Жнива-2026: які врожаї ранніх культур отримали українські аграрії

Якщо порівнювати офіційну статистику жнив поточного року із 2025-м, то можна помітити, що цьогоріч темпи збирання ранніх культур дещо повільніші. Й це не дивно, адже минулої осені в багатьох регіонах строки сівби озимих відтерміновувались — подекуди зернові продовжували сіяти навіть у листопаді. А навесні декілька хвиль похолодання також позначились на вегетації культур.

Результати, які отримують господарства на етапі жнив, що вже перетнули екватор, — оцінюються неоднозначно.

При цьому аналітики дають загалом оптимістичні прогнози як для зернової групи, так і для ріпаку.

Так, УЗА оцінює оцінює урожай пшениці на рівні 23,7 млн т, тоді як за 2025-й — на рівні 22,5 млн т. Прогноз щодо ячменю також вищий порівняно з попереднім роком: 2026 — 5,5 млн т; 2025 — 4,9 млн т. Так само як і по ріпаку: цьогорічна оцінка 3,5 млн т, минулорічна — 3,2 млн т.

Але при цьому варто враховувати, що площі під ріпаком (озимим і ярим) у цьому сезоні розширились більш ніж на 100 тис. га (2025 р. — 1209,8 тис. га; 2026 — 1331,5 тис. га). Схожа ситуація з ячменем: 2025 р. — 1363,4 тис. га; 2026 р. — 1485,9 тис. га. По пшениці (озимій і ярій) коливання площ незначні: цьогоріч до збирання заплановано 5128,8 тис. га, минулого року було лише на 8 тис. га менше.

З інших ранніх культур є офіційні дані по гороху, і також площі під ним дещо збільшились: цьогоріч 297,5 тис. га проти минулорічних 277,7 тис. га.

Придбати Excel-файл із даними про врожайність в Україні за 2025 рік

Врожайність в Україні: дані аграріїв, Мінагро та USDA

А як оцінюють результати по ранніх культурах на цьому етапі збирання врожаю самі аграрії?

Олег Гладкий, директор опорного господарства Селекційно-генетичного інституту «Світанок Старі Маяки» (Одеська обл.): 

З озимих та ранніх зернових культур під урожай 2026 ми відвели пшениці 2290 га, ріпаку 1426 га, а також під зимуючий горох 610 га. Окрім класичних зернових та олійних, наше господарство в пошуку перспективних нішевих культур, які дозволяють диверсифікувати виробництво та ефективніше управляти сівозміною в умовах південного регіону. Зокрема, посіяли 222 га сочевиці та 375 га льону. 

Для озимих, а також ранніх зернових та олійних культур погодні умови загалом склалися сприятливим чином. Звісно, зимовий період приніс чимало викликів і випробувань для рослин, проте загалом агрометеорологічні умови виявилися найкращими за останній час — особливо це стосується озимої пшениці, яка змогла максимально реалізувати свій біологічний потенціал завдяки вдалому поєднанню вологозабезпечення та температурних режимів на ключових етапах вегетації.

Тож цьогоріч не пересівали жодної культури. Хоча 300 га зимуючого гороху випало. Але ті поля, які не змогли відновитися або вижити після зими, ми перевели в чисті пари, щоб зберегти вологу та підготувати ґрунт під озимий ріпак 2027.

Проблеми з логістикою, нестабільність постачань та суттєве здорожчання мінеральних добрив і засобів захисту рослин відчутно позначилися на загальній економіці виробництва. Проте безпосередньо на кількісні та якісні показники урожайності ці фактори не вплинули — технологічні операції та внески виконувалися згідно з регламентами, хоча це й вимагало від господарства додаткових фінансових зусиль та оптимізації витрат.

Чесно ділимося цифрами з полів:

• ​Пшениця: показала найкращий результат за останні 15 років — 5,5 т/га!
• ​Сочевиця: приємно здивувала показниками врожайності — отримано 2,36 т/га.
• ​Горох зимуючий: незважаючи на складну зиму, посіви, що вижили, дали 1,91 т/га, що є рентабельним.
• ​Льон: урожайність становила 1,1 т/га, що змушує нас детальніше вивчати культуру та шукати інші її переваги.
• ​Ріпак: через надзвичайно пізні терміни сівби через відсутність опадів вийшов на межу рентабельності — 1,5 т/га.

​

Попереду надскладне завдання — реалізувати весь врожай, після чого будемо остаточно рахувати економіку та рентабельність. І це ключове та найскладніше питання поточного сезону, яке має статус «із зірочкою». Ситуація на ринку ускладнена тим, що логістика через порти закрита. Закупівельні ціни, які пропонують трейдери не покривають витрат на виробництво минулого року, не кажучи вже про забезпечення фінансової бази для наступного сезону.

