Які культури обирати в умовах змін клімату, розповів аграрій

Генеральний директор ТОВ «ІнтерАГРОЛаб» Владислав Тютюнник ділиться власними спостереженнями і практичними порадами.

«Кажуть, що льон можна вирощувати без добрив і отримувати непоганий врожай. Але, перш ніж робити висновки, потрібно знати, що саме є у вашому ґрунті. У когось ґрунти дійсно жирні, з нейтральним pH і достатнім запасом фосфору — там можна мінімально втручатися. Але більшість полів цього не мають. Тож добрива вносити треба, тільки з розумінням — скільки і яких», — наголошує Владислав Тютюнник.

На відміну від соняшнику, льон споживає значно менше вологи. Його транспіраційний коефіцієнт нижчий, а врожайність формується при суттєво менших витратах. Тому льон може стати альтернативою саме для зон із хронічною посухою.

«Соняшнику потрібно понад 2,5 тисячі одиниць води на тонну продукції, тоді як льону вистачає до 1400. Але й «потолок» у льону — дві тонни. Тож не варто сіяти його багато, краще спробувати невелику площу. Дві тонни льону — це вже дуже сильний результат», — пояснює аграрій.

Щодо соняшнику, то нинішня ціна на нього багато в чому пов’язана із катастрофічною ситуацією на півдні через руйнування Каховського водосховища. За словами фахівця, якби ситуація там була іншою, соняшник коштував би значно дешевше.

Читати по темі: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?

У посушливих районах півдня Владислав Тютюнник радить не ризикувати з соняшником, а звернути увагу на горох чи льон.

«Горох у нашого партнера в Дніпрі, попри посуху, дав до трьох тонн урожайності. Це доволі показовий результат. Тож на дві тонни можна сміливо розраховувати. А якщо підійти з добривами, можна отримати й більше», — зазначає він.

Поширений міф, що гороху не потрібен азот. За словами фахівця, це лише «книжкова історія».

«Я на горох вношу близько 200 кг КАСу. Чому? Бо ми орієнтуємося не на три тонни, а на чотири плюс. І азот тут допомагає», — каже Владислав Тютюнник.

У підсумку аграрій знову повертається до головного: перш ніж ухвалювати рішення, потрібно знати, з чим працюєш.

«Наголошую: починаємо з аналізу ґрунту. Відштовхуємось від того, що там є, і тоді плануємо — що і скільки давати. Ми можемо приїхати до вас, або ж ви відправляєте зразок нам. Зробимо аналіз, дамо рекомендації, обговоримо кожну конкретну ситуацію», — підсумовує він.

Головна тема

Кукурудза в 2026 році програє через логістику, ціни та врожайність

Олена Басанець, SuperAgronom.com