три роки забуваємо за ці поля», — каже Юрій Лизун.

Алгоритм роботи змінюється залежно від опадів, додає пан Юрій

Під урожай-2026 посіяли озимий ріпак під дощ і отримали сходи, потім волога ще накопичувалася завдяки легким опадам. А ось торік була гірша ситуація. 

«Ризикнули посіяти половину площ 31 липня під дощ. Сіяли гібрид КВС Амбос. Вологи було стільки, що ми буквально «лізли», щоб покласти насіння в ґрунт. Ріпак зійшов. Другу половину залишили на потім. Думали, як старожили кажуть, «приїдуть хасиди, привезуть дощ». Але дощу хасиди не привезли. І вийшло так, що другу половину ріпаку мусили сіяти в першій-другій декаді вересня, коли опадів взагалі не було. Цей пізній ріпак зійшов разом з пшеницею в жовтні. Деякі площі мусили вибракувати, а решту лишили. З зими він виходив у фазі два-три листочка. Але зиму пережив. Нагодували його добривом, давали йому все, що й рослинам, посіяним в оптимальні строки. І вийшли на хорошу врожайність», — розповів Юрій Лизун.

Середня урожайність озимого ріпаку 3,4 т/га в неврожайний рік

«Цього року в нас один гібрид озимого ріпаку дав 4,5 т/га урожайності і олійність 50-52%, тоді як інший, що знаходиться на сусідньому полі, — 4,3 т/га при олійності 56%», — поділився успіхом головний агроном.

І це при середній врожайності 3,4 т/га. Такі показники вражають, адже по Україні внаслідок приморозків і посух цього року збирали в середньому 2,47 т/га ріпаку. Особливо постраждав ріпак у степових областях. Там збирали 1-1,5 т в кращому випадку. В гіршому мусили передискувати посіви. В Кищенцях обійшлося без дискування.

Гібрид спрацював, каже Юрій Лизун. До підбору адаптованих сортів і гібридів сільгоспкультур тут ставляться серйозно. З погодою і строками сівби не вгадаєш, тому у виборі озимого ріпаку націлюються на середньоранні в будь-якому випадку.

Який ідеальний гібрид озимого ріпаку — спитали ми Юрія Лизуна

«Такого ще не придумали. Ідеальний гібрид ріпаку має бути такий, щоб його можна було трохи пізно посіяти і він швидко набрав потрібну фазу для зимівлі. А навесні щоб не швидко відновлював вегетацію, а почекав поки всі хвилі приморозків пройдуть», — каже він, жартуючи.

Цього року приморозки зачепили Черкащину, як і решту областей України. Тож ранній вихід ріпаку з зими обертається вже не такою привабливою ознакою для гібрида.

Хоча кількість опадів на Черкащині вища порівняно з півднем України, Юрій Лизун вже помічає схожі тенденції до півдня, які проявляються тут. Сам він до повномасштабної війни господарював на Херсонщині, тож не надіється на те, що зміни клімату не зачеплять Черкащину.

«На Херсонщині навіть на зрошенні ранні гібриди ріпаку давали трошки більше врожаю, ніж пізні. А ось по пшеницях, то навіть деякі високопродуктивні сорти не давали того, що мали дати відповідно до їхнього генетичного потенціалу. Не вистоювали. Згорали від повітряної посухи. У Черкаській області я бачу таку саму історію з ріпаками. Ми помітили, що при середній посухостійкості середньоранній Амбос швидко наливає стручки і успішно проходить посушливий період», — пояснив він.

Тож хороший ріпак в умовах цього сезону такий, що поєднує в собі придатність для різних строків сівби, швидкий осінній старт і тривалий період цвітіння. 

Висів ріпаку за різними технологіями дає змогу лавірувати в сівозміні залежно від опадів і внесення органічних добрив

Сівба ріпаку по strip-till виграє тим, що смуговий обробіток допомагає накопичувати вологу в ґрунті і це дає змогу гарно розвиватися кореневій системі рослин. При цьому такий обробіток створює умови для насичення ґрунту киснем, що є перевагою порівняно до no-till. Особливо strip-till добре працює, коли вноситься перегній.

Іноді, коли потрібно заробити в ґрунт перегній, в господарстві роблять одне-два дискування і після цього сіють.

«На наших сівалках є розгортачі рядків, то ми можемо забрати зайвий шар ґрунту у 5-6 см і покласти насіння у вологу землю. Цього року ми сіяли після вертикального обробітку, минулого після мінімального. Вони виграють порівняно до strip-till», — каже Юрій Лизун.

І знову ж таки, якщо волога є, то працюють з вертикальним обробітком і висівом напряму, якщо ж немає, тоді по мінімальному або strip-till. 

