Середня урожайність сої в сезоні 2025 очікується вищою, бо в сегменті залишились професійні гравці — думка

21 липня 2025, 10:46

309

Фото: SuperAgronom.com

Цінова премія за не-ГМ сою знизилась, але культура залишається маржинальною

Офіційно в Україні посівні площі сої становлять майже 2,4 млн га. За оцінками експертів та агрономів, цього року очікується краща врожайність, ніж минулого, якщо не буде неочікуваних погодних змін. Це пояснюється тим, що ті, хто «пробував» вирощувати сою ситуативно минулого року, вийшли з цього сегменту, а професійні гравці залишились і продовжують працювати з оригінальними сортами.

Про це розповів Володимир Пугачов, виконавчий та регіональний директор у Східній Європі Асоціації «Дунайська Соя», під час прес-сніданку з аграрними виданнями.

«Якщо говорити про цінову премію за не-ГМ сою, то вона значно знизилась після піку в 2021 році. Разом із цим знижується і базова ціна: з 480 до приблизно 400 євро за тонну за рік. Проблем із доступністю сої наразі немає, тож значного зростання ціни не очікується, але культура залишається маржинальною», — зазначив він.

За словами експерта, основна країна-виробник сої в ЄС — Італія, також серед лідерів Франція. Загальна площа в ЄС — трохи більше 1 мільйона гектарів. Якщо порівнювати з Україною, то вона вирощує більше сої, ніж будь-яка окрема країна ЄС.

«З 2012 року площі сої у нас стабільно зростають, але це все одно крапля в морі щодо потреб у білку, які мають країни ЄС, — особливо в тваринництві. Європейці закуповують не стільки сою, скільки шрот — саме він є основним продуктом переробки. Соєва олія також цікавить, але передусім у контексті біопалива, а не харчової промисловості», — наголосив Володимир Пугачов.

Читати також: Урожай сої за 2024 та 2023 роки в Україні та по всіх областях

Він додав, що не-ГМ ринок дуже вузький. У Бразилії, яка є світовим лідером з виробництва сої (169 млн тонн у 2024 році), не-ГМ сої вирощують лише 1,5 млн тонн. Тобто менш як 1%. В ЄС регулювання маркування ГМО дуже жорстке: навіть якщо в олії немає білка, але вона виготовлена з ГМ-сировини — це потрібно вказати.

Однією з причин розширення площ під соєю у 2023-2024 роках є те, що ця культура потребує менше азотного живлення порівняно з іншими основними культурами. А на тлі зростання цін на газ і добрива економія на живлення знову стає актуальною.

Втім, зауважує Володимир Пугачов, із уведенням експортного мита на сою наявний ризик повторити ситуацію 2020–2021 років, коли фіскальні рішення серйозно вплинули на площі посівів.

«В цілому, кожен сезон — нетиповий, агроклімат змінюється, зона степу вже змістилась на 250 км на північ. Але це відкриває нові можливості для західних регіонів України», — наголосив експерт.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com