Ми не плануємо радикально змінювати сформовану сівозміну, оскільки південний регіон обмежений кліматичними умовами що до високорентабельних культур. Стабільна та перевірена часом сівозміна нашого господарства базується на таких культурах: ріпак (або льон як альтернатива), озима пшениця, соняшник, також озимий горох (або сочевиця). Ця структура дозволяє нам максимально ефективно використовувати природно-кліматичний потенціал регіону та підтримувати родючість ґрунтів. 

Віктор Сонець, менеджер агротехнологій із засобів захисту рослин бренду DEFENDA:

У західному регіоні, зокрема на Львівщині, озимі перезимували загалом нормально. Але надалі виникло питання з вологозабезпеченням.

Вологи просто не було, й аграрії часто скаржились нам, що пшениця засихає. Тобто загалом вона вегетує, але через дефіцит вологи врожаї зовсім не ті, які планувались.

Якщо середня врожайність по регіону зазвичай була на рівні 7-8 т/га, то десь на екваторі жнивної кампанії в середньому збирали трохи більше за 6 т/га. На Тернопільщині, скажімо, 6,5 т/га.

Але є ще інший фактор. Це реалізація й ціна, проблеми з якими спричинені припиненням портової логістики через російські обстріли.

Наші науковці порахували, що за нинішніх умов межа беззбитковості — 5 т/га. Але пшениця має бути хоча б ІІІ класу.

Олексій Бовдир, керівник ТОВ «Скіф» (Полтавська обл.):

Жнива ранніх культур ми вже завершили. Урожай загалом гарний, але оптимізму цей факт не додає. Ціни на продукцію немає взагалі. І не лише на новий урожай.

Різкий шалений, я вважаю, необґрунтований спад цін навіть на не експортні культури чи обмежено експортні. Той самий  соняшник, по якому ще зараз далеко не збиральний сезон, — за одну ніч ціна обвалилась з 28 тис. грн/т до 20 тис. грн/т. На чому ґрунтується такий спад — ніхто не пояснює. Практично в ручному режимі обвалили ціни.

По пшениці, якщо ми минулий сезон розпочинали десь із 9-9,5 тис. грн/т і впродовж року така ціна трималась, не просідала, то зараз за продовольчу пшеницю десь із показником 18% клейковини можна вторгувати 6,2 тис. грн/т, з фуражною різниця не дуже велика, її закуповують по 6 тис. грн/т.

Ріпак минулого року ми продавали за 26 тис. грн/т і так само ціна трималась, а зараз 20,5тис. грн/т — це вже «золота» ціна.

Ми ще остаточно економіку не порахували, але для нас по пшениці 6 тис. грн/т — це не межа собівартості за рахунок вищої врожайності. А ось для тих, хто отримав 4,5-5 т/га — ледве вихід «в нуль».

У нас, правда, продовольчої пшениці було небагато. Бо короткочасні, необ’ємні, але упродовж тривалого періоду дощі трохи «вимили» клейковину в пшениці. Але поки урожай продавати не будемо. Подивимось все-таки, що буде далі.

Озимої пшениці у нас десь 15% від загальної площі. Ріпак — 10%, восени посіяли 400 га, але навесні довелось пересівати 240 га, бо зиму не пережили. Отримали урожайність 3,1-3,2 т/га. Для нас це посередній показник, але хотілося б краще, адже ця культура досить затратна — і на живлення, і на захист. А в наш час потрібно вже думати про скорочення витрат. Тим більше, що пауза і з реалізацією, і з цінами трохи затягнеться. Наступного року будемо зменшувати площі — плануємо під ріпак 300 га.

Також десь 250 га сіємо озимого жита, але це силосне на сінаж.

Окрім того щорічно виділяли під люцерну приблизно 500 га. Однак зараз приймаємо рішення про скорочення площ, бо за нинішніх посушливих умов вирощувати її досить затратно, а зеленої маси слабкий вихід в результаті. Скоротимо її відсотків на 30, замінимо зерновою групою — тритикале чи силосним житом тим же.

Загалом же скажу, що по наступному сезону будемо думати — скорочувати витрати, питання економії вийде на перший план. Але, звісно, рівень результатів по культурах постараємось не зменшувати. Економити будемо, скажімо, на обробітку ґрунту — десь і «по нулю», і деякі технологічні моменти оптимізуємо, але, попри складну безпекову ситуацію та інші ринкові проблеми, працюватимемо далі з націленістю на кращий результат.

Альона Швець, агроном ГК «УкрБіоЛенд» (Дніпропетровська обл.):

Наше господарство вирощує органічну продукцію. Цього року у структурі посівів 3 культури, з озимих — пшениця, під яку відвели 2219 га.

Погодні умови впродовж сезону були досить важкими: наднизькі температури взимку, які були на межі критичних, істотно вплинули на врожайність зернових.

Середня урожайність пшениці по господарству становила 4,3 т/га, і це без добрив та будь-яких пестицидів. Доволі непоганий результат, як для органічного господарства. Але погодні умови, як завжди вносять свої корективи.

Наступного сезону в сівозміну включили жито, оскільки ця культура сильний алелопат. Також запланований ріпак озимий, горох зимуючий. З ярих культур ставки робимо на льон олійний, який досить непогано показує себе в нашому посушливому регіоні, просо, яке стабільно є в сівозміні, ну і звісно соняшник, без нього вже нікуди.

Під час початку збиральної компанії були рясні зливи, що досить не притаманно для нашого регіону. Ці зливи стали справжнім викликом для аграріїв, бо ускладнили збирання, відтягнули на певний період. Знизилась якість насіння, якщо до дощів ми збирали пшеницю з показниками 1-го класу, то після — все пішло в фураж. З’явилось дуже багато підгону, боялись, щоб зерно не проросло в колосі. Усіма зусиллями провели збирання до кінця, майже в терміни.

На сьогодні в агросекторі інша проблема — логістика, точніше якої немає, а також ціни на продукцію, що нижчі від собівартості. Не менш болючий для господарства і значний стрибок цін на дизельне пальне. З урахуванням усіх цих факторів собівартість вирощування органічної продукції також істотно підвищується. Тож із цієї точки зору ситуація можна сказати, критична.

Тарас Корнієнко, головний агроном ГК «Агрейн»:

Жнива ранніх у нас вже фактично на фінішній прямій, залишилося в північному кластері 1000 га озимої пшениці.

Загалом по групі компаній під урожай 2026 було відведено:

• пшениця — понад 13 тис. га
• ячмінь — понад 7 тис. га
• ріпак — майже 6 тис. га

Із ранніх культур сіяли також зимуючий горох, сочевицю, коріандр, льон. Під нішеві загалом відведено понад 1000 га.

Щодо результатів:

• По озимому ячменю цей рік знову вид виявився для нас вдалим. Можна спокійно сказати, що ячмінь це вже культура півдня, він уже завоював там свою своє місце, враховуючи, що й ціна на нього почала ставати адекватною.

Цьогоріч в Бессарабії ячмінь в середньому по 6 т/га, на півночі Одещини — 6,3 т/га. Максимальна врожайність сягала 8 т/га.

Насправді приємно здивував північ Одещини, бо ми тут найбільше за ячмінь переживали — взимку в тому регіоні були заморозки до –20 °С на голу землю. Думали, що все вимерзне й доведеться пересівати, але ячмінь витримав, ще й непоганий результат дав.

• Основний масив посівів пшениці у нас також на півдні (приблизно 6 тис. га). Рекорд по врожайності маємо на Черкащині: середній показник 7 т/га, а рекордне поле — 8 т/га. Хороші показники також маємо на Чернігівщині й Харківщині.
• Ріпаку в цьому році у нас було небагато, оскільки восени минулоріч були не дуже сприятливі умови для його сівби. Рекордсмен в цьому році по ріпаку у нас Житомирщина — отримали тут в середньому 4,2 т/га.

Із ранніх нішевих культур уже завершено збирання сочевиці та коріандру. На полях Бессарабії та Харківщини також завершили збирання льону олійного. На Слобожанщині ж його жнива лише розпочалися, тож підбивати підсумки врожайності та якості культури поки зарано.

Отже, загалом можна сказати, що урожайність ранніх культур у різних регіонах цьогоріч переважно непогана, подекуди висока, але, звісно, результат залежав від регіону та погодних умов у ключові фази розвитку. 

З коментарів, які надали нам аграрії, можна зробити висновок, що найкраще себе показали озима пшениця на Одещині й Черкащині та озимий ячмінь на півдні, тоді як на Львівщині й Дніпропетровщині дефіцит вологи та несприятлива зимівля знизили потенціал зернових. Водночас надлишкові опади вже під час жнив ускладнили збирання та погіршили якість зерна в окремих господарствах. 

Але в нинішньому сезоні урожайність вже не головна турбота українського аграрія. Активізація знищення росією портової інфраструктури на перший план вивела питання ціни та загалом можливості реалізації цього врожаю. Як ситуація розвиватиметься далі — будемо слідкувати.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Карта елеваторів України

на Elevatorist.com

тепер за підпискою