По no-till в господарстві висівають озимий ріпак та багато соняшнику. Також сіють по нулю кукурудзу, де попередником була соя. Загалом після сої всі культури стараються висівати напряму. Втім, як зауважив головний агроном, це не чиста технологія no-till, де не проводиться ніякого обробітку. З урахуванням цукрового буряка в сівозміні, хоч якийсь обробіток має бути зроблений. Тож, спершу роблять вертикальний обробіток агрегатом Horsch Tiger, який працює на невелику глибину і залишає рослинні рештки на поверхні, а потім заходять сівалкою для no-till і сіють по рештках.

«… завдячуючи тому, що ми залишаємо рослинні рештки на поверхні, відбувається накопичення певного конденсату за рахунок подушки з соломи. Волога менше випаровується, а ґрунт захищений від сонячних променів і менше прогрівається як і при no-till. Так ми поєднуємо переваги одразу двох технологій», — додає пан Юрій.

Так в господарстві поєднують переваги двох технологій. Або ж практикують чистий no-till, але з перервою кожні три роки. Потім роблять рихлення.

«На кукурудзі, де є невеликі валики, солончаки, там no-till цікаво працює. Після сої як попередника теж. Там, де попередник соя, то кукурудза і соняшник сіється по no-till. Якщо там не було внесення перегною, який потрібно заробляти», — додає головний агроном. 

Норма висіву озимого ріпаку залежно від технології не змінюється

Чи це no-till чи strip-till, у Кищенцях сіють озимий ріпак з однаковою нормою висіву — 325-330 тис. схожих насінин/га. Висівати вищі норми головний агроном не бачить сенсу, адже рослини в умовах посух, які стаються дедалі частіше, «задихаються», каже він.

Цього року в господарстві заклали експерименти, посіявши озимий ріпак у нормах 100 тис., 150 тис., 200 тис., 250 тис. та 300 тис., щоб порівняти результати і визначити чи варто зменшити стандартну норму в 325-330 тис./га.

«Опадів стає все менше, опади нестабільні. При тому, що температура повітря в літній період підіймається все вище. Тож і ми йдемо в ногу з часом і, щоб рослини почували себе нормально, будемо зменшувати густоту посіву по ріпаку, по пшениці і по ячменю. Бо з того, що ми бачимо, навіть густота 200 тис./га при нормальному розкладі дає непоганий урожай. Тому доцільніше зменшити густоту разом з міжряддям і виграти від цього», — поділився досвідом Юрій Лизун.

Цікаво, що сіють озимий ріпак у Кищенцях при ширині міжрядь 50 см. Виробники під замовлення адаптують техніку для них. На таку ширину в господарстві висівають усі культури, крім озимих зернових. 

Скільки добрив давати ріпаку під хорошу врожайність?

Крім органіки, в Кищенцях годують озимий ріпак мінеральними добривами, рідкими комплексними добривами. Під планову урожайність 4 т/га розраховують 160 кг/га азоту. Від поля до поля норма варіює від 120 до 180 кг/га. Фосфору дають у середньому близько 15 кг/га, оскільки вноситься перегній. 

«У перегної фосфору і калію більше, ніж достатньо. У зв'язку з цим ми плануємо вносити перегній раз на три роки, щоб рослини встигали забирати поживні елементи. В нормі перегною 10 т/га, яку ми вносимо під озимий ріпак, міститься близько 30 кг фосфору», — обґрунтував Юрій Лизун. 

Покрити перегноєм всю площу господарства в 15 700 га поки що не вдається, додає він. Тому лавірують із сівозмінами та обробітками ґрунту. Роблять так: вносять перегній на площі 5 000 га, потім на наступний рік ще на 5 000 га, і так далі, намагаючись рухатися кластерами. Пан Юрій каже, кластерами рухатися не завжди виходить, бо культури в сівозміні міняються. До прикладу, якщо в один рік вийшла більша потреба в силосі або в овочах, то сівозміну вимушені перебудовувати і, відповідно, удобрення і обробіток ґрунту під конкретні поля. 

Торік вдалося внести перегній на майже половині площі — 7 000 га. наразі планують виробляти компост з гною. Вже порахували можливості власної ферми, можливості птахофабрики, у додатково закуповують пташиний гній. Мають у власності необхідні машини, аератор. 

«Плани у нас амбітні. Хочемо до компосту додавати гілки від обрізання дерев у лісі, опале листя, солому. Адже сам по собі гній — це ж нічого, а якщо змішати його із соломою та іншою органікою, виходить хороша суміш!», — підсумував Юрій Лизун.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу